…Усе літо художник відбілював віск, потім додавав пігменти, розтоплював каніфоль — так власноруч створював фарби. У Леонардо да Вінчі також описані рецепти живописної алхімії, але в українського майстра нашої епохи були ще співучасники творчої містерії — фізики, які науковими знахідками допомогли у створенні панно, що прикрасило їхній столичний науково-дослідний інститут. Вони винайшли електропалітру й електропензлі, які тільки й були придатні для нової живописної техніки, що її застосовував майстер. Невідомо, чи запатентували вони ті унікальні інструменти, а ось художник, завершивши через п’ять років складну і єдину в такій техніці роботу, так і не запатентував свій винахід. Може тому, що часто даровано йому такі осяяння і його шлях у мистецтві постійно супроводжують відкриття.
Колись ще молодою журналісткою я записала перше інтерв’ю із Миколою Андрійовичем Стороженком, виділивши його образ із гамірного товариства на якомусь пленумі Спілки художників України. Погляд, осяяний лагідним усміхом, виказував глибинну довіру земному світові, але тільки згодом я збагнула, що це була безумовна любов і сприйняття усіх мінливостей буття, за яким стоїть вища воля Творця. А першої миті мені тоді стало навіть трохи щемно за цю беззахисність і відкритість, яка, вочевидь, наражається на грубі й прості реалії життєвого середовища. Про те, що він ніколи не уникав небезпек і труднощів, я дізналася тільки через роки. У крайні моменти його рятувало особливо виткане сухожилля — і в прямому й образному сенсі. Таке ж досконале плетиво, як і відображене художником у постатях багатьох його героїв — Івана Гонти, Миколи Березовського, Памви Беринди, Петра Могили, Феофана Прокоповича, Григорія Сковороди.
До слави — на даху товарняка
Його батько вмів збудувати хату, змайструвати бандуру й дерев’яного велосипеда, а малий Миколка був підмайстром. Перші малюнки побачив і оцінив директор школи й порадив вступати до Одеського художнього училища. Мати благословила дивом уцілілою іконою Миколи Чудотворця, яку порятувала з вогню в часи атеїстичної вакханалії. І худенький хлопчина в кирзових чоботях подався з дому на даху товарняка, щоб здійснити омріяне — вчитися на художника (це поривання до краси високих сфер і сухорлявість статури зберіг по життю).
Міфологія приписує могутнім античним богам велетенські космогонічні метаморфози у Всесвіті. Сухорлявий землянин приносить вогонь у художню техніку і віртуозно (із велетенським ризиком опектися під час розпису), витворює дивовижний світ образів «Осяяні світлом», монументальне панно в Інституті фізики АН України. (Тема Прометея постійно виникає на різних етапах його життєпису).
Досконало володіючи різноманітними техніками живопису, монументального мистецтва, іконопису, графіки, Микола Стороженко все життя відкриває нові унікальні інструменти і засоби художньої творчості. У світову історію мистецтва ввійде його розпис бані церкви Миколи Притиска, адже майстер торкнувся пензлем купола, який зазвичай не розписують. Він прораховував геометрію ліній, працюючи дні і ночі на риштуванні під куполом, був новатором математики тієї миті, коли точно вловив співвідношення обрисів у заломленому архітектурному просторі, пережив природній спалах радості, як дописав складку на тозі Спасителя, що довго не вдавалася і… падіння з риштувань, і порятунок із мукою, коли зачепився в польоті й висів на сухожиллі руки півгодини, стиснувши уста.
.jpg)
«Кобзар» має увійти в чисту душу…»
Двадцять років для нового образного прочитання «Кобзаря». Може, тому і виношував цю мрію, бо пережив колись враження від ілюстрації, побаченої ще в дитячому віці. Сам же створив 42 композиції у складній техніці комбінованої монотипії темпери й акварелі. «Книга книг «Кобзар» має увійти в чисту душу…».
Плекання таких душ — спершу, мабуть, підсвідоме його завдання, коли ілюстрував українські народні казки, літературну класику. Його розкішна Рай-країна Україна на тих графічних дивах: шовкові трави, густі крони з заплетеними кетягами, мандри маленьких і відважних мрійників на лебедях, купання коней у небесних ріках. Таку батьківщину не можна не полюбити чистим серцем, тому й адресував художник свою відданість Рай-країні у чарівних образах маленькому читачу.
Але він знав також, як близько межують часові ріки, відчував запах Еллади Степової, легіт вітру над Борисфеном, може, навіть за плечем великого Леонардо розглядав обриси Золотого перетину, накресленого легким рухом генія. І створив свою зорову формулу — схему, яка зримо показує концентрацію творчого духу і місце епохам напрацьованої мистецької енергії від Х століття і до початку ХХІ. Цей модуль планетарного архіву, на думку автора, найперше потрібен молодим творчим душам, бо їхні можливості неосяжні. Але важить, які енергетичні надбання вони помножать — зі знаком плюс чи мінус. Тому як практикум для «плекання чистих душ» — унікальна майстерня монументального мистецтва та храмової культури Миколи Стороженка в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Його учні — вже знані майстри — створюють монументальні розписи та мозаїки, пишуть ікони, продовжуючи традиції українського бароко.
…Наші діалоги з Майстром у реальних обставинах відбуваються зрідка: в кав’ярні на зимовому Майдані Незалежності — про можливості застосувати акрилову техніку для розпису нового храму. На виставці сакрального мистецтва студентів майстерні Стороженка, у студії прямого ефіру, де розмова завжди торкнеться відповідальності художника як творця — за енергію краси.
Микола Андрійович Стороженко — народний художник України, дійсний член Академії мистецтв України, професор, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, має статус почесного громадянина закордонних столиць, високі академічні відзнаки різних держав. Але для мене важливо, що цей сухорлявий землянин з осяяним поглядом доброї довіри до світу створив власну Імперію Краси мистецтва з високою позитивною енергією. Поруч із ним я вчуваю легіт вітру над Борисфеном…
Ми в Google+