Якщо людина втрачає роботу, це, звісно, стає чималою проблемою для неї самої та для її родини. І все ж, якщо такий працівник має затребуваний на ринку праці фах і певний досвід роботи, в нього є непоганий шанс працевлаштуватися знову. А що робити хлопцеві або дівчині, які ще не працювали? Їхня головна проблема нині — брак того самого досвіду. То як його здобути, якщо так важко почати? З цими та іншими запитаннями «УК» звернувся до першого заступника міністра молоді та спорту Сергія ГЛУЩЕНКА.

Перший заступник міністра молоді та спорту Сергій ГЛУЩЕНКО.— Сергію Вікторовичу, який нині стан справ з працевлаштуванням молоді? Зокрема із отриманням першого робочого місця.

— Молодіжний сегмент — найпроблемніша частка загальнонаціонального ринку праці. Пошуки першого робочого місця, невідповідність рівня та якості отриманої освіти професійним обов’язкам, брак досвіду роботи, а також невідповідність запитів молоді та пропозицій роботодавців посилюють напругу на ринку праці. Так, за даними Держстату, торік (за 2013-й дані ще не систематизовані) кількість безробітних серед 15–34-річних становила 10,9%, або 914 тисяч з понад 8 мільйонів економічно активної молоді, у 2011-му — 11,5%, у 2010-му — 11,6%. Цифри засвідчують обнадійливу тенденцію: з 2009-го до 2012 року кількість безробітних серед молоді скоротилася приблизно на 138 тисяч осіб, або на 13,1%. Додам також, що за рівнем молодіжного безробіття в Україні ситуація порівняно краща, ніж у деяких країнах європейського простору. Серед осіб від 15 до 24 років у 2012 році відсоток безробітних становив відповідно 17,3% — в Україні і 23% — в Європі.

За останній час значно розширений перелік професій, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем, з 7 робітничих професій до 24 та з 3 спеціальностей до 33.

— Як долаються проблеми із працевлаштуванням хлопців і дівчат на селі?

— Аби молоді спеціалісти мали стимул піти працювати за обраним фахом у села і селища, для них встановлено низку стимулів, аж до отримання у власність службового житла, якщо молодий фахівець пропрацює в селі понад 10 років. Окрім того, для підтримки молодіжних підприємницьких ініціатив в Україні діє мережа молодіжних центрів праці: 17 обласних та 2 у Києві і Севастополі, 4 районних, 10 міських та понад 100 студентських секторів працевлаштування у вишах.

А для розвитку вторинної зайнятості діє рух молодіжних трудових загонів. Так, на 1 серпня 2013 року їх налічувалося 1993, а в їхніх лавах — 45 618 осіб.

Хлопцям і дівчатам, які звертаються до Держслужби зайнятості, надається допомога у підборі підходящої роботи, в тому числі на тимчасовій основі, профінформаційні та профконсультаційні послуги щодо вибору професії з врахуванням потреб регіонального ринку праці тощо. А ще профнавчання безробітних, пропонується участь у ярмарках вакансій, семінарах, де навчають правильно шукати роботу, проводити самопрезентацію, складати резюме.

— А чи легко нині молодій людині започаткувати власну справу?

— Близько 45% молоді в Україні хотіли б започаткувати власну фірму чи фермерське господарство. Проте зробити це непросто. Серед найбільших труднощів: брак особистих коштів, корупція, бюрократія, відмови в одержанні кредиту. Тому доцільно посилити підтримку молодих підприємців щодо фінансування стартапів, бізнес-проектів тощо.

Міністерство ж організовує щорічні всеукраїнські конкурси молодіжних бізнес-планів. Їхнє завдання: навчити молодь основ підприємництва через майстер-класи і тренінги, надати консультативну й організаційну допомогу. Так, цього року до участі в конкурсі долучився 101 автор бізнес-проектів, які були визнані кращими на попередніх етапах конкурсу в 21 регіоні України. Серед переможців — гірники, транспортники, працівники сільського господарства, медики.

Фактично в кожній області за участю бізнесменів проводяться щорічні бізнес-форуми та школи з основ підприємництва для молоді. Організовано також щорічний всеукраїнський форум «Молодь і бізнес».

У січні-вересні 2013 року понад 6 тисяч молодих людей започаткували власну справу за рахунок виплати допомоги з безробіття.

— Певний час тому ви анонсували, що у 2014 році має запрацювати спеціалізований інтернет-портал, де молоді зможуть шукати роботу, обмінюватися досвідом із працевлаштування тощо. Як триває процес?

— Цей інтернет-портал, який отримав назву «Академія навичок», уже створений при міністерстві спільними зусиллями представників соціально відповідального бізнесу та молодіжних громадських організацій. Це своєрідний віртуальний будинок молоді багатофункціонального призначення. І вже нині можна безкоштовно отримати необхідні навички та знання для ефективного працевлаштування, побудови кар’єри тощо. Надалі портал буде активно розвиватись.

З одного боку, він надаватиме молоді додаткові послуги, зокрема щодо вивчення іноземних мов, опановування основ маркетингу і навіть освоєння іншої кваліфікації. З другого — це буде майданчик, де зустрічатимуться роботодавці і молоді фахівці. Перші зможуть знайти потрібних працівників, другі — робочі місця, вдосконаливши свій фах. Такий формат спілкування є, на мій погляд, важливим кроком у майбутнє.

— Що, по-вашому, слід зробити, аби українська молодь не прагнула виїхати у пошуках гідної роботи і зарплати за кордон?

— Вважаю, трудова міграція і міграційні наміри притаманні не такій уже й великій частині молоді, і стрімкого зростання тут не відбувається. Цьогорічні соцопитування доводять, що виїхати за кордон саме на тимчасову роботу хотіло б 13,8% молоді.

Українське суспільство має зробити ставку на молоде покоління — більш освічене, вільне, мобільне і креативне, щоб ці люди змогли проявити себе на батьківщині. Для цього слід спростити перехід від освіти до праці, а також підвищити привабливість праці в українській економіці.

— Чи стимулює роботодавців те, що держава пропонує їм стовідсоткову компенсацію ЄСВ за умови створення нових робочих місць, зокрема для молоді?

— Доцільність заміни в Законі «Про зайнятість населення» дотацій роботодавцю 50-відсот?ковою компенсацією суми нарахованого єдиного внеску видається сумнівною саме з точки зору ефективності стимулювання роботодавців. Нині вартість створення нового робочого місця значно перевищує ті виплати та податкові пільги, якими держава намагається підтримати цю ініціативу. І тому навіть ретельно виписаний механізм дотацій працює малоефективно. Таким чином, перспективи молоді щодо отримання першого робочого місця зменшуються навіть порівняно з тим станом речей, який є на сьогодні.

Передбачені у держбюджеті на 2013 рік кошти у сумі 25 мільйонів гривень на фінансування програми «Надання роботодавцям дотацій та компенсації для забезпечення молоді першим робочим місцем» дадуть змогу зберегти зайнятість 1,6 тисячі осіб, працевлаштованих на перше робоче місце у 2012 році.

Любомира КОВАЛЬ,«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Сергій ГЛУЩЕНКО. Народився 1961 року. У 1983 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, кваліфікація — філолог. Працював викладачем Київського медичного інституту та Калікатського університету (Індія). З квітня 2010 по січень 2011 року — заступник міністра у справах сім’ї, молоді та спорту. З січня 2011 по квітень 2013 року — перший заступник голови Державної служби молоді та спорту. З квітня 2013 року — перший заступник міністра молоді та спорту.