ПЕНСIЇ

Основне завдання пенсiйної реформи — забезпечити фiнансову стабiльнiсть в країнi, а також заохотити людей до заощадження коштiв на гiдне життя

Економіст
Микола ШАПОВАЛ

Після свят громадськість продовжує обговорювати новий пенсійний законопроект, адже за цим документом нам жити. Кореспондент "Урядового кур'єра" звернулася до відомого вченого-економіста Миколи Шаповала з проханням висловити свою точку зору щодо реформування пенсійної системи.

- Миколо Сергійовичу, як ви оцінюєте реформування пенсійної системи, в тому числі і подовження віку виходу жінок на пенсію до 60 років, а чоловіків-держслужбовців - до 62 років?

- Позитивно. Можливо, я одним із перших в Україні порушив питання про необхідність збільшення віку виходу на пенсію як для жінок, так і для чоловіків. Ще в жовтні 1993 року в одній зі своїх статей у ЗМІ я писав, що коли ми в незалежній державі хочемо жити так добре, як живуть люди в розвинених країнах, необхідно не тільки працювати як там, а й збільшити вік виходу на пенсію. Отож треба внести зміни в пенсійне законодавство, збільшити термін працездатного віку як для чоловіків, так і для жінок, інакше фактор демографічної ситуації, що склався в Україні, може згубити всі зусилля щодо виведення економіки з кризи.

- Що скажете про урізання великих пенсій?

- На мою думку, обмеження пенсій дванадцятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність та досягли пенсійного віку, є виправданим. Добре, що проектом Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено виплати пенсій пенсіонерам, встановлені цим законом, не поширюються на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим законом.

-

Але як же бути із розмірами так званих позахмарних пенсій в десятки, а то й сотні разів вищими за розмір мінімальної пенсії?

- Це питання має не тільки соціально-економічний характер, а й політичний, тому що воно викликає в суспільстві негативний резонанс. Уявіть собі, що з тих зарплат, з яких призначені позахмарні пенсії, до Пенсійного фонду не сплачувались страхові внески. Адже страхові внески до Пенсійного фонду справляються із граничного рівня заробітної плати, який щорічно регулюється законом через Державний бюджет. Тому такі позахмарні пенсії, вважаю, є незаконними. Це, по-перше.

- А по-друге?

- Упевнений, що заходи, передбачені урядом щодо реформування пенсійної системи, є тільки першим кроком. Наступним має бути системний крок по кардинальному реформуванню пенсійної системи, заробітної плати, оподаткуванню як фізичних, так і юридичних осіб. Якщо ми дійсно хочемо добитись не тільки безінфляційного бюджету Пенсійного фонду, а й суттєво підвищити рівень та якість життя населення, необхідно здійснити наступні, на мою думку, рішучі дії.

Перше. Аналіз рівнів заробітної плати у ВВП у країнах ЄС і США та в Україні показує: у країнах ЄС рівень заробітної плати у ВВП становить в середньому 48,8%, у Франції - 51,6, у Швеції - 54,4, у Великобританії - 54,5, тоді як в Україні у 2011 р. він становитиме всього 24%, або в 2 рази менше, ніж у середньому в країнах ЄС.

Друге. У зв'язку з тим, що в окремих країнах ЄС понад 50% ВВП становить заробітна плата, там левова частка дохідної частини державних бюджетів - це дохід з фізичних осіб. Наприклад, у Швеції в структурі доходів суспільного сектора прибутковий податок становить 58%, у Німеччині 2/3 доходів федерального бюджету - це податкові надходження з прибуткового податку фізичних осіб. У США 2009 р. доходи федерального бюджету від надходження податку з доходів фізичних осіб становили 58,6%, тоді як корпоративний податок -10,1%.

Третє. В Україні у 2011 р. податок на доходи фізичних осіб у Державному бюджеті України становитиме всього 2,4%, а податок на прибуток підприємств - відповідно 15,8%, проте податок на додану вартість 38,8%, що майже в 16 разів більше, ніж на доходи фізичних осіб. Як бачимо, в Україні понад 97% дохідної частини Державного бюджету формується юридичними, а не фізичними особами.

Четверте. Ми часто порівнюємо рівень соціальних стандартів України і країн ЄС та США, але зовсім не звертаємо уваги на порівняння таких макропоказників у нас і в них, як питома вага заробітної плати у ВВП та частка надходжень до державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб. Від рівня цих показників у структурі ВВП значною мірою залежить рівень соціальних стандартів та соціальних допомог, а також рівень життя і якості всіх верств населення.

У зв'язку з такими відмінностями в рівнях питомої ваги заробітної плати у ВВП в країнах ЄС і в Україні мінімальна заробітна плата більша, ніж у нас, у Франції, наприклад, - у понад 16 разів, у Великобританії - в 14, у Польщі понад 4 рази.

- Що ж маємо зробити в такій непростій соціально-економічній ситуації, в якій опинилась Україна?

- З метою запобігання зростання цін на товари і послуги та збереження їх конкурентоспроможності необхідно зробити перерозподіл у структурі ВВП, а саме ліквідувати такий корупційний податок, як податок на додану вартість. Майже 50% його вартості включити в зростання заробітної плати в реальному секторі економіки. Інша частина через податок на доходи фізичних осіб піде на збільшення зарплати в бюджетній сфері. Від цього заходу Пенсійний фонд та інші фонди соціального страхування з 2012 р. стануть бездефіцитними, з'явиться також можливість збільшити розміри мінімальних пенсій та мінімальної заробітної плати. Одночасно з цими заходами запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб. При цьому необхідно терміново впроваджувати накопичувальну пенсійну систему.

Такий рішучий крок уряду сприятиме поступовому вирівнюванню структури в наповненні дохідної частини Державного бюджету України з країнами ЄС від юридичних до фізичних осіб.

- Що для цього, на вашу думку, потрібно?

- Насамперед політична воля вищого керівництва держави.

ДОСЬЄ "УК"

Микола ШАПОВАЛ. Народився 1935 року на Полтавщині. Доктор філософії з економіки, академік Академії економічних наук України, заслужений працівник соціальної сфери України.