«Любов — вселенська сила. Вона пояснює і дає сенс життя». Ці слова Енштейна цитує у вступному слові до книжки «Скарби краси» доктор педагогічних наук, лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди Галина Сагач. Цю збірку нарисів, новел і публіцистичних роздумів присвячено талантам, виявам любові, які надихають і зворушують, — освітянам.
Прислужиться їм у роботі нарис «Виховання краси серця у педагогічній скарбниці Яна Амоса Коменського». Теоретик і практик закликав виховувати у підростаючого покоління такі основні якості: мудрість, помірність, мужність, справедливість на основі християнського благочестя і християнської культури. Послідовником чеського просвітителя, який закликав учителів створювати для дітей школи радості, в Україні був видатний педагог Василь Сухомлинський. Разом із колективом Павлиської школи на Кіровоградщині він упровадив у педагогічну практику гуманістичні засади, в основі яких — виховання красою, повага, доброта, чуйність і довіра до учня.
Тему виховання красою Галина Сагач поетизовано розкриває у нарисі «Благословенне мистецтво Решетилівки». Квітуча Полтавщина — душа України, яка зберігає архетипи істини, правди, добра, краси та любові. У Решетилівці розквітають таланти вихованців місцевого художнього ліцею. Гаптовані їхніми руками рушники і святкове вбрання, виткані гобелени і килими — яскравий літопис національного мистецтва. За 80 років існування навчального закладу шедеври решетилівських майстрів стали одним з популярних і впізнаваних брендів України далеко за її межами.
Нарис проілюстровано світлинами лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка члена Національної спілки художників України Надії Бабенко, її сина, удостоєного таких самих титулів, Олександра, заслуженої майстрині народної творчості України Надії Вакуленко та її посестри за фахом килимарки Марії Добрянської. А поряд зачаровують погляд розмаїттям яскравих фарб їхні твори ткацького мистецтва.
Галина Сагач так визначає джерела таланту своїх героїв: «Погляньте очима серця на світлини майстрів-класиків і помітите християнські чесноти скромності, ясності, доброти й мудрості у погляді очей, у виразі одухотвореного внутрішнім сяйвом обличчя, духовно-моральної енергії, божественної сили».
А далі — розповідь про скарби краси мальовничого козацького села Петриківка на Дніпропетровщині. Петриківський розпис нині відомий і популярний у всьому світі. Родовід славних майстрів сягає середини ХІІІ століття, коли на цих землях оселилася козацька громада кошового отамана Війська Запорозького Петра Калнишевського. Настінний і декоративний розпис помешкань, меблів, посуд, оздоблення зброї — це мистецька спадщина сільських художників, яку нині вдосконалює і примножує молоде покоління вихованців і випускників центру народного мистецтва «Петриківка» і Дніпровського театрально-художнього коледжу. 2012 року тут впроваджено нову спеціальність — фахівець петриківського розпису.
«Поле краси безмежне й вічне. На ньому всім талантам є місце. Творча уява петриківців невичерпна й неосяжна: тут талант майстрів трансформує любов і славу в надзвичайної краси шедеври». Так одухотворено завершує нарис «Феєрія краси петриківського розпису» Галина Сагач. Ці слова підтверджують кольорові світлини, що надовго приковують погляд магічною силою прекрасного рукотворного мистецтва.
Мальовничий Карпатський край — поле багатогранної діяльності художників, майстрів ткацтва, гончарства, ковальства, творців оригінальних музичних інструментів, різьбярів по дереву тощо. Галина Сагач знайомить нас із яскравими особистостями, які зросли на цій благодатній землі, серед яких подружжя Михайла і Магдалини Беленів. Академічний скульптор-монументаліст, художник, педагог, письменник Михайло Белень — автор понад 50 меморіальних дощок і гербів, 17 пам’ятників, понад 500 медалей. Магдалина — художник-кераміст, майстер монументально-графічного і декоративного живопису. Її іронічно-гумористичні вироби — оригінальне втілення традицій життя й побуту краян.
Розлого і захоплено розповідає Галина Сагач про видатного хормейстера народного хору «Калина» Григорія Левченка, аналітично досліджує творчість Тараса Шевченка-художника крізь призму його любові до природи. Саме любов до природи, вплив її сакральної краси на духовне збагачення людини домінує в багатьох творах письменниці.
При підготовці матеріалу використовувалися ілюстрації з книжки «Скарби краси»
Павло ЛАРІОНОВ,
заслужений працівник культури України,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+