ОТАКОЇ!  

Як спритні ділки гріють руки на зразках "колгоспного" живопису

Час має одну цінну властивість - він золотить минулі літа. Не можу пригадати, хто з класиків це підмітив, однак переконана, що він говорив у переносному значенні. Хоча життя завжди підкидає варіанти...

Утім, жінки-пенсіонерки із села Одинці Козелецького району, що на Чернігівщині, мало не пересварилися за картину, на якій зображені красивими й дужими, все-таки вбачаючи в ній духовну цінність: кому не приємна згадка про молоді роки? Он які красуні зібралися в тіні старого ясена біля "червоного" куточка на території ферми. До гурту підійшли й механізатори, усі слухають лектора. Навколо вбирають око доглянуті поля, трактор везе до свіжопобілених фермських приміщень причеп зеленої маси...

Те велике полотно, написане заїжджим художником у 60-х роках ХХ століття, довго висіло в приміщенні клубу. Потім прийшли нові часи, славний колись колгосп "Авангард" тепер живе лише в спогадах своїх посивілих невтомних трудівників. Тому картина і стала дорогою для селян - пам'ять. Та як її розділити? Не на клаптики ж різати... "А помирю я вас усіх! - вирішив завідувач клубу. - Віддам цю реліквію у район до музею. І внуки, і правнуки дивитимуться". Так і зробили.

Пригадаймо, скільки зразків такого "колгоспного" живопису прикрашало контори, будинки культури, школи, "червоні" кутки ферм і тракторних бригад ще кілька десятків років тому. Тоді їх і за мистецтво не вважали - так собі, ідеологічні картини. Енергійні доярки, свинарки, пташниці, засмаглі комбайнери, спритні пастухи. Рум'янощокі школярі у червоних галстуках. Комсомольці на суботнику. Спортивні змагання у піонертаборі. Сінокіс. Збір урожаю у колгоспному саду чи на овочевому лані...

Потім ми всі переступили у нове століття й тисячоліття, тож багато картин старої епохи оселилися в сараях і на горищах. Деякі залишилися на місцях як малоцінні, але приємні предмети інтер'єру. Так було, приміром, у їдальні тракторної бригади селища Мала Дівиця Прилуцького району. Та одного ранку кілька місяців тому механізатори замість звичних картин побачили порожні квадрати. "І кому вони потрібні?" - здивувалися. Та ще більше їх приголомшила інформація про те, що вони милувалися зразками творчості епохи соцреалізму, які час позолотив так, що нині на світових аукціонах вони коштують тисячі, а в окремих випадках і десятки тисяч доларів. От хтось і скористався нагодою заробити легкі гроші. Можна собі тільки увити, з яким азартом усі кинулися на горища шукати "скарби" минулого століття. Кажуть, декому навіть поталанило...