Це вже другий робочий візит Володимира Гройсмана до Брюсселя в статусі Прем’єр-міністра. За дві доби перебування в європейській столиці він зумів провести плідні переговори з президентом Європейської Ради Дональдом Туском, президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером, заступником Генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер (вона нині виконує обов’язки очільника Альянсу).

Чому ці зустрічі для нас украй важливі? Тому що вони допоможуть вітчизняним урядовцям більш-менш правильно скорегувати подальші дії України. Принаймні такий висновок можна зробити, спираючись на дані, оприлюднені департаментом інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.

У Брюсселі цього разу не виринали на поверхню нові теми. Усе оберталося навколо ситуації на сході України, стану справ з імплементацією мінських домовленостей, упровадження реформ у самій країні та лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. На тлі цих запитань набували нових обрисів домовленості щодо торговельно-економічної співпраці та втілення в життя норм угоди про всеосяжну зону вільної торгівлі. Докладно про реформи по-українськи Володимир Гройсман розповідав на конференції «Заохочення та скерування: перезавантаження українських реформ».

Президент ЄК Жан-Клод Юнкер вірить у наші реформи. Фото з Урядового порталу

НАТО обіцяє трастові фонди

Про поступ уряду в проведенні реформ Прем’єр найбільше говорив з виконувачем обов’язків Генсека НАТО Роуз Геттемюллер. Посадовець запевнила Україну в своїй підтримці й резюмувала, що, попри складнощі, перетворення в нашій країні все-таки відбуваються. До цього Володимир Гройсман додав різноманітні види агресії РФ, спрямовані на руйнування економічної та енергетичної сфер. Він висловлювався з оптимізмом: «За кілька років Україні вдалося зробити серйозні кроки, які забезпечать незворотність змін, їх буде спрямовано на утвердження сильної демократичної європейської держави із сильною економікою і системою правосуддя. Наше завдання — бути економічно, демократично сильнішими, щоб ефективно боронити кордони Європейського Союзу».

Досягненнями він вважає ухвалення антикорупційного законодавства як механізму боротьби з корупцією, перезавантаження роботи держслужби, старт змін у фінансовій та судовій системах, відновлення макроекономічної стабільності та економічне зростання. Згадував і зміни в енергетичному секторі, у сфері децентралізації.

Роуз Геттемюллер вважає «кроком уперед» запровадження електронного декларування. Вона наголосила: «НАТО продовжуватиме політичну й практичну підтримку України через пакет комплексної допомоги, трастові фонди». Окрім цього, НАТО підтримує програму регіональної повітряної безпеки, не оминає увагою програму медичної реабілітації для українських військових. Виокремили тему допомоги НАТО в розбудові центру для моніторингу й розслідування порушень кібербезпеки.

Представники ЗМІ почули після цієї зустрічі, що незабаром Президент підпише спільний план дій України та НАТО. «Це означає, що ми поглиблюватимемо співпрацю через використання різних інструментів. Ми надійний партнер НАТО», — резюмував глава уряду.

Європейська Рада обстоює санкції

Під час розмови з Президентом Європейської Ради Дональдом Туском найбільше йшлося про запровадження безвізового режиму та процес ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Володимир Гройсман звертався до високопосадовця так: «Україна виконала всі критерії щодо безвізового режиму. Розраховуємо на виконання ЄС його зобов’язань без зволікань». Дональд Туск поінформував українського гостя, що в ЄС уважно стежать за результатами діяльності очолюваного ним уряду.

Другий блок питань стосувався безпекової ситуації на Донбасі. Глава уряду говорив про активізацію бойових дій, про те, що події в Авдіївці ставлять під загрозу цілісний процес врегулювання конфлікту. А Президент Європейської Ради вважає за потрібне продовжувати санкційну політику щодо РФ, називаючи ці обмеження покаранням, а їхнє скасування (колись у майбутньому) — винагородою за відмову від агресії та готовність дотримуватися загальноприйнятих норм міжнародного права.

Найцікавішими для громадськості, з огляду на кількість позитивних новин, були переговори глави уряду з Президентом Європейської Комісії Жан-Клодом Юнкером. Він заявив, що в наступні тижні Україна отримає 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги. Високопосадовець не має сумнівів, що вітчизняний Кабмін проводить реформи. Саме тому він резюмував: «Цього достатньо, щоб надати наступними тижнями 600 мільйонів».

Цю макрофінансову підтримку Єврокомісії спрямовуватимуть до державного бюджету країни. Володимир Гройсман уже прогнозує позитивний ефект від таких вливань на розвиток економіки. «Україна справді долає непростий шлях змін, і головне, щоб наші громадяни відчували, що ці зміни позитивно впливають на якість їхнього життя. У цьому контексті рішення про надання Україні найближчими тижнями макрофінансової допомоги обсягом 600 мільйонів євро, а це майже 18 мільярдів гривень, — дуже відчутна підтримка в таких непростих умовах», — сказав він.

Брюссель вирішив надати Україні кошти попри недотримання умови щодо скасування заборони на експорт лісу-кругляку до ЄС. Глава уряду пообіцяв дати життя відповідному законопроекту. «Його внесено до парламенту, ми ведемо консультації й по завершенні цієї роботи знайдемо правильні рішення, які будуть в інтересах України і ЄС», — повідомив Володимир Гройсман.

Наступна новина від Жан-Клода Юнкера стосувалася безвізового режиму. Його Україна отримає до літа 2017 року. Слова Президента Європейської комісії цитує УНІАН: «Ми обговорили питання візової лібералізації. Це станеться до літа».

Нам потрібен «Маршал-план»

Конференція високого рівня «Заохочення та скерування: перезавантаження українських реформ» відбувалася за участі президента Мартенс Центру екс-прем’єр-міністра Словаччини Мікулаша Дзурінди, депутата парламенту Литви екс-прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса, співголови ради Національного українського об’єднання «Реанімаційний пакет реформ» Тараса Шевченка та екс-міністра фінансів Словаччини Івана Міклоша.

Під час заходу Володимир Гройсман ділився з присутніми намірами уряду вже у 2017 році закріпити і пришвидшити економічне зростання країни та почати змінювати життя її громадян на краще. «Точно знаю, що нам це вдасться зробити. Ми віримо у те, що робимо. Ми вибудовуємо стратегію середньо- і довгострокового розвитку нашої країни. Оптимістично дивлюся в майбутнє. Переконаний, що наш уряд має великий потенціал і ми досягнемо успіху. Ми налаштовані на якісну роботу, спрямовану на розвиток нашої держави».

Процес реформування названо нелегким шляхом, однак із чітким напрямом і здобутками. «Є різні погодні умови: є негода, є прекрасна погода, яка дає змогу крокувати швидше», — пофілософствував Прем’єр.

З-поміж першочергових завдань уряду він виокремив створення справедливої пенсійної системи, якісної системи освіти і науки, зокрема модернізацію професійно-технічної освіти, реформу медичної сфери. Водночас заплановано провести якісну публічну приватизацію, корпоратизувати державні підприємства.

Глава уряду вважає за потрібне разом зі світовими партнерами сформувати план відновлення України. А точніше, повернути донорів України до так званого Маршал-плану від 2014 року. У цьому розрізі важливо, щоб перебудова економіки відбувалася дуже швидко.

На цьому заході Володимир Гройсман поділився новиною про підтримку парламентаріями урядового законопроекту про дооб’єднання територіальних громад. Конкретні результати такого рішення він очікує отримати наприкінці року.