Під час проведення спільної прес-конференції заступника міністра фінансів Дениса Фудашкіна та голови Державної фіскальної служби (ДФС) Ігоря Білоуса у приміщенні Укрінформу ніде було яблуку впасти. І не дивно. Адже чиновники після двомісячного обговорення запропонованої урядом податкової реформи доповідали про те, як планують змінити податкову систему і що це дасть країні.
До речі, у цей час перед центральним входом інформагентства тривала мирна акція, учасники якої за допомогою плакатів просили чиновників почути бізнес та експертів. Але про це згодом.
Отож на початку прес-конференції Денис Фудашкін наголосив, що уряд ініціював податкову реформу, зважаючи на критичний стан публічних фінансів. «Працювали робочі групи при Мінфіні, Мінекономіки, ДФС, де за участю чиновників, експертів, науковців напрацьовували зміни. Думки були різні: і радикальні, й помірковані. І з їх урахуванням виписано законопроекти», — запевнив він.
Денис Фудашкін підкреслив, що уряд пропонує скоротити кількість податків з 22 до 9: скасують 6 малоефективних податків, решту об’єднають, бо вони за суттю збігаються. Тож спроститься система обліку, зменшиться кількість перевірок, адже кожен податок підпадає під перевірку.
Причому скасовується податковий облік, а залишається бухгалтерський (авансовый отчет). Заступник міністра заявив, що лише 5% платників (здебільшого великих) коригуватимуть фінансовий результат до оподаткування на такі податкові різниці, як амортизація, резерви, фіноперації (цінні папери). Решта — а це 95% — не робитимуть цього, бо у Мінфіні вважають: у цій групі (переважно середній бізнес) існує неістотний ризик маніпулювання цими різницями.
Він повідомив, що великий бізнес наполягав, щоб таких преференцій для малого бізнесу не було. «Але ми детально проаналізували звітність різних суб’єктів, і виявилося, що насправді малі підприємства мають більше навантаження на виручку, ніж великі. А останні мають більше інструментів для моделювання своєї політики так, щоб отримати найбільші податкові вигоди. Тому уряд вважає, що нині слід підтримати саме малий і середній бізнес», — каже Денис Фудашкін.
Додатковий ресурс
Щодо реформування єдиного податку чиновник заявив, що із 6 груп платників залишиться 4. А найбільша дискусія, за його словами, тривала щодо реформування єдиного соцвнеску. Вийшли на таке рішення: 41% ЄСВ з доходів до однієї мінімальної зар?плати (1218 гривень) і 15% ЄСВ із суми її перевищення.
«Уряд реформує ЄСВ, щоб зменшити сукупний рівень витрат підприємств на виплату зар?плат. Так, на зарплату у розмірі трьох МЗП фактично навантаження знижується на 277 гривень, а на п’ять — на 667. Це дасть додатковий ресурс суб’єктам господарювання — приблизно 28,8 мільярда гривень. Ці гроші, ймовірно, підуть на підвищення зарплат і стимулюватимуть їх легалізацію», — зазначає заступник міністра.
Також Кабмін пропонує підвищити фіскальну самостійність місцевих бюджетів. Пропонують надати право місцевим громадам для отримання коштів зокрема для лікарень, шкіл, інфраструктури, встановлювати додаткову ставку акцизу на реалізацію через торгові мережі алкогольних напоїв, тютюну, нафтопродуктів. Але ця ставка не може перевищувати 5% обсягу реалізації.
Також є ініціатива саме на місцевому рівні визначати розмір податку на нерухоме майно та надавати пільги громадянам з огляду на рівень їхніх доходів. Крім того, пропонують у разі потреби громади та можливостей бізнесу оподатковувати і комерційну нерухомість, але не більш як 2% МЗП (24,36 гривні) за квадратний метр.
А за словами голови ДФС Ігоря Білоуса, відомство рекомендуватиме уряду ще й обов’язкове застосування касових апаратів (реєстраторів розрахункових операцій) для роздрібного продажу. «Виняток — спрощенці 1-ї групи, тобто ті, хто працює на ринках та займається виїзною торгівлею. Для решти РРО стануть своєрідним контролем, адже реформа пропонує запровадження дворічного мораторію на перевірки контролюючими органами. Більше того, застосування РРО дасть змогу обліковувати ті кошти, які раніше перебували «в тіні». Буде також заборонено протягом трьох років змінювати оновлене податкове законодавство. Адже принцип стабільності дуже важливий для бізнесу в плані залучення інвестицій», — наголосив він.
Задоволені не всі
А тепер щодо мирної акції, організованої громадськими організаціями, які одразу після прес-конференції чиновників провели власну на тему «Що принесе податкова реформа для країни. Думки бізнесу та громадських організацій». Насамперед вони наголосили, що пропонували спільний захід, але їм… відмовили. Експерти запевняють, що їхні пропозиції щодо податкових реформ ігнорують.
«Як може більший ЄСВ платити той, хто отримує меншу зарплату?» — не розуміє експерт громадянської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ілля Несходовський. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, який брав участь у засіданнях робочих груп, наголосив: «Нам не вдається налагодити діалог. Уже набув чинності закон про електронне адміністрування ПДВ, який має чимало білих плям, що не на користь бізнесу. Таке не повинно статися з новими законами». А щодо повноважень, які віддають на місця, додає: місцеві бюджети гостродефіцитні, тож там виставлятимуть ставки податків за максимумом і навантаження на бізнес тільки збільшуватиметься.
На думку віце-президента УСПП Юлії Дроговоз, не можна на три роки обмежувати право на внесення законодавчих змін. Вона резюмує, що Податковий кодекс обговорювали прозоріше, але й до нього вже кілька років вносять зміни. Отож має бути змога виправити помилки.
Тож експерти просять чиновників провести спільний «круглий стіл», щоб розставити всі крапки над «і».
Ми в Google+