За експертною оцінкою, щорічний обсяг сегмента поглинань і злиттів у всіх секторах економіки (без приватизації) в Україні становить понад 3 мільярди доларів. З них 60—70% поглинань мають недружній характер — рейдерські захоплення. Про це повідомив професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захарій Варналій під час науково-практичної конференції «Фінанси інституційних секторів економіки України: стан, тенденції розвитку, практика реформування».

За даними Захарія Варналія, рейдерство набуло в Україні системного характеру. Кількість захоплень сягає 3000 на рік. У країні діють щонайменше 40—50 спеціалізованих груп, у яких є досвідчені юристи й економісти. Результативність атак — понад 90%. Українське рейдерство має відчутну кримінальну складову: протиправні дії чиняться із залученням збройних формувань, а подекуди — навіть співробітників правоохоронної системи. За його словами, рейдерство, тіньова економіка, корупція, тіньова парадержава (корупційні ринки держпослуг та суспільних благ), непродуктивний відтік капіталу (операції, які мають протиправний характер або є неефективними для країни) є основними формами інституціональних деформацій, що загрожують фінансовій безпеці України. До речі, непродуктивний відтік капіталу, за оцінками Нацбанку, щороку становить понад 4 мільярди доларів.

Цікаво, що розмір тіньової економіки в Україні становить 46,8% (!) офіційного ВВП, тоді як у трійці країн, економіка яких може бути взірцем легальних відносин, не досягає і 10% (Швейцарія — 8,1%, Люксембург — 9,4%, Австрія — 9,5%). Такими є дані дослідження одного з найавторитетніших у світі експертів з тіньової економіки професора економіки Лінцького університету доктора Фрідріха Шнайдера. Згідно з ними, розмір тіньової економіки, наприклад, у Молдові становить 44,3%, Білорусі — 43,3%, Росії — 40,6%, Італії — 26,8%, Німеччині — 15,3%, Великобританії — 12,2%. 

Серед чинників тінізації економіки — політична невизначеність, недовіра до дій влади, високий рівень бюрократизму, неефективність управління державною власністю, недосконалість бюджетної політики. А наслідками є втрата податкових надходжень до бюджету, ускладнення виконання фінансових зобов’язань держави.

За словами фахівців, економічний факультет Київського національного університету, на базі Центру економічних досліджень якого відбулася ця конференція, може стати майданчиком для обміну думками щодо розвитку української економіки представників наукових кіл та співробітників фінансових інституцій. І якщо практики дослухатимуться до думки людей, незаангажованих, які не мають власних інтересів та зиску, вітчизняна економіка поступово виходитиме з тіні. 

Вікторія БОРИСОВА  для «Урядового кур’єра»