Весна й Великдень пробуджують, оновлюють життя, дарують світло душі, надають снаги. Вони знаходять вираження у народних традиціях, численних символах українців. У Тернополі діє етномайстерня «Коза-дереза». Тут зібралися художники, дизайнери, ткалі, вишивальниці, інші творчі люди, щоб повертати до життя українську етнозабавку через її сучасне сприйняття.
Щороку умільці творять дві великі колекції, тематику яких визначають найбільші християнські свята — Різдво і Воскресіння Христове.
Нинішній Великдень зустрічатимемо зі знаковими для нашого народу птахами. Однак, розповідає менеджер Софія Дольна, лише найсимволічніших з них впізнаємо у ляльковому відтворенні. На всіх дзьобастих майстрині начепили ярлички, з них можна дізнатися, з яких матеріалів виготовили іграшку, а також що означає цей птах в українській народній символіці.
Усе починається з любові, з материнства. І символ цього з давніх-давен в українців — лелека, на Тернопіллі його називають бузьком. Він птах-патріот, адже уособлює любов до рідної землі. Для молодих лелека ще й ворожбит, адже кажуть люди: якщо навесні дівчина вперше побачить його високо у небі, то цього року неодмінно стане на рушник щастя, якщо ж уже в гнізді, то доведеться ще принаймні рік дівувати. На ляльці художники з «Кози-дерези», звісно, не забули намалювати й усміхнене маля у сповитку, бо хто не знає, що саме лелека приносить дітей.
Не пошкодували художники барв убранню зозулі. У народі цей птах — символ весни, а ця пора року багатобарвна. Від Благовіщення починає зозуля кувати — рахуйте, скільки накує вам літ. Щодо зозулі-забавки, яку створили тернопільські майстри, то років вона також додасть передусім позитивністю, вдало підібраною гамою кольорів, спокоєм.
Великдень і голуб — символи теж нероздільні. Адже існує переказ, що в час розп’яття Христа вояки хотіли перебити йому гомілки, та голуби стали кричати «Помер! Помер!», так і дали мучителі Ісусові спокій.
Великдень не обходиться без писанок. Задля цього розписують яйця, здебільшого курячі. А в «Козі-дерезі» створили серію «Курочки». Веселенькі та чепурненькі вони вийшли. З огляду на те, що курка, серед іншого, й символ материнства, турботливості, то виготовили й таку забавку: в кошик, виплетений з кукурудзиння, помістили квочку з курчатками.
Цікаво, які ще матеріали майстрині використовують? Софія Дольна зауважує, що «Коза-дереза» створює іграшки на народній основі, проте традиції не можуть бути відірвані від сьогодення. Тож сучасних матеріалів, технологій та методів не цураються. На недавньому ляльковому фестивалі було цікаво спостерігати за тими, хто вподобав продукцію «Кози-дерези». Не давали спокою забавки, які в руках шаруділи, — в них наповнювачем було лушпиння гречки. Пані Софія каже, що для дітей таку іграшку називають розвивальною, а для дорослих — антистресовою.
З’ясувалося, що іграшки ще й запашні. Задля цього використовують ароматичні олії. Пасхальні колекції, скажімо, пахнуть м’ятою. Деякі забавки обробляють розчином ваніліну, інші мають аромат кави.
Хоч цієї весняної пори трендом тернопільських майстрів стали птахи-символи, не забувають вони і про котів-добряків, і ведмедиків-грубасиків, і зайчиків-побігайчиків. Зрозуміло, всі вони у вишиванках. Цієї весни домінує патріотичний синьо-жовтий.
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
(фото автора)
Ми в Google+