Керівник міжнародних програм
Інституту лісового і садово-
паркового господарства
Сергій ЗІБЦЕВ
 

Що не день, то через ЗМІ дізнаємося про нові випадки різких перепадів температури повітря в різних куточках світу, про руйнівні зливи, повені, урагани, бурі… Стрімко зростає частота та інтенсивність кліматичних аномалій, екстремальних погодних явищ. Серед викликів, перед якими опинилося людство, й лісові пожежі, які дестабілізують «зелені легені» планети, у глобальному масштабі негативно впливають на атмосферу, а відтак на здоров’я та безпеку нас із вами. Наскільки це серйозна проблема, свідчить те, що їй була присвячена 5-та Всесвітня конференція Wildfire, яка  працювала в м. Сан Сіті (ПАР). Серед півтисячі делегатів участь у зібранні науковців та практиків брав і представник України — нинішній наш співрозмовник — доцент, керівник міжнародних програм Інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев.

Вогонь не визнає кордонів

— Сергію Вікторовичу, які ж прогнози фахівців щодо лісових пожеж на перспективу?

— Вони невтішні. Ще в резолюції 4-ї Всесвітньої конференції, яка відбулася 2007 р. в Іспанії, було зазначено, що найближчими роками слід очікувати збільшення кількості великих пожеж. За прикладами далеко ходити не треба: жителі півночі України, та й столиці позаторік на собі відчули наслідки горіння лісів у сусідній Росії. Статистика свідчить про стале зростання площі та кількості пожеж у США, Канаді, Австралії, Туреччині, багатьох інших країнах. Неабиякі ускладнення викликає їх транскордонний вплив, перенесення їдкого диму на сотні й тисячі кілометрів. Вогонь кордонів не визнає.

Підтвердження, що цій проблемі як глобальній загрозі приділяється значна увага, — те, що Wildfire відбувається раз на чотири роки під егідою Міжнародної стратегії ООН із подолання катастроф (UN ISDR) та ФАО. Міжнародні організації, національні уряди країн активно співпрацюють у напрямку узгодження дій на випадок надзвичайних пожеж, укладають угоди про взаємодопомогу. Чи не найвпливовішим і найактивнішим у сфері охорони лісів є Глобальний центр моніторингу пожеж (GFMC), що базується в німецькому місті Фрайбург, якому ООН надала мандат на координацію впровадження Міжнародної стратегії ООН зі зменшення катастроф. Він координує діяльність 14 регіональних центрів охорони лісів від пожеж, розташованих на всіх континентах, а також роботу «Команди фахівців з лісових пожеж ЄЕК ООН», до якої від нашої країни входять представники Держагентства лісових ресурсів та НУБіПУ.

— У світі, очевидно, нагромаджено чимало вдалих прикладів міждержавної співпраці у справі охорони лісів?

— Для підтримки постійного високого рівня готовності лісопожежних сил у багатьох країнах створюються національні тренінгові центри з підготовки персоналу для гасіння пожеж. Так, нещодавно такий центр утворили в структурі органу державного управління лісовим господарством  Туреччини — у співпраці з Лісовою службою США та іншими партнерами. Оснащений він найсучаснішими тренажерними системами для відпрацювання дій пілотів гелікоптерів і літаків, водіїв пожежних машин, керівників гасіння. Навчальна програма передбачає як теоретичне освоєння лісової пірології, моделей поведінки пожеж, основ прогнозування небезпеки, так і вивчення сучасних технологій та обладнання для приборкання вогню, стратегії й тактики гасіння, містить практичні навички проведення контрольованих профілактичних палів, відпалів. Уряд Туреччини пропонує на базі центру організувати Європейський центр підготовки лісових пожежників для країн регіону.

Коли горять ліси, їдикий дим переноситься на сотні й тисячі кілометрів. Фото з сайту greecetoday.ru

— Можливо, й Україні доцільно було б створити такий центр?

 — Безумовно. Це дало б змогу підвищити ефективність дій пожежної служби, брати активнішу участь у міжнародній співпраці, отримувати певну фінансову допомогу з Європейського Союзу. Нині  низка країн у рамках двосторонньої співпраці з Лісовою службою США почала підготовку до переходу на універсальну систему гасіння пожеж  — Incident Command System (ICS). Зокрема підрозділ боротьби з природними пожежами SDS13  (Марсель, Франція) в рамках проекту зі США інтегрував систему ICS до національної системи мобілізації на випадок великих пожеж. Така інтеграція передбачала розробку й адаптацію нормативної документації, проходження підготовки французьких інструкторів у навчальних лісопожежних центрах  США, а згодом у Франції, адаптацію обладнання й техніки. Учасникам конференції WILDFIRE2011 було продемонстровано гасіння природної пожежі в савані з використанням системи ICS пожежними підрозділами Південно-Африканської Республіки, оскільки ця країна також використовує систему як базову.

Слід відзначити, що в рамках міжнародного проекту «Зниження ризиків великих лісових пожеж у зоні відчуження ЧАЕС», який координує кафедра лісівництва НУБіПУ в партнерстві з Лісовою службою США, Єльським університетом та Глобальним центром моніторингу пожеж, передбачено можливість упровадження ICS для гасіння природних пожеж на радіоактивно забруднених землях.

Коли технічні засоби не відповідають сучасному рівню

— Яке місце посідає наша країна в міжнародній співпраці щодо охорони лісів?

— Україна постійно підтримує контакти з провідними фахівцями та установами в галузі організації  охорони лісів від пожеж і лісопірологічних досліджень. Досі  нас вважали відносно благополучною країною в лісопожежному сенсі.  За даними ФАО, річна площа пожеж в Україні в перерахунку на один гектар лісових земель — серед найнижчих у Східній Європі. Це підтверджує високий рівень ефективності охорони лісів. Щоравда, річна кількість лісопожеж останніми роками в країні зростала, що є загальносвітовою тенденцією й відображає посилення антропогенного впливу на ліси й може бути результатом  глобальних змін клімату. Водночас, за оцінками фахівців США, Німеччини, Франції, які знайомилися із системою охорони лісів від пожеж в Україні, технічне забезпечення гасіння часто не відповідає сучасному рівню.  Недостатній і рівень співпраці та взаємодії між лісовою пожежною охороною та  регіональними підрозділами МНС України.

Нині під егідою ООН розробляється світова система раннього виявлення пожеж, яка грунтується на супутникових спостереженнях, прогнозуванні та моделюванні лісопожежних ризиків і централізованій інформаційній системі оповіщення. Науковий супровід здійснюють вчені Канади і США у співпраці з Глобальним центром моніторингу пожеж. Україна тут також задіяна — в частині запобігання великим лісовим пожежам у зоні відчуження ЧАЕС.

— Тож які, на ваш погляд, основні напрями подальшого розвитку охорони лісів від пожеж в Україні?

— Головне на цьому етапі — не втратити  потужної системи охорони лісів від пожеж, яку було створено раніше зусиллями керівників лісової галузі. Передусім це стосується необхідності збереження кадрів лісової охорони, яка повинна патрулювати насадження під час встановлення надзвичайної пожежної небезпеки, фахівців середньої та вищої ланок управління. Актуальність проблеми зумовлює потребу розробки лісопожежної політики для України. Її принципи мають грунтуватися на врахуванні основних викликів для лісів у XXI столітті: глобальні зміни клімату, зростання кількості населення, зменшення біорозмаїття та зміни  землекористування тощо. У світі поширюється гнучкий підхід до вогню в лісі, який називають «інтегроване управління вогнем у природних екосистемах». Його варто застосовувати й у нас. У чому суть?  Національне законодавство може визначати різний пірологічний режим: від повної заборони (наприклад, Чорнобильська зона відчуження, ліси з високим класом пожежної небезпеки, цінні ліси, що не стійкі до пожеж та ін.) до обмеженого та контрольованого використання вогню для зменшення накопичення лісових горючих матеріалів, збільшення біорозмаїття, сприяння природному відновленню старовікових лісів. Передувати цьому мають ком?плексні лісівничо-пірологічні дослідження та лісопірологічне зонування лісів України.

Серед важливих заходів — упровадження сучасних ком?плексних систем раннього виявлення пожеж, підвищення готовності протипожежних сил, осучаснення технічних засобів гасіння та проведення протипожежної пропаганди з використанням сучасних інформаційних технологій. У Німеччині, Швеції, Австрії, де пріоритетними є програми збереження та відновлення екосистемного біорозмаїття, широко застосовують контрольовані пали для збільшення популяцій птахів та сприяння природному відновленню лісів. У Росії, США, Канаді, де організувати високоефективну охорону лісів на значних площах неможливо, пріоритетними напрямами є авіаційна їх охорона, створення мобільних і тренованих груп пожежних десантників та протипожежна пропаганда. З метою залучення до профілактики та гасіння пожеж місцевого населення в Росії прийнято закон про створення добровільних пожежних дружин, які діятимуть разом із пожежниками. 

— Кажуть, здоров’я лісів визначає життя суспільства. Ви згодні з цим?

— Так. Лісове господарство — специфічна галузь, яка є ланкою-посередником між суспільством та природними екосистемами, а здоров’я лісів, безумовно,  визначає життя цього суспільства. Лісогосподарська галузь зберігає та відтворює ліси, водночас вона залежить від суспільства і чутлива до всіх соціально-економічних процесів, що відбуваються в країні. Світовий досвід свідчить, що в більшості випадків соціально-економічні потрясіння в суспільстві, реформи лісового, сільського господарства або землекористування призводили до збільшення горіння лісів. Нині на всі процеси накладається негативний вплив глобальних змін клімату, який важко прогнозувати. Тому дуже важливими є зваженість, передбачуваність і поступовість у будь-яких діях, що можуть впливати на функціонування лісового господарства та його невід’ємну частину  — службу охорони лісів від пожеж.

Марія ЗАВОРОТНА,
Микола ПУГОВИЦЯ 
для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Сергій ЗІБЦЕВ. Народився 3 травня 1961 року в м. Києві. Закінчивши Українську сільськогосподарську академію, займався науковою та викладацькою діяльністю в   Українському НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького, Київській лісовій дослідній станції,  Міжнародному Соломоновому університеті, Інституті лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України, Єльському університеті (США). Нині — координатор та виконавець низки міжнародних проектів із Європейським Союзом та США.