Сергій ДВОРНИК, 
начальник державної
територіальної інспекції з питань
праці в Сумській області

У складі державної територіальної інспекції з питань праці в Сумській області — 30 посадових осіб, які обслуговують 76 тисяч суб’єктів господарювання. Саме на них покладено контроль за дотриманням трудового законодавства на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності. Це чи не єдиний орган в Україні, працівники якого мають право здійснювати перевірки без 10-денного попередження про її проведення. Інспекція тісно співпрацює з органами податкової служби, прокуратури, міліції, Пенсійним фондом.

Про це кореспонденту «Урядового кур’єра» розповідає її начальник Сергій ДВОРНИК.

«Лідери» серед порушників — приватні підприємства

—  Сергію Івановичу, результати роботи очолюваної вами інспекції складно збагнути без цифр. Але, будь ласка, означте головні тенденції, що простежуються за підсумками проведених перевірок протягом останнього часу.

— Тенденції хоч і мають властивість змінюватися, однак уже рік-півтора перебувають майже у штилі. Якщо узагальнено, то з кожної сотні перевірених суб’єктів господарювання порушення фіксуємо не менш як у 80-90 випадках. Причому це стосується й інших регіонів України, адже я спілкуюся з колегами, знаю стан справ не лише в Сумській чи сусідніх областях. Це дуже високий показник, який повинен привернути увагу всіх державних інституцій. Наша служба не залишає без реагування жоден факт, — як говорять у таких випадках, за кожне порушення «витискуємо» за законодавчим максимумом.

Однак уже очевидно, що не вдасться обійтися так званим крапковим методом — потрібна масштабна, насамперед профілактична робота, щоб попереджати можливі порушення. Хоч, звичайно, до тих, хто не реагує на застереження, вживати адекватних дій і заходів.

Наскільки меншою буде пенсія через  «конвертовану» зарплату? Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ 

—  Які саме зловживання фіксують інспектори під час перевірок і чи можна сказати, що їхня найвища концентрація на підприємствах якоїсь конкретної форми власності?

—  Протягом першого півріччя перевірили 473 суб’єкти господарювання: 311 роботодавців допустили 1150 порушень. «Лідирують» приватні підприємства, там справжній букет протоколів і зауважень. Переважає оплата праці — до 60%. Тобто керівництво всілякими способами і методами намагається урвати із заробітних плат гривню-другу, знайти для цього законодавчу лазівку. А людина, звичайно ж, ніколи не погодиться з тим, щоб її обдурювали. Ось нам і доводиться встановлювати правову істину. Звичайно, стаємо на захист працівників — у більшості випадків саме керівники порушують законодавство. Але все залежить від конкретного факту: діємо виключно у законодавчому полі.

—  Чи завжди вистачає власних важелів, щоб відновити справедливість? І чи часто доводиться звертатися до судових органів, прокуратури?

—  Цього року склали 312 протоколів про адміністративні порушення і до судових органів передали 268. Вже винесено 34 постанови про притягнення винних до відповідальності за статтею про невиконання законних вимог держінспекторів праці, недопущення до перевірок. Порушено 14 кримінальних справ. Наведені цифри говорять самі про себе. Тобто, протистояння є, але якщо закон порушено, то відстоюємо правоту до останнього.

Чому не зараховують трудовий стаж?

—  Справжньою пошестю стала виплата зарплати у конвертах. Як допомагаєте працівникам, які спокушаються на таку форму розрахунків?

—  Це надзвичайно гостра проблема, з якою треба боротися насамперед самим працівникам. Розумію, що не завжди у людини є вибір, але перед ще гострішою дилемою вона постане, коли оформлюватиме пенсію.

До мене часто приходять «молоді пенсіонери», в яких виникають «тертя» під час оформлення і нарахування пенсії. Кажуть так: «Захистіть і допоможіть, бо за останні стільки-то років не зараховують трудовий стаж». Коли починаємо розбиратися, на поверхню зринають оті злощасні конверти. Що робити і що казати в таких випадках? Одне-єдине: «Чому ви не приходили до інспекції тоді, коли погоджувалися на тіньову зарплату, а б’єте у дзвони лише зараз, коли щось довести юридично навряд чи можливо?» Тому кожному, хто погоджується на тіньові схеми, треба пам’ятати, що зарплата в конверті сьогодні — злиденне життя завтра.

—  Часто доводиться чути про так звані незначні факти порушень, за які суди виносять усні зауваження тому чи тому керівнику. Що вони означають?

—  Кожен третій факт порушень судові органи відносять саме до малозначних. Річ у тім, що Адміністративний кодекс передбачає прийняття судами таких рішень і через це зусилля інспекторів часто йдуть у «свисток». Тобто намагалися встановити істину, але… Суди дуже рідко накладають максимальну суму штрафу 1700 гривень, як це передбачено, нечасто застосовують і 510. Найчастіше — тільки пальцем насваряться та й годі, хоча за матеріалами наданих перевірок визнають самі факти порушень. Так, стаття 22 Адміністративного кодексу передбачає усне зауваження, але, вочевидь, якби судді самі не одержували зарплати, то не приймали б таких рішень.

—  А чи маєте хоча б орієнтовний рецепт оздоровлення у сфері трудових взаємовідносин?

—  Насамперед давно настав час для прийняття нового Трудового кодексу, бо той, яким керуємося, безнадійно застарів. На жаль, у Верховній Раді не до нього. Але як варіант можна було прийняти хоча б поправки до існуючого документа і таким чином частково збити суспільну температуру.

Водночас треба посилити відповідальність роботодавців за неоформлені та неналежно оформлені трудові угоди — кожен повинен знати, що покарання невідворотне і не варто підставляти своїх працівників.

Та й самі громадяни не повинні крізь пальці дивитися на порушення і потурати їм. Адже все одно настане час пенсії і доведеться пожинати те, що й не сіяли.

Зважте, що такою кількістю інспекторів, як у нашому штаті, за рік можна перевірити не більше 1—1,2% суб’єктів господарювання. А ефективними перевірки бувають тоді, коли охоплюємо не менше десяти. І якби кожен керівник знав, що до нього ось-ось прийдуть з перевіркою, то остерігався б порушень. А якщо залишатися в ролі пожежної команди, то ефективність навряд чи поліпшиться.

Однак руки опускати не збираємося.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

 ДОСЬЄ «УК»

Сергій ДВОРНИК. Народився 1967 року. Закінчив Сумський педагогічний інститут та Юридичну академію імені Я.Мудрого. Доктор філософії в галузі права.