ПЕРСПЕКТИВА 

Головне завдання влади у відновленні справедливості 

                                   
Віце-прем’єр-міністр України
— міністр соціальної політики
Сергій ТІГІПКО

Коли думаю про проблеми пенсійного забезпечення, згадую про своїх батьків — про батька-фронтовика і про маму, яка після смерті батька самотужки поставила на ноги трьох синів. Пам’ятаю, як багато і важко працювало покоління моїх батьків. І я переконаний, що підтримувати це покоління, дбати про наших батьків, забезпечувати їм гідну старість — наш обов’язок. Якщо кожен з нас виконає його в міру своїх сил і можливостей, наше суспільство стане по-справжньому справедливим і сучасним. Адже майже кожен третій українець — пенсіонер.

Найбагатші українці поділяться своїми  доходами

Я переконаний: головне завдання влади — відновлення соціальної справедливості. У світі вважають, що розрив доходів найбагатших і найбідніших членів  суспільства не повинен перевищувати 7—8 разів. Якщо більше — серед людей зріє невдоволення. В Україні такий розрив з 1990-х років становить кілька десятків разів, що підвищує градус соціальної напруги серед найбіднішого населення. Тому головним історичним викликом для нас сьогодні є боротьба з бідністю. Цим пояснюється те, що першочерговим напрямом витрачання бюджетних коштів уряд обрав соціальну сферу. Держава повинна ефективно виконувати одну зі своїх основних функцій — перерозподіл суспільного багатства. Для цього необхідно, по-перше, збільшити відрахування в державну скарбницю від багатих українців і корпорацій. По-друге, створити умови, щоб підприємства, які працюють у тіні, сплачували податки. За найобережнішими оцінками науковців, нині зі 145 млрд гривень фонду заробітної плати не сплачується жодної копійки податків і зборів. Тим часом сплата соціальних відрахувань із цих коштів  дала б можливість додатково підвищити пенсії більш ніж на 300 гривень кожному українському пенсіонерові.

Для вирішення цих завдань Міністерство соціальної політики розробило законопроекти про оподаткування розкоші та операцій з офшорними зонами. До кінця цього року буде прийнято комплекс заходів щодо детінізації зарплат і робочих місць.

Розкрию трохи детальніше сутність наших ініціатив. Найбагатші українці поділяться доходами з найбіднішими. Податок на багатство не буде обтяжливим для заможних людей. Але заможні люди, які володіють предметами розкоші — великими квартирами і будинками, яхтами, дорогими автомобілями, — щороку додатково віддаватимуть пенсіонерам відповідну для своїх статків суму. Я особисто готовий сплачувати цей податок після ухвалення закону і вважаю його справедливим. Багаті повинні допомагати суспільству. При цьому закон не зачепить інтересів середнього класу: податок платитимуть тільки заможні люди. Передбачається, що забезпечені українці щороку додатково відраховуватимуть пенсіонерам приблизно 800 мільйонів гривень.

Ось і одержала свою тисячу... Фото Володимира ЗАЇКИ

Те саме стосується і корпорацій. Ми не така вже багата країна, щоб дозволяти їм вільно проводити операції через офшорні зони, уникаючи оподаткування. Не вважаю за необхідне тотально й одномоментно забороняти операції з офшорами, але серйозний податок з таких операцій бізнес повинен платити. Оподаткування операцій з офшорами забезпечить надходження майже 3 млрд грн щороку на потреби пенсіонерів.

Нарешті найбільший резерв — детінізація економіки. Обкладення податками і зборами тіньового фонду заробітної плати збільшило б надходження до Пенсійного фонду на 45—50 млрд грн на рік. Навіть якщо нам вдасться на першому етапі легалізувати тільки половину заробітних плат і робочих місць, що перебувають у тіні, це дасть можливість підвищити всі пенсії на 160 грн.

Підвищення пенсій — дієвий спосіб боротьби з бідністю

Я свідомо говорю переважно про підвищення пенсій в контексті боротьби з бідністю. Бідність в Україні — проблема переважно людей пенсійного віку, і підвищення пенсійних виплат — найбільш дієвий спосіб боротьби з нею.

Не секрет, що в Україні склалася дуже непроста ситуація: кількість тих, хто працює і сплачує внески до Пенсійного фонду, зрівнялася з кількістю пенсіонерів. Іншими словами, кожен працюючий повинен за рахунок своїх внесків утримувати одного пенсіонера. Неважко порахувати, що середня пенсія в такому разі повинна становити третину середньої зарплати по країні, або майже 900 гривень. Не те що прожити, а й навіть вижити на ці гроші дуже важко.

Із 1 травня ми збільшили пенсії для 12,9 мільйона українців. Тепер середня пенсія по країні становить 1400 грн. Кошти на це підвищення нам забезпечило економічне зростання, якого добився уряд, провівши необхідні реформи і значно скоротивши дефіцит Пенсійного фонду, який ми успадкували від минулої влади. Майже всі додаткові надходження, які забезпечує економічне зростання, ми спрямовуємо на збільшення пенсій, зарплат бюджетників та соціальних виплат. Із точки зору вчених-економістів це неправильно. Серйозних інвестицій потребує розвиток інфраструктури, країна обслуговує великий зовнішній борг, державні компанії мають потребу у фінансуванні, ми платимо величезні кошти за російський газ. Одне слово, кожна копійка в бюджеті порахована. Але жоден вчений-економіст не доведе мені, що інвестиції в добробут власних громадян, яке приносить підвищення пенсій і зарплат, — це неправильно. Саму постановку питання я вважаю аморальною. Тому що без зростання добробуту людей інфраструктурою просто ніхто не зможе скористатися.

Вкладники отримають кошти без черг

Є ще один аргумент на користь збільшення соціальних видатків. Крім зовнішнього боргу, в нашої держави є борг внутрішній. Борг перед своїми людьми. У 2009 році матеріальне становище більшості українців різко погіршилося. Криза «з’їла» заощадження, урізала зарплати, скоротила кількість робочих місць. І два роки, поки новий уряд відновлював економіку, стабілізував фінансову систему, проводив реформи, люди чекали на обіцяне покращення. Зараз ми готові віддати борг людям. І перший крок у цьому напрямі — відновлення виплат компенсацій за вкладами в Сбербанку СРСР. Більш ніж півмільйона українців уже отримали виплати, ще понад 3 млн людей дізналися про місце і час актуалізації даних в реєстрі вкладників. Нарешті приблизно два мільйони українців уже пройшли актуалізацію і дізналися час виплати компенсацій з точністю до хвилини. Такий порядок дає змогу уникати черг та зменшити час обслуговування кожного вкладника до 10—15 хвилин. Зараз у нас є тверда впевненість у тому, що приблизно 6 мільйонів осіб, ошуканих владою в 2009 році, отримають свої гроші, причому без принизливих багатогодинних черг.

Крім пенсіонерів, у нас ще чимало людей, які потребують особливої уваги та допомоги держави. З 1 травня 1,3 млн учасників війни отримали підвищені пенсії. На 20% збільшено виплати для 4,4 мільйона дітей війни. Підвищено виплати сім’ям загиблих і померлих інвалідів війни. В результаті цих кроків удвічі — з 7,6 до 3,7 млн осіб — скоротилася кількість пенсіонерів, розмір пенсії яких не досягає 1000 гривень. Це перші підсумки реальної боротьби з бідністю.

Поряд з підвищенням пенсій і соціальної допомоги ми жорстко обмежили розміри частини доходу, яку українська сім’я може сплачувати за комунальні послуги. Тепер на «комуналку» сім’я витрачає не більш як 15% сукупного доходу (раніше було 20%), а пенсіонери — не більш як 10% (було 15%). Система житлових субсидій, розроблена нашим урядом, отримала високу оцінку міжнародних експертів. На їхню думку, цей вид соціальної допомоги в Україні є найкращим за умовами надання серед всіх країн-сусідів як у Східній Європі, так і серед країн СНД.

Боротьба з бідністю завжди залишатиметься головним завданням уряду. Підкреслю: підвищення соціальних стандартів і виплат має не разовий, швидкоплинний характер. Виплати триватимуть і надалі, як це передбачено планом Президента до 2015 р. Реальне економічне зростання буде конвертуватися у відновлення соціальної справедливості. Забезпечити поколінню батьків гідні умови життя — обов’язок нашого покоління. Ми перед ними у великому боргу. А борги потрібно віддавати.