Десь на Старий Новий рік водять Козу, а на Буковині з діда-прадіда Маланку — файну дівчину (цю роль зазвичай довіряють найвищому артистичному юнакові), довкола якої збирається ціла свита. Віками до неї входять незмінні Дід, Баба і Пан, традиційні міфічні персонажі з народних легенд і казок. А поруч із ними — хто вже на що здатний у своїй фантазії й вправності маскарадного костюма. Тут і найвідоміші політики світу, арабські шейхи з молодицями, моряки, що спустилися на вітрильнику з карпатських полонин, радянські колгоспники в обнімку із зірками Голлівуда та зарубіжної естради. І вся ця феєрична переберія виграє, співає, танцює, жартує, зачіпає перехожих, бажаючи їм щастя-здоров’я, частує усіх охочих горілкою (усе в міру!) із заткнутих кукурудзяними качанами штофів завбільшки з відро.
Українська, бессарабська, гуцульська, молдавська, румунська Маланки зберегли на Буковині всі кольори і блиск автентики. До них щороку додають оригінальні сучасні мотиви. У багатьох містах і селах (особливо славляться веселим маланкуванням Кіцмань, Вашківці, Красноїльськ) місцеві дотепники щоразу вигадують нові кумедні театралізовані вистави на злобу дня (у які потім зненацька залучають «новобранців» з натовпу глядачів), шиють до них костюми і за давніми секретами власноруч виготовляють яскраві маски, до останнього моменту тримаючи інтригу.
На Василя отак святкувала вся Буковина — від Карпат до Дністра, кожне місто і село. А потім усі Маланки (понад сорок святкових колективів з карнавально вбраними учасниками) з’їжджаються до Чернівців — цього року вже на ІV Фольклорно-етнографічний фестиваль «Маланка-Фест». Він зародився три роки тому зусиллями Чернівецької облдержадміністрації, міськради, підприємців області та, безперечно, тих людей, які шанобливо зберігають і продовжують традиції нашого краю. З цієї нагоди центр міста рішуче звільнюється від авто, й одразу на всіх вулицях вирує унікальне свято — карнавальна хода Переберій. Натанцювавшись Чернівцями, Маланки збираються до площі Філармонії, яка повниться святковими театралізованими дійствами.
Фестивальне журі оцінює виступи маланкарів (а їх прибуло до Чернівців загалом більш як тисяча з Буковини, сусідніх областей, з Румунії й Молдови). Цього року «Маланка-Фест» набув міжнародного статусу.
Високоповажні етнографи, мистецтвознавці беруть до уваги творчу індивідуальність, оригінальність костюмів, виконавчу майстерність колективів, музичний супровід, цілісність репертуару. Призовий фонд фестивалю цього року залишився незмінним — 100 тисяч гривень. Тож найкращі Маланки, подарувавши всім незабутні враження, отримають ще й чималі винагороди.
ОФІЦІЙНО
Михайло ПАПІЄВ,
голова Чернівецької облдержадміністрації:
— Традиційний буковинський «Маланка-Фест» став одним з наймасовіших етнофестивалів у Європі. Основна його ідея — презентація Буковини як краю етнічно різнобарвного, з унікальною культурою, де колоритні народні звичаї, обряди не згасли, а навпаки, вирують веселощами з минувшини у сучасність, повною мірою виявляючи вірування, таланти, гостинність буковинців.
Фестиваль покликаний відроджувати і розвивати традиції народних свят і гулянь. Його учасники під час святкової ходи та на великій концертній сцені просто неба демонструють краянам і гостям міста українську, румунську, молдовську, бессарабську Маланку водночас. Усі вони невіддільні одна від одної так само, як і народи, що населяють наш край. І у цьому наше основне багатство і наша сила.
Хоч свято Маланки відзначають не лише у нашому краї, буковинська Переберія виокремлюється масовістю, має особливості, яких більше ніде не зустрінеш. Тому плануємо розпочати готувати документи для внесення буковинської Маланки до списку ЮНЕСКО як зразка унікальної світової нематеріальної спадщини.
Ми в Google+