«Урядовий кур’єр» започатковує акцiю, назву якої — «Немає другого Днiпра» — пiдказав великий Тарас у посланнi «I мертвим, i живим, i ненарожденним землякам моїм...». Маємо на метi повести мову про те, в якому станi перебуває рiчка i що ми можемо (й повиннi!) зробити для її оздоровлення. В центрi уваги наших кореспондентiв буде не лише Днiпро, а й великi та маленькi притоки, якi його живлять, береги рiчок, штучнi моря й водосховища, промисловi та сiльськогосподарськi пiдприємства — отруювачi води... Всебiчно аналiзуватимемо проблеми й водночас розповiдатимемо про тi крупинки досвiду, якi є в кожнiй областi щодо екологiчного полiпшення стану водних артерiй, про реалiзацiю загальнонацiональних програм — як на рiвнi держави, так i на мiсцях. Отож запрошуємо до розмови вчених, екологiв, господарникiв, усiх тих, кому не байдужа доля великих i малих рiчок України.

 

ЕКОЛОГІЧНА АКЦІЯ "УК"

Керівник програми екологічного оздоровлення Дніпра ПРООН-ГЕФ
Дмитро РУЩАК

"Реалізація Стратегічної програми дій для басейну Дніпра з метою зменшення забруднення стійкими токсичними забруднюючими речовинами" - так зветься проект Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) та Глобального екологічного фонду (ГЕФ), який працює в Україні протягом трьох років (2010-2012). Про передісторію появи його в нашій країні, нагальні завдання, та очікувані результати ведемо мову з керівником проекту Дмитром РУЩАКОМ.

Що пливе в Чорне море?

- Почнемо здалека, пане Дмитре: що передувало розробці нової Дніпровської програми?

- Стратегічна програма дій для басейну Дніпра та механізми її реалізації (СПД - скорочено) прийшла в Україну десять років тому. Вона була підготовлена в результаті спільних зусиль експертів України, Росії та Білорусі за фінансової підтримки ГЕФ і координації ПРООН. Це політичний документ, погоджений між трьома державами і запропонований для реалізації на вищому рівні виконавчої влади. У документі зазначено пріоритетні напрями розв'язання першочергових екологічних проблем, окреслених у Транскордонному діагностичному аналізі басейну Дніпра.

- З усього видно, доля річки неабияк турбує широку міжнародну спільноту.

- Це справді так. Басейн Дніпра можна розглядати як "класичний приклад нераціонального розвитку регіону", враховуючи спадщину минулого, коли намагалися за кілька десятиріч перетворити традиційно аграрний край на промисловий.

- Яка ж найбільша проблема басейну?

- Промислове хімічне забруднення. Серед міст, що утримують сумну першість за цим показником, - Київ, Луцьк, Житомир, Чернігів, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон. Якщо в Дніпропетровську, скажімо, найбільше шкодять підприємства, то в столиці переважає побутове забруднення. Загалом, за статистикою, в Азовське море за добу потрапляє до 800 тис. куб. м недоочищених стоків, у Чорне море - в межах 1,5 млн куб. м.

За зразком Рейнської комісії

- Мета проекту ПРООН-ГЕФ, як записано в його положенні, - виконання схваленої в трьох країнах Стратегічної програми дій шляхом реалізації урядових реформ, а також пілотних проектів, спрямованих на зменшення транскордонного впливу стійких токсичних речовин. Що то за пілотні проекти?

- Зазвичай, різні світові агентства й донори мають свої підходи до розв'язання проблем хімічного забруднення. Вони спрямовують зусилля на великі промислові підприємства (Світовий банк) або ж реконструкцію та створення нових потужностей з очистки стічних вод (Світовий банк, ЄБРР). Глобальний екологічний фонд вбачає за доцільне зосередити увагу на малих і середніх промислових підприємствах, які скидають брудні води у міські системи водовідведення та стійкі органічні забруднювачі в мережу водоканалів.

Це перша складова проекту. Друга - реалізація СПД у басейні Дніпра на основі кращих європейських практик. Маємо підготувати програму транскордонного моніторингу й набору індикаторів, аби відстежувати ефективність виконання передбачених завдань і заходів. Наступне - гармонізація національного законодавства у сфері охорони та раціонального використання природних ресурсів до законодавства Європейського Союзу. Мета - реформування системи ведення господарства в басейні Дніпра на засадах басейнового принципу управління й екосистемного підходу. Й останній компонент - заснування ключових інституційних структур управління СПД. До 2012 р. плануємо створити міжнародний орган, так звану міжнародну комісію щодо басейну річки Дніпро, до якої б увійшли придніпровські країни.

- Щось на зразок Рейнської комісії?

- Схоже. Нині триває лише двостороння співпраця між країнами, тобто є групи Україна - Білорусь, Україна -Росія, Білорусь - Росія. Доцільно ж організувати такий орган, який би об'єднував усі три придніпровські країни, аби вони надалі спільно втілювали програми управління водними ресурсами басейну. Але це тема більш політична - ООН не може впливати на рішення країн, хоча міністри навколишнього природного середовища свого часу висловили побажання створити такий міжнародний орган, і ми докладатимемо всіх зусиль, щоб виконати їхнє прохання.

- На які результати впровадження програми можна очікувати через два роки?

- Безпосереднім результатом буде серія демонстраційних проектів із зменшення негативного впливу деяких стійких забруднюючих речовин. Здійснюються вони на основі індикаторів і наслідків тестування, заздалегідь визначених у Стратегічній програмі дій, а також запропонованих промисловими підприємствами. Правильне впровадження методології чистішого виробництва принесе загальну користь, оскільки будуть напрацьовані показники та підходи, які в подальшому зможуть застосувати господарники, екологи... Це принесе додаткові знання, уроки і дасть уявлення про найкращу практику для їх наступної реплікації, тобто передачі іншим підприємствам, водоканалам. Очікується, що успішне виконання демонстраційних проектів викличе серйозний інтерес до питань запровадження методів чистішого виробництва з боку ЄБРР і Всесвітнього банку, які вдосконалюють свою практику надання кредитів та подальше великомасштабне фінансування.

А очікуваний довгостроковий результат - істотне зменшення кількості забруднюючих речовин, що надходять у Дніпро та його притоки й далі - у Чорне море. Це, в свою чергу, позитивно вплине на весь Середземноморський регіон, принесе користь у глобальному контексті. Загалом успішне завершення проекту надасть унікальні можливості щодо поширення позитивного досвіду, сприятиме розвитку нових форм природоохоронної співпраці.

Головне - зробити перший крок

- Якщо говорити конкретно про підприємства...

- З метою зменшення викидів шкідливих речовин у Дніпровський басейн в Україні запроваджується 15 пілотних проектів, у Білорусі - 10. Обидві країни мають свою специфіку, власні пріоритети. У білорусів відсутня потужна хімічна, металургійна промисловість, проблеми із забрудненнями існують переважно в харчовій галузі та ще на єдиному нафтопереробному заводі - Мозирському. В Україні, навпаки, найбільшої шкоди довкіллю завдає саме важка промисловість. Найпроблемніші міста в басейні Дніпра я назвав, у кожному працюємо з водоканалами, окремими заводами. На програму для двох країн на три роки ООН виділила 1 млн 700 тис. доларів США. Бюджет невеликий, він покриває лише роботи експертних груп, передбачає підтримку вчених, організацію наукових експедицій, сприяння в розробці бізнес-планів. Чимало водоканалів, підприємств прагнуть залучити міжнародні проекти для модернізації екологічного виробництва, але не знають, як правильно підготувати бізнес-плани, аби звернутися до світових кредитних інститутів. У цьому знайдуть нашу підтримку.

Слід усвідомити: оздоровлення навколишнього середовища в усіх країнах світу залежить від самих країн. Жодна міжнародна організація за них справу не зробить. Не варто посилатися на те, що потрібні мільярдні капіталовкладення, аби відразу ж усунути всі негаразди з екологією. Жодна держава таких завдань не ставить. Там, де досягли неабиякого успіху, як, наприклад, у випадку з Рейном, цілеспрямовано діяли впродовж десятиріч. А починали з планів, які реально було виконати. Якби Україна за незалежності поліпшувала стан природи хоча б на піввідсотка за рік, можна лише уявити, наскільки здоровіше довкілля ми мали б. Наш проект і передбачає поступові кроки на обраних об'єктах. За три роки покажемо, якої якості може бути вода, коли рік у рік зменшувати брудні скиди на ті самі відсоток чи піввідсотка. У світі кошти на екологію вкладають по копійці, але постійно. Головне - зробити перший крок...

- А чому в проекті не бере участі Росія?

- Вона не є отримувачем міжнародної технічної допомоги, сама виступає в ролі донора. До ООН звернулися уряди України та Білорусі, тому нині ця організація тут. А Російська Федерація, звичайно, й надалі співпрацюватиме з двома іншими державами в оздоровленні Дніпра.

- У рамках програми передбачаються просвітницькі заходи?

- Безумовно. Ми готові проводити будь-які заходи, аби підвищити обізнаність і громадську активність населення в екологічних питаннях. Сьогодні, на жаль, вони не набули першочергового значення. Можливо, тому, що в країні все ще не так гостро стоїть проблема води. Звідси й низька культура поводження з нею. Сподіваємося, люди усвідомлять: будь-яка річка та її береги - природний ресурс, який не вічний, який треба берегти.

Микола ПУГОВИЦЯ


ДОВІДКA "УК"

3 Дніпро утворює основну річкову систему України. Довжина його - 2201 км (у межах України 981 км), площа басейну 504 тис. кв. км. Найбільші праві притоки - Прип'ять, Тетерів, Рось, Інгулець, ліві - Десна, Сула, Псел, Ворскла, Самара. Від гирла Прип'яті до греблі Каховської ГЕС Дніпро являє собою каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське). Середній річний стік - 53,5 куб. км.

3 За прогнозами експертів, у 2025 р. дві третини населення планети відчуватимуть дефіцит питної води. Україна за запасами водних ресурсів належить до маловодних країн: на кожного з нас припадає близько тисячі кубометрів річкового стоку. Згідно з визначенням Європейської економічної комісії ООН, держава, власні водні ресурси якої не перевищують 1,7 тис. куб. м на людину, вважається не забезпеченою ними.