Так уже повелося, що на порозі  велелюдних свят — Нового року і Різдва Христового — ми з надією дивимося в майбутнє, сподіваємося на кращі зміни у власному житті  та в державі. 2017-й вступає у свої права під знаком Червоного Півня. Як символ оновлення, птах пророкує великі зміни не лише в житті кожної  людини, а й у планетарному масштабі — на світовій арені.  Зокрема, Червоний Півень сприятиме тим, хто вперто йтиме до омріяної мети. Заручитися його прихильністю можна так: зустрічайте Новий рік у яскравому одязі, а святковий стіл прикрасьте салатами з помідорів, червоного перцю, буряка. Ваза з кетягами калини і червоної горобини додасть особливого шарму.

На січень припадає найбільше релігійних свят і пов’язаних з ними народних прикмет. Зокрема,  слід спостерігати за природними явищами у такі дні: 6, 7, 13, 18, 19.

Шостого січня завершується Різдвяний піст. У сімейному колі цей день відзначають традиційною Святою вечерею. До столу подають дванадцять пісних страв. Головна з них — кутя. Її готують тричі. Першау — Багату — у переддень Різдва; другу — Щедру — у переддень свята Василя Великого; третю — Голодну — у переддень свята Водохреща.  Зерно ячменю чи пшениці облущують у ступі та зволожують. Потім набубнявілі зерна доводять до кипіння і тримають у духовці до готовності. Приправляють кутю медом, розтертим маком, додають родзинки, горіхи та прянощі. Трапезу починають із куті. Якщо хтось із членів сім’ї відсутній, на столі повинна стояти тарілка з першою стравою та окрайцем хліба.

Разом з побажаннями від вертепів до хати заходить добро. Фото Юрія САПОЖНІКОВА

Першими провісниками народження Христа були діти і підлітки. Ця традиція дійшла до наших днів. Удосвіта семи-восьмирічні хлопчики та дівчатка вітають родичів і сусідів зі святом Різдва Христового. Щиро відкривайте двері перед посівальниками, щедрувальниками, колядниками, які в ці дні віншуватимуть вас зі святами.

У день Різдва Христового доброю прикметою вважають прихід до оселі чоловіка. Родичів, друзів, сусідів першим вітає глава сімейства. Святковий  стіл щедро накривайте традиційними національними стравами.

Різдвяні прогнози погоди на майбутнє складають за такими прикметами: якщо буде повний місяць, весна прийде з повенями; якщо йтиме сніг із вітром, погода наступного місяця буде мінливою;  якщо з вечора снігопад — на врожай садовини.  Погожий сонячний день — літо буде вологим.

Свята Маланки і Василя Великого — зустріч Нового року за старим стилем — відзначають і в наші дні. Це своєрідні карнавали, костюмовані дійства з піснями та жартами. У ніч з 14 на 15 січня селяни виходили на подвір’я «слухати, як новий рік проганяє старий». Господарі палили в садах сміття та солому, щоб обкурені димом дерева в майбутньому  дали добрий урожай.

Протягом дня під Водохреще постять, готують Голодну кутю. Як і на Святвечір — це головна ритуальна страва на столі. Цього дня дівчата на виданні завершують святочні ворожіння. Якщо на ніч  під Водохреще на вікнах потіють шибки, слід очікувати посилення морозу; йтиме  сніг — на врожайне літо; якщо небо вкрите яскравими зорями — буде добрий приплід овець. 

Освячення води — обряд дохристиянський (дайбозький), тому прадавня назва Водохреще подекуди підмінилася християнською — Йордань — за назвою річки, в якій хрестили Ісуса Христа. У наш час обряд освячення води в Божих храмах, бюветах, колодязях і ополонках водойм здійснюється з велелюддям прихожан. У столичному Гідропарку цей ритуал супроводжується масовим купанням у Дніпрі  любителів гострих забав.  Хрещенська вода має цілющі властивості.

Якщо в цей день сонце оповите туманним колом — незабаром почнуться заметілі;  якщо день видасться похмурим, зі снігопадом — літо буде врожайним;  якщо день погожий — літо буде засушливе.

Серед святкових календарних дат січня є ще одна, обпалена військовою агресією на сході і півдні нашої держави — День Автономної Республіки Крим. Цинічне загарбання півострова імперією зла перетворює його на військовий концтабір для українців-патріотів і кримськотатарського населення. Викрадення людей, арешти без суду  і слідства, катування, ув’язнення  за сфабрикованими справами, грубі порушення міжнародних прав людини — така атмосфера панує сьогодні на окупованій території. Як тут не згадати написаний серцем поетеси Ліни Костенко  висновок:

І жах, і кров, і смерть,
і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди…

Кримськотатарський народ  переживає цю чорну біду вдруге. 18—20 травня 1944 року російські енкаведисти депортували з півострова 183 153 так званих спецпереселенців. Нинішні кремлівські спадкоємці продовжують цей геноцид, змушуючи «освобожденных от бендеровцев»  кримчан повною мірою відчути «благодійність»  російських окупантів.

Про невідворотність покарання лихій людині українське народне прислів’я каже: «Все до пори, до часу. А півень таки клюне у тім’я». То може цей час настане для наших ворогів у рік Червоного Півня?

 

НАШ КАЛЕНДАР

 

1 січня — Новорічне свято

6 січня — Святвечір. Багата кутя

7 січня — Різдво Христове

13 січня — Щедрий вечір. Маланки

14 січня — Святителя Василя Великого

18 січня — Йорданський Святвечір. Голодна кутя

19 січня — Хрещення Господнє (Водохреще)

20 січня — День Автономної Республіки Крим

22 січня — День Соборності України

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

29 січня — День пам’яті Героїв Крут 

Павло ЛАРІОНОВ
для «Урядового кур’єра»