«Я ніколи не поставлю людське життя нижче якоїсь там цифрової вигоди. І люди чудово розуміють перевагу цінності життя над цінністю економічних здобутків. Економіку можна відновити, а людське життя назад не вернеш. Тому тут жодної дилеми не існує», — саме так Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю «Українській правді» відповів на запитання, чи стоїть він нині перед моральною дилемою: закрити всіх, щоб вирівняти цифри захворювань і розвантажити медичну систему, чи зберегти людям роботу й дохід.

Запровадження без шкоди для економіки жорсткіших карантинних обмежень, запланованих на початок січня, він назвав «зимовими канікулами», коли невеликими коригуваннями можна буде досягти колосального результату. Тобто уряд дозволив людям до нового року заробити гроші, щоб потім закрити всіх на локдаун.

«Фактично це такий баланс. Баланс життя й економіки, який дасть змогу країні пройти м’якше обидві кризи: і коронакризу, пов’язану з епідемією, й економічну кризу», — аргументував Прем’єр.

Денис Шмигаль наголосив, що відтермінувати локдаун до січня вдалося завдяки ефективності карантину вихідного дня, який запроваджували упродовж трьох тижнів.

«Вдалося вийти на плато у кількості захворювань. Було стрімке зростання, тепер все тримається приблизно на одному рівні. Крім карантину вихідного дня й посилення штрафів за неносіння масок, інших нових чинників, які впливали б на ці речі, не було в Україні», — констатував він.

І нагадав, що спочатку уряд розглядав різні варіанти карантину вихідного дня.

«При розрахунках оптимального балансу між порятунком медичної системи, порятунком життів людей і утриманням на плаву держави, постійно рахується: що приносить користь, скільки ми можемо протриматись. Найефективніший засіб від карантину — повний локдаун. Майже повне розірвання ланцюжка контактів хоча б на три тижні різко знижує кількість захворілих. Деякі країни цим і далі користуються, де режими країн дають змогу обмежувати людей настільки, що можна утримувати рівень захворюваності й не відпускати», — зазначив очільник уряду.

Негативний вплив є

Про наслідки карантину вихідного дня для української економіки, бізнесу Денис Шмигаль каже так: «Він значного впливу на економіку не здійснив. Бо загалом ВВП змінився дуже мало. Насамперед тому, що був робочий тиждень, коли люди могли купити все потрібне. Споживання загалом постраждало мало. Найбільше постраждала сфера обслуговування і сфера розваг, де задіяно велику кількість людей і робочих місць. Карантин вихідного дня вплинув на рівень зайнятості. Це негативний вплив, він є. Загалом від початку карантину 440 тисяч людей отримали офіційне працевлаштування через центри зайнятості. На різні місця і в різних галузях: і в агро-, і в будівництві. Звичайно, «Велике будівництво» дало свій внесок сюди, і значний. На початок карантину була 361 тисяча зареєстрованих безробітних, сьогодні — 420 тисяч. Ще місяць тому було 396. Тобто після карантину вихідного дня цифра зросла. Тож ВВП не постраждав, але ось люди… Маємо другий пік звернень за безробіттям: перший був після початку карантину».

Чи витримає медична система

Прем’єр заявив, що із 32 тисячами нових хворих на коронавірус на день і навіть більше медична система України витримуватиме з урахуванням того, що збільшується кількість ліжок із киснем. Уряд спрямував 1,5 мільярда гривень на забезпечення і підготовку кисню в лікарнях. До кінця року очікують на великий приріст ліжок з киснем.

«Зараз уже проблема в лікарях. Ліжок можна зробити скільки завгодно, кисню скільки завгодно, а от лікарі, медсестри — це наше таке вузьке горлечко, яке розширити дуже важко. Лікарі — живі люди, вони хворіють, потребують якогось періоду відпочинку. І це може стати тим лімітом, який може призвести до того, що медична система не витримає», — каже він.

Денис Шмигаль прокоментував те, чому Велика Британія чи Німеччина будують мобільні госпіталі, а ми — ні: «Інші країни будують мобільні лікарні, бо не вистачає ліжок. Коли починалася реформа медицини в Україні, було передбачено закриття великої кількості лікарень. Але ми не закрили жодної, все зберегли. Кількість ліжко-місць в Україні, якщо брати наших сусідів, дуже велика. У нас 62 тисячі ліжок під COVID, у Польщі — 30 тисяч. При зіставних розмірах наших країн. Наша межа — це 55% усіх ліжок, це 91 тисяча. У нас достатньо ліжок у медзакладах, які можна заповнювати, не будуючи мобільні госпіталі. Маємо мобільний госпіталь ДСНС на 100—120 ліжок, повноцінно обладнаний. Він зможе оперативно переїжджати за потреби, якої поки що нема, бо ліжок вистачає. Плануємо докупити ще кілька таких госпіталів».

Очільник уряду додав, що в Україні є проблема з маршрутизацією хворих і занятістю ліжок, є лікарні, де армагеддон. Маршрутизація прописується із запізненням або диспетчери не мають доступу до інформації, що, наприклад, в одній лікарні зайняті всі ліжко-місця, а в другій є вільні. За його словами, у планах за найближчий місяць — в усіх лікарнях створити дашборди, де оперативно розміщуватимуть інформацію: «прибула людина/вибула людина».

Онлайн можна буде бачити в кожній лікарні, яка кількість вільних місць, яка ситуація з киснем. Щогодини або максимум щодві години повністю оновлюватимуть дані з усіх лікарень, щоб диспетчери в екстреній медицині користувалися актуальною інформацією. До цього такої системи не було. Раніше наприкінці доби зміна подавала на екстрену кількість вільних місць. Але нині кількість хворих змінюється щогодини, тому треба мати оперативну інформацію.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»