ЕКСКЛЮЗИВ

Прем’єр-міністр України
Микола Азаров

Трохи більше ніж 20 років тому український народ прийняв доленосне рішення про створення незалежної держави. Велика кількість наших співвітчизників яскраво пам’ятає, які надії та сподівання покладалися на життя в оновленій країні. Одне з найголовніших очікувань стосувалось формування демократичного устрою, створення реальних умов для участі громадян в управлінні державними справами.

На жаль, соціально-економічні трансформації, пов’язані з побудовою незалежної держави, виявились більш глибокими і болючими для суспільства, ніж очікувалось. Не одразу вдалося віднайти ефективні шляхи реформування української економіки, удосконалення системи соціального забезпечення. Так само демократія в Україні тривалий час була не реальним інструментом народовладдя, а красивим гаслом виборчих кампаній.

Сьогодні уряд активно працює над побудовою сильної та конкурентоспроможної економіки. Настав час глибинних реформ, які досить довго відкладались через політичні причини. Однак, модернізація економіки не є самоціллю. Головна наша мета — покращення повсякденного життя кожного громадянина. Адже лише економічно незалежний громадянин має можливість активно захищати і приватні, і колективні, і суспільні інтереси, а також ефективно контролювати владу та співпрацювати з нею. Сукупність таких громадян та їх об’єднань і є основою громадянського суспільства. У свою чергу, розвинене громадянське суспільство суттєво впливає на економічну стабільність країни, сприяє подоланню конфліктів заради загального добробуту. 

Зустріч Прем’єр-міністра Миколи Азарова з представниками молодіжних громадських організацій.
Фото з сайту Кабінету Міністрів України

Варто відзначити, що громадянське суспільство в Україні з року в рік зміцнюється. Його інститути — громадські і благодійні організації, професійні та творчі спілки, інші об’єднання — поступово стають потужними центрами самоорганізації, які обговорюють актуальні суспільні проблеми, захищають права та інтереси громадян, поширюють цінності демократії і громадянської культури.

І ці осередки громадської активності вже не може задовольнити «фасадна» демократія. Саме тому держава зобов’язана змінюватися — зменшувати своє домінування у суспільній сфері, підвищувати якість адміністративних послуг, створювати умови для ефективної діяльності громадських об’єднань та їх участі у підготовці і реалізації державних рішень. Партнером громадянського суспільства в країні має стати відкритий та відповідальний уряд. Уряд, що працюватиме над підвищенням стандартів державного управління, удосконаленням механізмів як представницької, так і прямої та дорадчої демократії.

Це вимагає розв’язання комплексу завдань зі створення правової бази для економічної самодостатності громадян, активної діяльності громадських об’єднань, а також забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів влади, що дозволить громадянам брати реальну участь в управлінні державними справами та контролювати владу.

Активна робота у цьому напрямку розпочалась урядом на чолі з В. Ф. Януковичем. У жовтні 2004 року було прийнято рішення про системне проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю, а також створення громадських консультативно-дорадчих органів — громадських рад. Це мало сприяти впровадженню демократичної та максимально наближеної до інтересів громадян державної політики. І хоча філософія державного управління не змінюється миттєво, процес впровадження нового підходу до взаємодії влади та громадянського суспільства, на мою думку, вже є незворотним.

У 2010–2012 рр. ми прийняли ряд важливих рішень, спрямованих на створення більш сприятливих умов для функціонування інститутів громадянського суспільства, їхньої участі в формуванні та реалізації державної політики. Було істотно оновлено нормативні засади створення і діяльності громадських рад при органах виконавчої влади.

Щоб такі ради не мали «кишеньковий» характер і не залежали від чиновників, започатковано демократичне обрання їх складу під час зборів зацікавлених представників інститутів громадянського суспільства. У червні цього року я зустрічався з головами таких громадських рад і отримав значну кількість пропозицій щодо удосконалення взаємодії органів виконавчої влади та громадськості.

Враховуючи корисність таких дискусій і побажання голів громадських рад, ми утворили спеціальний консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів — Раду голів громадських рад. За результатами широкого громадського обговорення уряд планує здійснити додаткові заходи з метою удосконалення нормативних засад створення і діяльності громадських рад. Сподіваюсь, це дозволить підвищити їх спроможність збільшити рівень залучення громадських експертів до процесу прийняття державних рішень.

Хочу підкреслити, що як Прем’єр-міністр, я приділяю надзвичайну увагу співпраці з інститутами громадянського суспільства і регулярно зустрічаюсь з їхніми представниками для обговорення проблемних питань у різних сферах державної політики.

Такі зустрічі дозволяють дізнатися громадську думку щодо роботи уряду, яка дуже часто не збігається з паперовими звітами органів влади. Погляд громадських активістів на актуальні соціально-економічні проблеми більш об’єктивний та наближений до безпосередніх потреб громадян. Крім того, багато з них мають оригінальні та корисні поради щодо того, як зробити роботу влади ефективнішою.

Надзвичайно актуальним сьогодні є об’єднання зусиль уряду та громадських активістів з метою подальшого розвитку громадянського суспільства в нашій країні. Вперше цей напрямок державної політики було актуалізовано урядовою Концепцією сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, що була прийнята у 2007 році.

На початку цього року відповідні пріоритети знайшли відображення у затвердженій Президентом України Стратегії державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства. Таким чином уряд та громадські об’єднання мають чітку «дорожню карту» на шляху до посилення громадянського суспільства в Україні.

На мою думку, одним з найважливіших завдань щодо цього є посилення партнерства між владою та громадянським суспільством з метою вирішення проблемних питань, що виникають у суспільстві. Експертний потенціал громадських об’єднань, їх наближеність до громадян, використання волонтерських та благодійних ресурсів можуть істотно допомогти у реалізації державної та місцевої політики.

З цією метою органи виконавчої влади повинні активніше співпрацювати з інститутами громадянського суспільства, а також підтримувати, у тому числі і фінансово, їх суспільно корисну діяльність. На жаль, сьогодні в Україні громадські об’єднання фінансують здебільшого міжнародні фонди. Водночас обсяги цього фінансування поступово зменшуються. У державному бюджеті сьогодні передбачаються кошти на підтримку певних видів інститутів громадянського суспільства.

Тому з метою розширення законодавчих засад для залучення широкого кола громадських об’єднань до виконання завдань державної, місцевої політики нещодавно уряд схвалив і направив до Верховної Ради законопроект про внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу. Також варто згадати, що минулого року, враховуючи міжнародні стандарти, ми визначили прозору конкурсну процедуру для ефективнішого використання бюджетних коштів, які спрямовуватимуться на підтримку громадських об’єднань.

У цей час Міністерство соціальної політики активно працює над удосконаленням нормативних документів з питань залучення інститутів громадянського суспільства до надання соціальних послуг населенню, що має сприяти підвищенню їхньої якості.

Посилення громадянського суспільства та партнерство з його інститутами і надалі залишається провідним пріоритетом у діяльності вітчизняного уряду. Як Прем’єр-міністр я очікую значного поступу в цьому напрямку і завдяки реалізації міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд», до якої Україна приєдналася наприкінці минулого року.

Спільно з громадськими активістами уряд повинен активізувати впровадження демократичних стандартів державного управління, підвищити рівень відкритості та прозорості своєї діяльності, наблизити її до потреб і очікувань громадян. Впевнений, саме це дозволить консолідувати державні та суспільні ресурси задля розбудови успішної української держави.

Та всім нам важливо пам’ятати, що демократія — не аксіома, а теорема, яку і держава, і громадяни повинні доводити щодня. Тому, користуючись нагодою, хочу звернутися до громадських активістів з проханням активніше долучатися до процесу формування та реалізації державної політики, використовувати створені для цього механізми і не боятися «потурбувати» органи виконавчої влади своїми пропозиціями і зауваженнями.

Саме ви, як ніхто інший, знаєте, які дії влади необхідні для розв’язання суспільних проблем, і влада зобов’язана почути вашу думку та врахувати її. Це і є справжнім фундаментом демократичної держави і я впевнений, що спільними зусиллями ми її збудуємо.