Сергій Марченко є міністром фінансів України вже майже рік. У кризовий рік йому довелося з самого початку мінімізовувати наслідки коронавірусної кризи для України. В інтерв’ю для DER STANDARD він говорить про результати своєї роботи, розповідає про кризовий рік, відкидає ймовірність дефолту та просить більше допомоги від ЄС.

DER STANDARD: Ваша теперішня посада — це робота вашої мрії, чи навпаки, на ній ви відчуваєте себе «рабом на галері»?

МАРЧЕНКО: Це робота моєї мрії, незважаючи на те, що я став міністром фінансів у розпал кризи. На той момент, коли мене призначили 30 березня, вірус вже був у розпалі і в Україні вже був уведений карантин. Уряду довелося скоротити бюджет на 100 мільярдів гривень (3,3 мільярда євро) доходу. 2020 рік був непростим для будь-якого міністра фінансів, оскільки потрібно було приймати рішення, які не зовсім правильні з фіскальної точки зору: звільнити підприємців від контролю, допомогти підприємцям та населенню грошима.

Міністр фінансів Сергій МАРЧЕНКО. Фото з сайту mof.gov.ua

DER STANDARD: Яку основну проблему довелося розв’язувати?

МАРЧЕНКО: Проблему з дохідною частиною бюджету, тобто митними та податковими органами, які, чесно кажучи, не зробили своєї роботи зі збору грошей. Станом на 1 травня дефіцит становив 44 мільярди гривень (1,5 мільярда євро). На жаль, в останні роки фіскальні органи більше нагадують статистичні агентства, які лише визначають скільки надійшло грошей, а не максимізують доходів і не боряться з тіньовою економікою.

DER STANDARD: Що саме вами було зроблено?

МАРЧЕНКО: Протягом місяця я змінив керівництво митної та податкової служби. Нове керівництво податкового органу виявилося ефективним. Ми перевищили план податкових надходжень на 50 мільярдів гривень. Ми також принаймні досягли плану на митниці.

DER STANDARD: Який вигляд мають цифри?

МАРЧЕНКО: Ми запланували дефіцит бюджету в 7,5 відсотка на 2020 рік і, зрештою, мали лише 5,3 відсотка. Ми очікуємо дефіцит у 5,5 відсотка у 2021 році. Ми очікували, що ВВП впаде на 4,8 відсотка в 2020 році; за попередніми даними, ми могли б бути в дещо кращому становищі з мінус 4,5 відсотка. У 2021 році я очікую 4,6 відсотка плюс. Державний борг на 1 грудня становив 84,2 млрд доларів, з них зовнішній борг — 42,3 млрд доларів.

DER STANDARD: Чи загрожує Україні дефолт?

МАРЧЕНКО: Немає жодної причини навіть задавати питання про це. В даний час немає економічних причин дефолту, а також ми не передбачаємо їх настання у 2021 році. У нас збалансований бюджет і ми знаємо, як фінансувати дефіцит. Найбільшу суму, трохи більше двох мільярдів доларів, ми повинні будемо повернути у вересні. До цього часу ми знайдемо варіант рефінансування.

DER STANDARD: Як ви маєте намір продовжувати співпрацю з вашим найважливішим кредитором, МВФ?

МАРЧЕНКО: МВФ важливий як інституційний кредитор, а не через суми грошей, які він надає. Більшу частину грошей ми позичили на міжнародних фінансових ринках. Однак на поточному етапі розвитку країна потребує допомоги МВФ, і ми робимо все можливе, щоб продовжувати співпрацю та виконувати умови програми. Ми все ще залежатимемо від хороших новин від МВФ у 2021 році, аби продовжувати співпрацювати з ЄС та Світовим банком та позичати гроші на ринку капіталу за прийнятними процентними ставками. Але ми хочемо змінити формат співпраці.

DER STANDARD: Як це має відбуватися?

МАРЧЕНКО: На даний момент МВФ надає гроші безпосередньо в бюджет для фінансування дефіциту. Ми хочемо, щоб МВФ надавав гроші на резерви Національного банку, або лише надавав технічну допомогу, тобто гарантії, що гроші будуть доступні у разі надзвичайної ситуації. Пряме фінансування держбюджету має припинитися до 2023 року, аби ми могли позичати гроші на ринкових умовах і знову ставати незалежними щодо своїх запозичень.

DER STANDARD: Якої допомоги ви очікуєте від ЄС?

МАРЧЕНКО: Ми керуємось європейськими цінностями і прагнемо до ЄС. Ми хотіли б отримувати відповідну допомогу з боку ЄС. До вступу в ЄС інші східноєвропейські країни вже отримували субсидії, інвестиції в інфраструктуру та економіку. Це полегшило їм трансформацію та інтеграцію на європейський ринок. На жаль, нам довелося вирішувати наші проблеми самостійно протягом 30 років. За останні шість років ми отримали 156 мільйонів євро субсидій. Більша частина грошей йде на експертну та технічну допомогу. Ми отримали позики на суму понад 4,4 млрд євро. Цього для такої великої країни, як Україна, недостатньо. Ми хотіли б більш відкритого діалогу щодо того, які зусилля ми докладаємо, щоб бути готовими до вступу в ЄС, та яку допомогу нам надають.

DER STANDARD: Київ виступає проти «Північного потоку-2», які фінансові наслідки матиме трубопровід?

МАРЧЕНКО: Ми втратимо свої транзитні можливості, наша інфраструктура буде простоювати. Це втрата ресурсів та втрата робочих місць — загалом приблизно 1,5 мільярда доларів на рік.

Фото з сайту eeas.europa.eu