ЗАМКИ УКРАЇНИ

Музейники б’ють на сполох, бо через брак коштів не проводять реставраційних робіт в історичних спорудах

Торік газета «Урядовий кур’єр» провела журналістську акцію, наслідком якої став цикл публікацій про стан та історичні скарби найвідоміших замків України. Наше дослідження виявило проблемні адреси й шляхи вирішення проблеми, одним з яких є залучення приватних інвесторів. Нинішні публікації редакція не ініціювала: сигнали про біду в долі деяких замків одночасно надійшли з різних регіонів. 

Львівщина. Парасолька для Золочівського замку

Якщо не перекрити дах, то врятувати унікальну архітектурну пам’ятку не вдасться, а ще однієї дощової осені та сніжно-морозної зими вежа не  переживе!

…Кожен робочий день працівники музейного комплексу Золочівського замку розпочинають із… прогнозу погоди. І якщо гідрометеорологи дощу не обіцяють, а небо не затяглося густими хмарами, то лишень тоді з легким серцем починають планувати свій робочий день. Та коли починаються зливи, бігти на роботу нерідко доводиться навіть посеред ночі, аби звільнити від дощової води відра, ванни, корита, якими всуціль заставлено другий поверх надбрамної вежі.

Улітку в золочівському замку замість ремонту підсушують книги, які намокли через дірку в даху.
Фото з сайту nice-places.com

— І так кілька років поспіль, — поділилася наболілим завідувач відділу східних цивілізацій Золочівського замку Тетяна Олейнікова. — Всі працівники відкладають наукову роботу і перекваліфіковуються у «рятувальників». Унікальна над?брамна вежа, споруджена у ХVII столітті, ніяк не дочекається своєї черги. Ремонт замкового комплексу (а він складається із трьох об’єктів: Китайського палацу, Великого Палацу та Надбрамної вежі) розпочали із малого палацу, який перебував у жахливому стані, відтак взялися відновлювати головний палац. Доки рятували основні об’єкти, не витримала надбрамна вежа: через сильні снігопади провалився черепичний дах. Тимчасово залатали дірки, і балки простояли до торішнього серпня. А після чергової зливи дерев’яні конструкції не витримали випробування проливними дощами та спекотним сонцем, і покрівля просто розсипалася.

Добре, кажуть музейники, що тоді ніхто не постраждав. Коштів на заміну даху не знайшлося, еменесники накрили плівкою каркас нового даху надбрамної вежі. Припинилися роботи і на частині будівлі ХVII століття. Свою чорну справу зробила і цьогорічна сніжна зима та дощова весна: вода просочилася з другого поверху на перший, на стінах плями та брудні патьоки.

Втім, тепер не лише про неестетичний вигляд архітектурної пам’ятки йдеться, у надбрамному приміщенні розташовані бібліотека та реставраційні майстерні. Довелося шукати іншого притулку реставраторам — їх оселили у підсобних приміщеннях замку. Натомість не знайшлося відповідного для книгозбірні, і рідкісні видання лише накрили плівкою. Аби остаточно не втратити унікальної літератури, у сонячну погоду музейники провітрюють книги, а потім знову закутують плівкою. Як довго протримаються книжки в таких умовах, ніхто не знає, — частина вже втрачена. 

—  Ми неодноразово зверталися і надсилали листи до Львівської облдержадміністрації та у Міністерство культури, — повідомив на прес-конференції виконувач обов’язків директора Львівської галереї мистецтв Володимир Пшик, — але проблема досі залишається.

Попри те, що літо для музейних закладів — гаряча пора, саме час, переконаний Володимир Пшик, активно зайнятися підготовкою замків до зими, адже проблем не бракує, в чому пересвідчилися працівники галереї під час ознайомлення зі станом музейних установ. Аналогічні проблеми є і з ремонтом приміщення монастиря капуцинів в Олеську, в якому віддавна розміщене фондосховище галереї.

Втім, музейники не лише пишуть листи-прохання до державних інституцій, а й намагаються самотужки знайти благодійників серед підприємців. Щоправда, черга з охочих допомогти врятувати пам’ятку до Золочівського замку поки не вишиковується.

— Прикро дивитися, — каже Тетяна Олейнікова, — як марнується те, що вже зроблено, і в що, до речі, вкладено чималі кошти. Соромно перед гостями, яких цієї пори, попри звичний для літа «мертвий» сезон, приїжджає особливо багато у Золочівський замок подивитися одну з унікальних батальних картин Мартина Альтомонте «Битву під Парканами». Мальовничі краєвиди та архітектурний ансамбль псують обшарпані стіни і опори каркасу замість даху на надбрамній вежі.

А ще людям, одержимим прагненням урятувати народні скарби, не дає спокою власна безпорадність, що стає підгрунтям для всіляких розмов про неспроможності вітчизняних музейників уберегти від нищення мистецькі  шедеври. То може гуртом і вдасться всім небайдужим до культурної спадщини краю і держави загалом зібрати на «парасольку», тобто дах для надбрамної замкової вежі?

Черкащина. Реконструкцію палацу відклали до кращих часів

Мисливський замок графа Шувалова, що нагадує справжній французький заміський будинок епохи Ренесансу, вже 109 років розташований у чудовому парку міста Тальне. Знаменитий Софіївський парк в Умані тільки будувався, коли Тальнівський, загальною площею 400 гектарів, закладений наприкінці ХVIII століття на основі справжнього лісу, де посадили чимало екзотичних дерев, уже міг похвалитися каскадами озер, чудовими скульптурами та «Скелею кохання». Саме з нею пов’язана трагічна легенда про високі почуття двох молодих людей. Кріпака Степана, який насмілився полюбити небогу Шувалова, граф нібито наказав скинути зі скелі. Небога ж не пережила розлуки з коханим, сама кинулася зі скелі у воду й потонула. 

Пусткою й занепадом віє від колись розкішного маєтку, де відпочивала польська та російська аристократія.
Фото з сайту talnoe.kiev.ua

Замок Шувалова, збудований за проектом голландського архітектора А. Клеменсена, досить компактний. У невеликому об’ємі архітектор поєднав три башти, фахверк (каркасну конструкцію), пишний ренесансний вхід, вкриті черепицею та міддю дахи. Вежу прикрашає щит з гербом Шувалових. Біля замку збереглися надгробні плити його господарів.

Після революції палацу пощастило: його не зруйнували, як більшість. Довгий час тут був технікум. Згодом — музей хліборобства. Планували відкрити ще один музей, адже цей край — скарб для археологів, що вивчають трипільську культуру, у сиву давнину тут було протомісто трипільців, чи не більше, як сьогоднішнє Тальне…

Але замку, очевидно, судилася інша доля. Йому випала честь потрапити до програми «Золота підкова Черкащини». З цього тільки б радіти. Але… Розпочавшись шість років тому, реставрація замку, як і багатьох інших об’єктів, затягнулася через слабке фінансування. Загальну вартість проекту оцінювали в 17 мільйонів гривень. З них виділили й освоїли майже 5 мільйонів. Решта коштів не надійшла, тож позаторік реконструкцію зупинили. Огорожа давно впала. Сторожі, які донедавна охороняли пам’ятку, покинули роботу через борги із зарплати. Палац став притулком для безхатченків.  Вандали за кілька місяців зробили свою чорну справу: потрощили вікна, розтягли деталі опалення, пошкодили гіпсокартонні перекриття. У кімнатах — сліди від вогнищ. Архітектурна пам’ятка гине.

Заступник голови Черкаської облдержадміністрації Тетяна Прітченко повідомила, що вона недавно ознайомилася зі станом цінної пам’ятки, яких в Україні лишилися одиниці. Щоб реставрувати занедбаний замок, потрібен, за її словами, не один десяток мільйонів гривень. Очевидно, до кінця року поновити роботи вже нереально. Зберегти ж занедбаний об’єкт просто необхідно.

Для цього задокументовано обсяги виконаних робіт, нинішній стан і самого замку, і парку, відновлюється огорожа, за кошти спонсорів буде налагоджена цілодобова охорона. Розглядається кілька варіантів подальшої долі замку, в тому числі й передача його в оренду. Вирішується питання передачі об’єкта у відання обласного управління культури.

Важко сказати, чи вплине це на ситуацію кардинально, адже замок потрібно рятувати негайно. Інакше його просто не стане.

ОФІЦІЙНО

Роман ОНИШКО,
заступник начальника управління охорони
культурної спадщини
Львівської облдержадміністрації:

— Замки Львівщини четвертий рік поспіль не отримують державних коштів на реставраційні роботи. Ми просили кілька десятків мільйонів на це, але взагалі нічого не отримуємо. У розпал будівельного сезону всі роботи, що виконують у замках, носять поточний характер. У Золочівському замку навіть не вдалося позбутися наслідків минулорічної стихії, яка зруйнувала дах надбрамної вежі та прибрамного корпусу. Минулого року скерували на ці роботи 300 тисяч грн, але через брак фінансування роботи не завершили.

Свого часу було вирішено шукати інвесторів для відновлення замків Львівщини. Багато осіб виявляли інтерес до інвестування, але коли дізнавалися про розміри необхідних вкладень, щоб усе впорядкувати, одразу зникали. Зараз жодним із замків Львівщини, окрім Поморянського, інвестори не цікавляться.

Сторінку підготували Лариса КОНАРЕВА, Владислав КИРЕЙ, Оксана МЕЛЬНИК, «Урядовий кур'єр»