У липні цього року 29 народних обранців зареєстрували у Верховній Раді законопроект «Про тимчасово окуповану територію України». Остання редакція документа стала предметом дискусій, обговорень і обурень серед різних прошарків українського суспільства. Адже, на думку політологів, експертів, громадських діячів, представників влади, парламенту і міжнародної спільноти, зміст законопроекту сприяє подальшій ізоляції окупованих територій. Нинішня редакція проекту закону викривляє принципи примирення та пост-конфліктного врегулювання. Про це говорили й учасники брифінгу «Ризики подальшої ізоляції: законопроект про тимчасово окуповані території».
За словами старшого радника із правових питань Агентства ООН у справах біженців в Україні Юга Бісо, законопроект «Про тимчасово окуповану територію України» сприятиме подальшій ізоляції таких територій та повністю зніматиме з України відповідальність за захист прав і свобод своїх громадян. Також документ передбачає значне обмеження політичних прав для населення територій після їх деокупації.
— Це неприпустимо і зовсім не сприятиме реінтеграції територій в Україну. Законопроект може мати жахливі наслідки для найвразливіших верств населення і спричинить нові хвилі внутрішніх переселенців. Документ також порушує міжнародні зобов’язання України, — наголосив представник міжнародної організації.
Поза законом здорового глузду
— Дотримання прав людини — це не порожні слова. Негативні наслідки їх порушення яскраво виявляються тоді, коли стосуються кожного з нас. А коли йдеться про сусіда, здається, що то далеко і не настільки страшно, — сказав заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука. Він категорично висловився проти запропонованої концепції: «Як громадянин ніколи не погоджуся з такою позицією, коли хтось хоче, щоб ми добровільно відмовилися від тих людей, територій, які окуповано. Громадяни України на тих територіях стали заручниками озброєних формувань. Та це не означає, що маємо махнути рукою на своїх співгромадян і покласти відповідальність за їхню подальшу долю на країну-окупанта».
За словами Георгія Туки, до роботи пора активніше долучитися усім міністерствам, щоб українці в окупації не почувалися забутими державою. Він розповів про роботу міністерства, яке безпосередньо опікується питаннями внутрішньо переміщених осіб і тих, хто проживає на тимчасово не підконтрольних територіях України. Зокрема, до Верховної Ради подано законопроект, який має скасувати чинність Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» як такий, що не відповідає державним інтересам. Також на розгляд уряду подано зміни до постанови №1035. Адже, за словами посадовця, вона призвела до неприпустимої ситуації, коли громадяни Кримського півострова вважаються нерезидентами України. Перетинаючи лінію окупації, вони фактично перетинають державний кордон. Він висловив сподівання, що непорозуміння, яке триває понад два роки, скоро скінчиться завдяки рішенню народних обранців.
— Обов’язок влади — подбати про долю тих, хто залишився на тимчасово не підконтрольній українській владі території, захищати їхні права і свободи, а не кидати напризволяще. Будь-які спроби на законодавчому чи виконавчому рівнях ізолювати або відрізати Донбас шкодить національним інтересам і суперечить Конституції України й нашим міжнародним зобов’язанням, — сказав голова Комітету ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Григорій Немиря.
Народний депутат звернув увагу на те, що Україна четверта у світі після Сирії, Іраку та Ємену за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Масштаб цього явища має стати сигналом до вироблення державної політики. А тому запропонував на законодавчому рівні посилити захист найбільш вразливих категорій співгромадян, їхніх соціальних, економічних, політичних прав. Він також розповів, що 21—23 листопада комітет ВР планує виїзне засідання у Луганській області, а у грудні пройде тематичний день переселенців та людей, які опинилися на тимчасово окупованих територіях.
Хто крайній?
Тривожним знаком назвала законопроект координатор з адвокації благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач. На її думку, 29 парламентаріїв своїми підписами висловили відмову від захисту співгромадян у зв’язку з обставинами, що виникли в державі. Згідно з текстом законопроекту, Україна не несе відповідальності за захист життя, здоров’я та збереження майна осіб на тимчасово окупованих територіях. А відповідальність за порушення прав та свобод покладають на Російську Федерацію.
— Дивно, що національним законодавчим актом Україна перекладає відповідальність за охорону прав своїх громадян на третю державу, — додала представниця громадської організації. Окрім цього, на РФ покладають обов’язок щодо соціального та пенсійного забезпечення осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Це означає відмову держави від конституційних обов’язків перед людьми і порушення резолюцій Ради Європи.
— Нарешті заговорили про скасування чи принаймні зміни до Закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», про зміни до постанови № 1035. Прикро спостерігати, що багато людей підтримали новий законопроект, яким Україна хоче перекласти відповідальність на Росію, — висловила думку засновник та координатор громадської ініціативи «Крим SOS» Таміла Ташева.
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій
та внутрішньо переміщених осіб України Георгій ТУКА
«Як громадянин ніколи не погоджуся з такою позицією, коли хтось хоче, щоб ми добровільно відмовилися від тих людей, територій, які окуповано»
Вона вважає, що в ситуації з Кримом Росія несе відповідальність за долю жителів півострова. Час показав, що Росія не виконує зобов’язань, а навпаки порушує права людей — арешти, обшуки, зникнення. А появу законопроекту «Про тимчасово окуповану територію України» вона називає наслідком того, що в Україні досі немає бачення, що робити з тимчасово окупованими територіями та людьми, які на них проживають.
— Не маючи важелів для здійснення ефективного контролю над тимчасово окупованими територіями, наша держава не може істотно впливати на життя людей на них. Однак вона має робити все можливе, щоб принаймні не погіршувалося їхнє життя, — сказала Таміла Ташева. — Законопроект максимально обмежує права людей і призведе лише до погіршення їхнього життя. З’являться безкарність осіб, які здійснюють репресії, й нова хвиля вимушених переселенців, погіршення становища людей, які переїхали, і переміщених вишів. Такі процеси не сприятимуть реінтеграції та деокупації територій.
Про негативні наслідки ухвалення законопроекту застерегли голова представництва Данської ради з питань біженців в Україні Кріста Зонголович та юрист благодійного фонду «Восток СОС» Богдан Мельникович. З’являться проблеми з доступом гуманітарних вантажів до окупованих територій. Бо, за словами Крісти Зонголович, законопроект накладає серйозні обмеження на в’їзд та виїзд людей на території й не передбачає винятків для працівників, які надають гуманітарну допомогу.
А Богдан Мельникович вбачає у запропонованому законопроекті введення воєнного стану на деокупованих територіях, після скасування якого місцеві жителі ще протягом шести років не матимуть права участі у виборах народних депутатів. І протягом чотирьох-шести років існуватиме табу на проведення місцевих виборів. Також юрист зауважив, що законопроект передбачає створення національної комісії з порозуміння. Її метою, за словами фахівця, стане карання людей за підозру, не підтверджену жодним рішенням суду, або обмеження права людей обіймати посади.
Як трапляється, з однієї проблеми випливає чимало інших, розв’язання яких не менш важливе для суспільства. Учасники брифінгу згадали і про суперечки України з Росією стосовно культурної спадщини. Велика кількість мистецьких експонатів із території анексованого півострова поступово перекочовує на материкову частину Російської Федерації.
Щоб ухвалити правильне рішення, учасники зустрічі закликали залучити до процесу міжнародних експертів, представників неурядових та міжнародних організацій, які мають досвід роботи в пост-конфліктних ситуаціях, формулюванні механізмів правосуддя перехідного періоду та застосуванні заходів із примирення та порозуміння.
Ми в Google+