Чи можемо ми, вийшовши на вулицю, насолодитися прекрасною архітектурою, чистими багатолюдними вулицями, зеленими парками і скверами? В українських містах нам це заважає робити реклама! Рекламні бігборди вздовж автостради відволікають водіїв, а лайтбокси вночі освітлюють вулиці, наче прожектори на стадіоні.

Прагнення України до європейськості, економічний та культурний розвиток міст ставлять відповідні вимоги і до рівня рекламно-інформаційного середовища. Зовнішня реклама у провідних країнах світу — це високорозвинена галузь, до якої залучено новітні технології, що гармонічно поєднуються з міським ландшафтом. Оскільки більшість українських міст похвалитися цим поки що не можуть, доводиться в дискусіях формувати щось на зразок концепції розвитку рекламно-інформаційного простору.

Досягти порозуміння між владою, бізнесом та громадою у сфері зовнішньої реклами намагалися учасники першої міжнародної конференції Outdoor 3 (оutdoor з англ. — «на свіжому повітрі») у Черкасах. У кожної з цих сторін є власне бачення розвитку рекламної галузі. Нерідко воно кардинально протилежне. Як результат, виникають конфлікти, які лише гальмують реформування галузі.

Фото Володимира ЗAЇКИ.

Потрібні діалог і взаємоповага

— Ніхто не заперечує, що реклама — це ефективний рушій торгівлі. А зовнішня реклама як її різновид — дієвий засіб для просування будь-якого продукту. Але ми не можемо дозволити собі перетворити місто в суцільний борд, — сказав відкриваючи конференцію заступник міського голови Олександр Ільченко. — Нині залишається без відповіді чимало запитань у взаємодії влади, бізнесу й громади у справі розміщення і використання зовнішньої реклами. Непорозуміння в організації рекламно-інформаційного середовища виникають досить часто. Приміром, що робити з незаконними конструкціями, кошти від яких до бюджету не надходять? На жаль, ми й досі не маємо дієвих механізмів для демонтажу таких конструкцій.

На думку організаторів конференції, дискусія сприятиме виробленню консенсусу. А реалізувати задум відділу реклами та дизайну міського середовища міської ради у життя допомагали Асоціація зовнішньої реклами України, компанія CEUREN, а також неурядові організації з Німеччини. Своїми думками поділилися й керівники рекламних підрозділів органів місцевого самоврядування, директори найбільших операторів зовнішньої реклами, профільні неурядові організації та бізнес-консультанти.

Своїм баченням побудови конструктивного діалогу на сучасному рекламному ринку ділилися керуючий директор CIVIC (інститут міжнародної освіти) Олександр Бурка, співзасновник компанії Eskada-M Володимир Патіс, засновник архітектурної майстерні Дмитро Аранчій, радник з репутації національного оператора зовнішньої реклами Андрій Кашпур, виконавчий директор Асоціації зовнішньої реклами Оксана Поліщук, член Німецької академії міського та регіонального планування Хатумар Кристіан Дрост.

На думку начальника відділу реклами та дизайну міського середовища Черкаського міськвиконкому Андрія Поліщука, влада від представників рекламного бізнесу очікує наповнення місцевого бюджету, модерного дизайну та облаштування сучасних конструкцій, які б гармонійно вписувалися в архітектуру міста й приносили відчутну соціальну користь.

Натомість бізнес хоче стабільності й сподівається на те, що чиновники встановлять чіткі й прозорі правила гри на ринку реклами. Адже саме стабільність дає змогу бізнесу інвестувати в подальший розвиток.

На часі — зміни до закону

Поки ж ситуація склалася таким чином, що міста готові приймати певні блага від рекламістів, але вони не завжди послідовні. Натомість бізнес не готовий робити все й одразу, як того вимагає влада. Цілком очевидна необхідність певного компромісу. Представники місцевого самоврядування не повинні диктувати свої вимоги і просувати проекти за принципом «згори — донизу», в яких підприємцям залишається лише беззастережно їх утілювати.

Розміщення зовнішньої реклами часто відбувається без науково-методичних рекомендацій щодо раціонального розташування рекламних об’єктів. Власники рекламних площ не бажають витрачати кошти на дослідження та розробку схем розміщення об’єктів реклами і прив’язку їх до міського середовища. В країні немає професійного складальника типових конструкцій засобів зовнішньої реклами, внаслідок чого зростання ринку реклами призвело до перенасичення центральних частин міст і проспектів рекламними засобами низької якості. Крім того, дуже повільно йде процес оновлення рекламних конструкцій. Багато з них мають ненадійну конструкцію та не відповідають сучасним естетичним і ергономічним нормам.

До речі, саме це й стало причиною останнього прикрого випадку в Черкасах, коли частина бігборду травмувала людину. На перехресті вулиць Смілянська та Гоголя в центрі міста від рекламного щита, який відслужив своє, відірвалася площина. Бігборд належить ПП «Вересень+», яке очолює Сергій Кудактін. Як повідомив власник щита на своїй сторінці у Фейсбуці, він оплатить лікування постраждалих та обіцяє розпочати перевірку своїх рекламних носіїв. За його словами, рекламну конструкцію виготовила й змонтувала компанія «Конвест», яку вважають одним із лідерів у виробництві зовнішньої реклами в Україні.

Під час конференції представники влади та бізнесу дійшли згоди щодо подальших спільних дій в ініціюванні змін до Закону України «Про рекламу», які давно на часі. Готовність узяти активну участь у розв’язанні проблем формування рекламної інфраструктури в архітектурному середовищі міст з урахуванням місцевих умов, історичних і природно-географічних аспектів, адміністративного устрою та соціально-психологічних чинників висловили всі учасники конференції.