Рік у рік проблема незадовільного стану доріг, а часто бездоріжжя була чи не однією з головних пріоритетів діяльності кількох урядів. Завдання і плани кочували з документа в документ, якими за це десятиріччя можна було зробити ямковий ремонт не однієї сотні кілометрів шляхів. Коли на початку 2020-го Кабмін оприлюднив постанову №36, якою затверджено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок спеціального фонду державного бюджету, чимало українців або не звернули уваги на ці плани, або ж розцінили як чергову спробу позначити одне з найвужчих місць української транспортної системи, яке навряд чи можна усунути.

Проте вже на початку літа більшість вітчизняних автомобілістів із подивом констатували, що на дорогах, і не лише державного значення, відбуваються неймовірні перетворення. Тож на програму «Велике будівництво», ініційовану Президентом України Володимиром Зеленським, люди відгукнулися з довірою.

Фото з сайту kh.ukravtodor.gov.ua

Попри негоду й карантин

Уже 1 березня попри не зовсім сприятливу погоду та вихідний день у Харківській області розпочато роботи на автомобільній дорозі державного значення Н-26 Чугуїв — Мілове та ще двох об’єктах, визначених постановою. Як розповідав навесні під час нашої першої зустрічі заступник начальника з розвитку доріг Служби автомобільних доріг Харківської області Сергій Пляка, перед САД поставлено і справді масштабні завдання. Адже урядовим документом передбачено відремонтувати три дороги загальнодержавного значення і чотири штучні споруди. Відповідальність зростала ще й у зв’язку з тим, що регіону одному з перших було надано бюджетні кошти на проведення ремонтних робіт у таких обсягах, про які раніше й не мріяли: 690 мільйонів 550 тисяч гривень.

Основним об’єктом, за словами Сергія Пляки, було визначено дорогу Чугуїв — Мілове, протяжність якої територією області становить 108 кілометрів. Її ремонт було розпочато ще в 2015 році, та через брак фінансування справа загальмувалася.

Як згадує Сергій Пляка, на 20 кілометрах цього автошляху бракувало нового покриття. На багатьох ділянках, особливо поблизу Куп’янська, не було верхніх шарів, узбіччя, автопавільйонів. Основа дороги, дорожні знаки, розмітка потребували заміни.

Не додавала тоді дорожникам оптимізму й погода, що всередині березня стала псуватися. А тут ще одна біда: пандемія і карантин. Та попри обмежувальні заходи навіть у розпал коронавірусу будівельні та ремонтні роботи тривали у штатному режимі, про уповільнення сезону дорожніх робіт навіть не йшлося.

Із цими завданнями, про це можна говорити напевне, впорався одеський підрядник «Автомагістраль-Південь». Хоч, за словами директора ТОВ «Автомагістраль-Південь» Миколи Азацького, у травні через погодні умови план-графік робіт було скориговано, впродовж літніх місяців невелике відставання дорожники надолужили.

Нині на автомобільній дорозі Н-26 Чугуїв — Мілове цього року вже вкладено 67,7 кілометра верхнього шару покриття з асфальтобетону. Тривають роботи з влаштування лотків, встановлення бортового каменю, укріплення узбіч.

Паралельно на ділянці виконаних робіт фахівці ТОВ «Автомагістраль-Південь» разом із працівниками САД перевіряють якість виконання технологічного процесу з улаштування верхнього шару із щебенево-мастикового асфальтобетону, звертаючи особливу увагу на поперечний похил та ширину проїзної частини.

Як запевнив начальник Служби автомобільних доріг у Харківській області Андрій Алексєєв, до 1 вересня автодорогу Чугуїв — Мілове буде здано в експлуатацію.

Згідно з графіком тривають роботи і на дорогах Київ — Харків — Довжанський та Харків — Зміїв — Гороховатка.

Фото з сайту kh.ukravtodor.gov.ua

Державний механізм запрацював!

Програма «Велике будівництво» не лише додала впевненості та стабільності в роботі дорожників, а й переконала багатьох українців, що це не просто чергові декларації, а реальна і вкрай необхідна справа. Її реалізація не на словах, а насправді наблизить країну до європейських стандартів, принаймні в облаштуванні доріг, підвищенні їх безпеки та комфорту пересування. Працівники дорожніх служб і ремонтники повірили, що вже не буде, як колись, несподіваного припинення фінансування, автодороги не поділятимуть на «потрібні» для проїзду шикарних депутатських і чиновницьких автомобілів і для цього не прийматимуть рішення про першочергове відновлення шляхів, не буде псевдоаукціонів і псевдотендерів.

Можливо, про всіх дорожників стверджувати це й некоректно, однак у Службі автомобільних доріг Харківської області, ДП «Дороги Харківщини» панує саме такий настрій. Адже, за словами заступника голови Харківської облдержадміністрації Руслана Тихонченка, цього року найбільший обсяг фінансування робіт у Харківській області виконують саме в дорожній галузі.

У межах реалізації спільного проєкту уряду та Президента України, до складових якого увійшли дороги державного значення і місцеві шляхи, на Харківщині за рік відновлять понад 300 кілометрів, зокрема 24 дороги місцевого значення та 13 мостів і шляхопроводів. Як повідомив голова ХОДА Олексій Кучер, поточний ремонт на всіх 24-х об’єктах місцевих доріг завершено в повному обсязі до 1 серпня. Утримуючи високі темпи, дорожники зуміли зекономити 12% загальної вартості робіт, що складається у чималу для регіону суму — 90 мільйонів гривень. А економії було досягнуто аж ніяк не за рахунок якості.

Зекономлену за результатами проведення тендерних процедур в системі PROZORRO суму коштів спрямовано на збільшення обсягів ремонту місцевих доріг та комунальних вулиць.

Невдовзі на відновлених об’єктах буде встановлено автобусні зупинки, обладнано зупинкові майданчики, а на пішохідних переходах облаштують автономне освітлення. Такі результати надають регіону певні преференції, зокрема право претендувати на додаткове фінансування. І як повідомив голова ХОДА Олексій Кучер, таку заявку майже на 2 мільярди гривень зроблено. У разі її задоволення область цього року зможе відновити як мінімум 135 кілометрів доріг на восьми об’єктах, які вкрай потребують рук ремонтників.

Визначальний чинник — не вартість

Коли у Службі автомобільних доріг у Харківській області стверджували, що високих темпів робіт і економії досягнуто не за рахунок якості, це аж ніяк не було голослівно. Як розповів Сергій Пляка, укладаючи контракти, проводячи тендери, у службі зважають передовсім не на вартість заявлених робіт, а на технічну й технологічну оснащеність учасників торгів.

«Усі підрядники, які працюють у нашій області, мають повний комплекс сучасного обладнання, — розповідає Сергій Пляка. — Підписуючи контракт із ТОВ «Автомагістраль-Південь», ми знали, що ця організація чи не єдина в Україні, яка ще з 2018 року має асфальтобетонний завод, спроможний виготовляти 320 тонн якісного асфальтобетону на годину. Саме це й те, що завод було встановлено посередині відрізка дороги Чугуїв — Мілове, значно посприяло швидкому та якісному ремонту».

За словами заступника керівника САД, усі підрядники мають сучасний парк техніки: машини марки «Форд», котки, комп’ютеризовані на 100% асфальтноукладальні механізми. Особливо ж Сергій Пляка наголосив, що цьогоріч уперше було застосовано спеціальні машини для укріплення узбіч, які не допускали ні перевитрат суміші, ні огріхів під час укладення, оскільки весь процес було повністю механізовано і проведено одним циклом.

«На практиці ми переконалися, що під час дослідження об’єкта слід, так би мовити, залазити глибше. Бо ж дороги будували не під нинішні навантаження, — пояснює Сергій Пляка. — У такому разі основу слід не просто підсилювати, а застосовувати піщано-щебеневу суміш із додаванням цементу, використовуючи метод холодного ресайклінгу».

Він поділився багатьма секретами і прикладами використання бітумо-мінеральних сумішей, які запобігають утворенню колійності й довговічніші на 30% від старого матеріалу. Розповів про співпрацю з науковцями, за рекомендаціями яких для зміцнення каркаса стали застосовувати геотекстильну сітку, нанесення дорожньої розмітки пластиком тощо. А насамкінець підсумував, що задля досягнення якості ремонту доріг необхідний не лише контроль, а й супровід. Зокрема науковий, який у САД широко застосовують.