СЦЕНАРІЙ НА ВИХІДНІ

На травневі свята, коли щасливий збіг обставин "присусіджує" до червоних днів календаря ще один-два робочих, навіть ті з наших співвітчизників, хто раніше гадав, що можна щасливо прожити без нелегкої, чесно кажучи, праці на городній ділянці, тепер планує частину вільного часу витратити для роботи на землі.

Оперні співаки і маститі письменники, респектабельні юристи і мудроголові банкіри не гребують лопатою, сапкою чи граблями, аби разом зі своїми чадами у вільну від творчих і комерційних справ годину прилучитися до способу життя і мислення своїх далеких предків.

Бо вони, як відомо, за всіх часів нашої багатовікової історії коли не були воїнами, то належали до сошенків - як ще називали перших спішених козаків, що бралися до рільництва, аби прогодувати себе і своїх побратимів. До речі, саме так їх нарекли на славній Слобожанщині, звідки походить і мій козацький рід по матері.

Є, звичайно, й такі, хто, на кшталт англійців, вдається лише до плекання смарагдових газонів та культивування дивовижних заморських рослин - красиво, стильно, проте малокорисно. Значно раціональніше власноруч, як це робив знаменитий український селекціонер Лев Симиренко, виростити чудовий яблуневий сад, котрий навесні квітуватиме рожево-білим, а восени тішитиме стиглими плодами.

Можна також покласти у теплу ріллю насіння овочів, щоб через місяць-другий здивувати сусідів і друзів хрусткими, без ГМО та зайвих нітратів огірочками, цибулькою, морквою. Чи картопелькою, якою віднедавна переймається не лише простий люд, а й вітчизняний уряд, з'ясувавши таку вкрай важливу для державного планування істину: 98 відсотків цього овоча, який недаремно називають "другим хлібом", українці вирощують на власних городах чи дачних ділянках. Ось тільки чи варто було багато років замовчувати цю інформацію від широкого загалу.

Наші мудрі дідусі й бабусі (а саме в ці травневі дні ми за давнім слов'янським звичаєм поминаємо добрим словом тих, хто вже відійшов у Вічність) не з доброго дива говорили: якщо посієш, то буде що жати. А отже, не варто і нам, городянам, з погордою дивитися на селянську працю, купуючи із заповзятливим фанатизмом у супермаркетах не лише банани, авокадо чи кокосові горіхи, а й заморський кріп, петрушку, помідори...

Розповідають, що прагматичні німці менш болісно, ніж інші європейці, пережили останню на часі фінансову кризу саме завдяки тому, що багато хто з представників їхнього середнього класу, зокрема й державних службовців, не вважав за ганебне після роботи попрацювати на присадибній ділянці, щоб забезпечити свою родину домашньою городиною, отримуючи від роботи на землі не лише користь, а й необхідне для людей розумової праці фізичне навантаження. Це дало підстави Німеччині критичніше підійти до питання виділення спільних для Євросоюзу коштів на післякризову допомогу тим членам цього об'єднання, громадяни яких переконані, що Бог створив людину лише для відпочинку.

Останнім часом і в нашій країні чимало людей, зокрема й молоді, дедалі більше захоплюється природним землеробством, тобто рільництвом та садівництвом, які виключають застосування штучних хімічних добрив та засобів захисту рослин. Виявляється, що грунт можна поповнити мінералами, засіявши восени сумішшю злакових, а тлю та інших шкідників фруктових дерев подолати настоянками братків (чорнобривців), нагідок чи барвінку.

Погодьтеся: поширення та державна підтримка цієї нової сільськогосподарської ідеології на наших теренах - шлях до перетворення України в житницю, продукція якої гідно конкуруватиме на світових продовольчих ринках.

Отже, складаючи порядок денний на травневі свята, знайдімо час не лише на відпочинок, зустрічі з рідними та близькими, відвідування могил, а й посильну працю на землі. Бо, як знову-таки вчить народна мудрість, та сама весняна травнева днина, котра рік годує, без роботи може видатися роком.