Настала зима, а снігу нема. Синоптики прогнозують похолодання у другій половині січня. В народі ж є думка, що плюсову температуру утримує політична напруга в суспільстві. На жаль, цей могутній сплеск збуреної людської енергії не на користь народному господарству. Може, напруга в суспільстві спаде під час Новорічних та Різдвяних свят. 

Так уже склалося історично, що в січні празників найбільше. З окремими з них пов’язані й народні прикмети, за якими старі люди складали прогнози на весну й літо. За природними явищами здавна спостерігають у такі дні: 1, 6, 7, 13, 19 січня.

Новий рік традиційно зустрічають у колі сім’ї. Другого дня ходять у гості до родичів, друзів. Святкуйте в хорошому настрої, радісно, весело, з подарунками і взаємними добрими побажаннями. «Як Новий рік зустрінеш, таким він і буде», — каже народна мудрість.

Якщо 1 січня буде безхмарним, спостерігайте за дивним природним явищем. Як і на Великдень, сонце «грає», сходить в ореолі широких променів, які іноді складаються в хрест. Якщо так і станеться, це ознака того, що наступне літо буде неврожайним, з чварами у суспільстві. Якщо день морозний або з невеликим снігопадом — на врожай зернових; якщо теплий, сонячний — до неврожаю.

З 6 на 7 січня — Свята вечеря. Багата кутя. Господині мають приготувати дванадцять пісних традиційних страв. Це пов’язано з тим, що протягом року Місяць обертається навколо землі 12 разів; в Ісуса Христа було дванадцять апостолів. За столом повинні бути присутні всі члени сім’ї. На вечерю можна запросити самотніх сусідів. Страви подаються приблизно в такій послідовності: кутя з медом і маком, капусняк, затертий пшоном та олією, борщ із грибами, голубці, каша гречана, риба заливна, риба смажена, вареники з вишнями, млинці, пиріжки з капустою, пиріжки зі сливами, узвар. На столі ставлять дві тарілки, за якими ніхто не сідає. Одна для духів покійних родичів, друга — для відсутніх членів сім’ї. У цей вечір ходять колядники. Приймайте їх сердечно, обдаровуйте гостинцями.

Якщо на 6 січня буде повний місяць, весну чекаємо з повенями; якщо небо зоряне — до врожаю ягід; сонячна погода — на посушливе літо; похмура, зі снігом — на врожайне літо.

Різдвяні свята тривають до 20 січня. У дохристиянську добу цей період знаменувався святом Коляди — Малої Лади, а з прийняттям християнства — Різдва Христового. Першими сповісниками народження Христа були діти. У селах ця традиція збереглася донині, адже заколядувати можна під вікнами кожної оселі. У сучасних мегаполісах люди живуть у хмарочосах із броньованими дверима, тому колядок і щедрівок майже не чути…

Якщо на Різдво сильно приморозить — це надовго; якщо морозу не буде — весна видасться холодною. Різдвяна заметіль віщує негаразди в суспільстві.

З 13 на 14 січня — Щедрий вечір. Готується щедра кутя, після розговіння якою починається щедра вечеря зі смаженими, печеними та вареними скоромними стравами. Вулицями починають ходити ватаги щедрувальників. У західних областях разом із Щедрим вечором відзначають свято Маланки. Дорослі і молодь перевдягаються у фантастичні костюми, закривають обличчя чудернацькими масками, на імпровізованих сценах розігрують веселі спектаклі. На мою думку (двічі був свідком), найвелелюдніше такі карнавальні свята відбуваються на Тернопільщині.

Якщо на Свят-вечір засніжить — літо буде врожайним; якщо вночі небо безхмарне — добре вродять горох і гречка; якщо небо вкрите яскравими зорями — на багатий приплід овець.

На Водохреще освячують воду в криницях і ополонках, у Божих храмах, якою окроплюють оселю, дають тим, хто занедужає — вода має цілющі властивості. Не забудьте здійснити увечері давній ритуал: виберіть із печі попіл, що зібрався упродовж Різдвяних свят, і винесіть його подалі від обійстя. Разом з ним розвіються всі ваші негаразди. Якщо на Водохреще день ясний і безвітряний — літо буде посушливим, а якщо похмурий, зі снігопадом — на добрий врожай. Якщо сонце буде в ореолі туманного кола — незабаром почнуться заметілі.

1755 року імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ «Про учреждение Московского университета». Оскільки ця подія збіглася з днем Святої Тетяни, то її визнали покровителькою студентів. Від ХІХ століття й до нашого часу 25 січня відзначається як неофіційне студентське свято. Якщо на Тетянин день сонячно — весна буде ранньою; якщо йтиме сніг — літо видасться вологим.

З Новим роком, з Різдвом Христовим, шановні наші читачі! Щастя, здоров’я, миру і злагоди, сімейного добробуту бажаємо вам від щирого серця!

НАШ КАЛЕНДАР

  1 січня   —     Новорічне свято.

  6 січня   —     Свят-вечір — багата кутя.

  7 січня   —     Різдво Христове.

  8 січня   —     Собор Пресвятої Богородиці.

13 січня    —     Щедрий вечір. Маланки.

14 січня    —     Святого Василя. Новий рік за старим стилем.

18 січня    —     Йорданський Свят-вечір.

19 січня    —     Водохреще.

20 січня    —     День Автономної Республіки Крим.

22 січня    —     День Соборності та Свободи України.

25 січня    —     Тетянин день. День студентів.

27 січня    —     Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

29 січня    —     День пам’яті героїв Крут.