ТУРБОТА

У Мелітопольському соціальному гуртожитку вихованців учать бути самостійними

Не секрет, що хлопці й дівчата, які виходять зі стін інтернатів для дітей-сиріт, часто не пристосовані до самостійного життя. У Мелітополі Запорізької області їм допомагають адаптуватися до цього соціальні працівники.

У соціальному гуртожитку знайшли прихисток 12 хлопчиків та 9 дівчаток віком від 15 до 23 років. Для їх соціалізації створені усі необхідні умови. Кухні обладнані плитами, холодильниками, навіть мікрохвильовками. У підсобці облаштували пральню: тут працюють три машини-автомати. У холах встановлені телевізори. Повсюди затишно, наче вдома. Власне, і робити все треба, як удома, відвикати від інтернатського побуту, де діти перебували «на всьому готовому»...

За словами директора гуртожитку Сергія Кириченка, на відміну від інтернатського життя, коли у дітлахів було, зокрема, централізоване харчування за державні кошти, тут вони мають самотужки потурбуватися про себе: приготувати їжу, попрати речі тощо. Допомагають їм соціальні працівники з пошуком роботи, працевлаштуванням, організацією навчання у закладах профтехосвіти та вишах. Зокрема, зараз три мешканки гуртожитку вчаться в Мелітопольському педінституті.

Хоч не всім вдається одразу знайти роботу за фахом, директор гуртожитку, намагаючись підтримати своїх вихованців, знаходить можливість забезпечити їм працевлаштування безпосередньо у гуртожитку.

— Маю професію плиточника-штукатура. Та зараз будівельна галузь у нашому районі завмерла, тож і немає для мене роботи. А Сергій Васильович запропонував тимчасово попрацювати черговим по гуртожитку і прибиральником громадських приміщень. Зазвичай заробляю «чистими» 700 грн на місяць, хоч і небагато, проте на життя вистачає — маю чим себе прогодувати, — розповів власкору «Урядового кур’єра» 22-річний Віктор Пономарьов. — А там видно буде, як життя складеться.

Термін перебування дітей у цьому гуртожитку — 3 роки. За цей час передбачається, що вони знайдуть свою стежину в житті й самостійно підуть нею. До речі, Сергій Кириченко пишається, що за час існування гуртожитку вже видав заміж трьох своїх вихованок. Кожна з них уже виховує дітей.