Нині люди масово вмикають електричні обігрівачі та бойлери, не здогадуючись про загрози, які створюють для вкрай зношеної єдиної енергосистеми України. Величезний дефіцит вугілля та газу не дає змоги станціям виробляти енергію в затребуваних споживачами обсягах. Після різкого похолодання цей дисбаланс лише посилиться. 

Отож Національна енергетична компанія «Укренерго» запровадила ліміти на світло в усіх регіонах України та віялові відключення від енергомережі в часи пікового споживання електроенергії. Диспетчерський центр НЕК «Укренерго» сформував графіки аварійних відключень споживачів Центральної та Північної енергосистем України. До таких непопулярних дій енергетики вдалися задля того, щоби врятувати енергосистему від повного розвалу, тобто від так званої каскадної аварії, внаслідок якої в країні може повністю зупинитися виробництво електроенергії. І тоді не лише погасне світло в домівках, лікарнях тощо, а й зупиниться метро, трамваї і тролейбуси, ліфти в будинках. Зупиниться все, що працює від струму. 

У разі віялових відключень знеструмлення споживачів певного регіону триватиме від 2 до 4 годин, в часи найбільшого, тобто пікового попиту на електроенергію — з 8-ї до 10-ї та з 20-ї до 22-ї. Завдяки тимчасовим відключенням станції зможуть економити паливо. Обігрівачі, пральні машини та інші потужні прилади енергетики радять вмикати лише вночі, адже тоді в енергосистемі є надлишок енергії. 

Кожна область від НЕК «Укренерго» на початку вересня отримала план скорочення місячного ліміту енергоспоживання — для більшості регіонів на 20%, тоді як для Донецької та Луганської — до 50%. В разі перевищення доведених лімітів диспетчер енергосистеми запроваджуватиме графіки аварійних відключень.

За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана, стабілізувати енергосистему планують до 1 листопада. Водночас міністр припускає, що ситуація може повторитися, і тоді доведеться знову обмежувати енергопостачання. Юрій Продан повідомив пресі, що вважає за необхідне продовжити запроваджені у серпні (терміном на один місяць) надзвичайні заходи на ринку електричної енергії. Ручне управління енергоринком зумовлене масовим руйнуванням енергетичних об’єктів та залізничних колій, якими вугілля традиційно постачали на ТЕС.

Доставляти вугілля «з коліс», тобто прямо з шахт, до котлів ТЕС у нинішніх умовах неможливо. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Імпорт вугілля

Вкрай критичною є ситуація в тепловій енергетиці, частка якої в загальній структурі виробництва електроенергії за 8 місяців сягнула 43% (дані Міненерговугілля). Це теплові електростанції (ТЕС), що працюють на вугіллі, і теплоелектроцентралі (ТЕЦ), паливом для яких є газ. Теплоелектроцентралі переважно розташовані у великих містах — з метою комбінованого виробництва і тепла, і струму, адже це дає змогу покращувати рентабельність ТЕЦ порівняно з ТЕС, спроектованими на виробництво лише електроенергії. 

Сьогодні теплова генерація опинилася на межі повної зупинки. Теплові електростанції допалюють залишки вугілля: на 26 вересня із накопичених на зиму запасів залишалося лише 0,5 мільйона тонн. Якщо ж температура впаде нижче нуля, вугілля спалять дуже швидко! Доставляти вугілля «з коліс», тобто прямо з шахт, до котлів ТЕС у нинішніх умовах неможливо, адже внаслідок бойових дій на Донбасі зруйновано десятки шахт та залізничну інфраструктуру. Зазвичай до настання осінньо-зимового максимуму навантажень, тобто на 1 листопада, на складах ТЕС завжди лежало щонайменше 3-4 мільйони тонн вугілля.

За даними заступника міністра енерговугілля Юрія Зюкова, на підконтрольній бойовикам території розташовано 88 шахт, а з усіх 93 шахт Донбасу працює лише 24. Тому ні видобути, ні вивезти звідти вже видобуте вугілля неможливо. Раніше в РНБО заявляли, що терористи грабують українські шахти і вивозять вугілля на територію Російської Федерації.

 «Запаси впали до критичного рівня, тому Україна потребує імпорту вугілля. Купувати доведеться або в Польщі — але там проблеми з логістикою, або в Росії — там проблеми політичні, або в Австралії — а там довге транспортне «плече», ще й передоплату необхідно робити якомога раніше», — заявив голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Володимир Демчишин.

Крім того, є проблеми з інфраструктурою для приймання імпортного вугілля. «Можливість перевалки в портах на залізничний транспорт — мінімальна, адже Україна ніколи не завозила вугілля, а навпаки, експортувала його, тому й технологічна інфраструктура збудована по-іншому. На сьогодні можна приймати з моря лише 400 тисяч тонн вугілля щомісяця», — каже Володимир Демчишин. 

Керівництво Міненерговугілля повідомляє, що перше судно з вугіллям (85 тисяч тонн) прийде з Південно-Африканської Республіки приблизно 15—19 жовтня. В ПАР планують придбати мільйон тонн вугілля. Загалом, як повідомив міністр Юрій Продан, державні та приватні підприємства підписали угоди про постачання 5,6 мільйона тонн вугілля до кінця 2015 року.

Атомна цитадель

З огляду на брак вугілля існує реальна загроза повної зупинки ТЕС. Газові проблеми призвели до того, що простоюють теплоелектроцентралі, а отже, станції втрачають обігові кошти, знижується рентабельність цих потужних підприємств. Майже половина генерації України, точніше 43%, під загрозою повної зупинки.

Надійною твердинею у цій ситуації поки що залишається лише атомна генерація — в загальній структурі виробництва частка АЕС за 8 місяців становила 45,1% (дані Міненерговугілля). Галузь працює стабільно, адже АЕС повністю забезпечені ядерним паливом. Потужності атомних електростанцій дають змогу значно наростити обсяги виробництва, але частина з них «під замком» через низьку пропускну здатність ліній електропередач із заходу на схід. Тобто немає можливості передавати в повному обсязі на схід енергію, вироблену на Хмельницькій та Рівненській АЕС. Подібна ситуація й на Запорізькій АЕС. Протягом останніх 10 років блокувалося будівництво високовольтної лінії електропередач «РАЕС — підстанція Київська», адже комусь було вигідно спалювати більше дорогого газу та вугілля на наших ТЕЦ та ТЕС. Тепер уряд намагається виправити ситуацію, тому терміново спрямував кошти на цей об’єкт. Проте такі споруди будують не за один місяць.

Чи буде світло в столиці?

Столичні жителі теж відчули, що таке віялові відключення: 24 вересня о 12-й годині дня «Укренерго» застосувало графіки аварійних відключень у Києві. Крім того, четвертий місяць поспіль чимало киян живуть без гарячої води, для виробництва якої потрібно спалювати газ. Але тут є проблеми, адже борги за газ «Київенерго» перед «Нафтогазом України» ростуть як сніг: на початок вересня борг досяг 1,6 мільярда гривень — це 9% від загальної суми боргу всієї тепло-комунальної енергетики України (17,6 мільярда).

Керівництво компанії звинувачує київську владу в невиконанні зобов’язань щодо компенсації різниці в тарифах та неплатежах комунальних підприємств, що фінансуються з місцевого бюджету. Громадськість своєю чергою воює з головним акціонером «Київенерго», який сконцентрував у своїх руках 75% акцій одного з найпривабливіших підприємств України. На початку вересня столична прокуратура зареєструвала кримінальне провадження за фактом незаконного відчуження 12,73% акцій ПАТ «Київенерго», що належали територіальній громаді міста. Цю інформацію 12 вересня оприлюднила прес-служба відомства.

Зокрема прокурорською перевіркою встановлено, що 2004 року рішенням Київради зазначений пакет акцій було безоплатно передано до статутного капіталу ПАТ «Київенергохолдинг». У подальшому шляхом неодноразових відчужень за участю різних підприємств, зареєстрованих не в Україні, акції було незаконно передано у володіння іншої приватної енергокомпанії. Перевіркою встановлено, що орієнтовна вартість відчуженого пакету акцій становить близько 250 мільйонів гривень. «Триває досудове розслідування», — повідомляють у прокуратурі.

Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що опалювальний сезон у столиці буде складним — доведеться економити не лише газ, а й електроенергію. Столична влада розглядає можливість встановлення модульних котелень на пелетах для забезпечення киян теплом і гарячою водою взимку, адже на початку серпня через масове встановлення бойлерів та електрокотлів виходять із ладу електропідстанції — їхні потужності не здатні нести додаткові навантаження. 

 

Оксана СЕРГІЄНКО
для «Урядового кур’єра»