ХЛІБОРОБСЬКА ВЕСНА

Паралельно зі зростанням виробництва оновлюються й сільські території

Примхлива весна стримує посівну кампанію на Черкащині. Хоч аграрії підійшли до неї в повній готовності. Лише в деяких господарствах, як повідомив заступник голови облдержадміністрації Анатолій Івашкевич, дещо бракує кредитних ресурсів, але й ці питання оперативно вирішують. Найскладніше чітко організувати польові роботи, адже відведені природою строки вкрай стислі.

Під урожай нинішнього року засіяно 237,5 тисячі гектарів озимих зернових. За даними науковців та фахівців управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, посіви озимини перебувають в доброму та задовільному стані на 98% площ.

Уже розпочали посів ранніх ярих культур чотири райони області. Днями приступлять до сівби й інші. Є всі підстави сподіватися на добрий урожай.

Останнім часом Черкащина посідає перші місця в сільськогосподарському виробництві України. Цього вдається досягати завдяки поєднанню багатого виробничого досвіду і традицій черкаських хліборобів із застосуванням сучасних наукових досягнень. Обсяг валової продукції сільського господарства за три останні роки, порівняно з попередніми роками, збільшився на третину.

Завдяки державній підтримці зростає чисельність худоби в селянських господарствах. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

В галузі тваринництва також спостерігається тенденція до нарощування виробництва продукції. Торік усіма категоріями господарств вироблено 498,5 тисячі тонн молока, що значно більше від торішнього показника. Зросла чисельність поголів’я худоби та птиці у всіх категоріях господарств. Це створює передумови до подальшого нарощування виробництва м’яса. Черкащина вийшла в лідери з виробництва м’яса, зокрема птиці, та яєць.

Позитивно вплинули на розвиток галузі спеціалізовані державні програми щодо її підтримки. Це насамперед виплата дотацій за збереження та утримання молодняку великої рогатої худоби в особистих селянських господарствах. По ці кошти звернулося понад 8 тисяч осіб, які утримують більш як 11 тисяч голів молодняку. Загалом сума цих нарахувань становить майже понад сім мільйонів гривень. Це той крок державної підтримки, який спонукав селян не пускати «під ніж» 3-4-місячних телят, а вирощувати молодняк до великовагових кондицій. 120 власників особистих селянських господарств області (в яких утримується по дві і більше корів) скористалися можливістю придбати доїльні апарати при частковому відшкодуванні їх вартості. А це — понад  486 тисяч гривень. І звісно ж, санітарна якість отриманого молока поліпшується.

На виконання однієї з обласних програм в особисті селянські господарства торік безкоштовно передали 68 нетелей високопродуктивних молочних порід. Це поки що мало, однак, за словами Анатолія Григоровича, нинішнього року планується довести їх кількість до 330. В обласний бюджет закладено для цього 600 тисяч гривень на умовах співфінансування. Якщо ж пропозиція перевищуватиме попит, суму буде збільшено.

Свідчення того, що галузь тваринництва відроджується, — будівництво нових комплексів та реконструкція тваринницьких приміщень у сільгосппідприємствах. І головне — саме тваринницька галузь створює в селі постійні робочі місця з гідною оплатою праці та протягом цілого року поповнює бюджет сільгосппідприємств та бюджети сільських родин.

Паралельно з виробництвом розвиваються й сільські території. Велика допомога місцевим бюджетам у цьому — кошти, що надходять від виконання угод між сільгосптоваровиробниками та сільськими радами. Це починання вже дало позитивні результати. Торік загальна сума угод становила 85 мільйонів гривень. І нинішнього року ця робота триває. Ці кошти спрямовуються на будівництво і ремонт дитячих садків, закладів освіти, сільських будинків культури, налагодження освітлення вулиць, ремонт доріг тощо.