В житті все відносно. Здавалося б, тільки вчора батьки метушилися в пошуках форми та канцелярського вмісту для портфеля свого школяра, аж тут і оком не змигнув — чергове завдання. Де оздоровити дитину, зрештою, скажемо прямо, куди прилаштувати чадо на час літніх канікул? Завдання не з легких, але це лише на перший погляд. Звісно, батькам хочеться, щоб це був безпечний, цікавий, екологічно чистий і недорогий відпочинок.

Щодо останнього. Якщо брати до уваги жителів вітчизняних мегаполісів, то доступність баз із чистим повітрям варто шукати у більш віддалених від великих міст місцевостях. Приміром, у мережі стаціонарних дитячих оздоровчих закладів на території Черкаської області вартість путівки пропонують від 1200 гривень до 2900 гривень з тривалістю зміни 21 день. До речі, через мережу Інтернет не складно знайти інформацію й про інші подібні пропозиції у решті областей.

На відпочинку в таборі кожній дитині знайдуть справу до душі. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Паличка-виручалочка при школі

Звичайно, такий відпочинок розрахований на дітей середнього шкільного віку. А що робити з молодшими? Як повідомили «УК» в прес-службі департаменту освіти і науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації, тут у пригоді стануть пришкільні табори з денним перебуванням. Адже це поруч із домом і доступно за вартістю. А для дітей із малозабезпечених сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» путівки надаватимуть безкоштовно.

Заплановано, що в київських школах працюватимуть 104 пришкільні табори. В них матимуть можливість провести час 7882 дитини. Одна зміна триватиме 18 робочих днів. Перша розпочне свою роботу 2 червня 2014 року. Вартість путівки становить 466,56 гривні, проте батьки сплачують лише 25%, тобто 116,64 гривні. З бюджету міста передбачено видатки на загальну суму 2676,3 тисячі гривень.

Виховний процес у таборах обіцяють поєднати з творчістю, відпочинком, спортом. Для цього заплановано тематичні дні: «День довкілля», «День самоврядування», «День журналіста», «День туризму», «День спорту», «День гумору», «День музики», «День здорового способу життя», «День мого імені», «День юних екологів», «Літературний день», колективна творча справа, коли діти матимуть змогу виявити свої таланти, поділитися вподобаннями.

Звичайно, спільний відпочинок передбачає й проведення різноманітних екскурсій. Цього літа київські дітлахи відвідають Ботанічний сад, зоопарк, побувають на виставах у театрах, переглянуть фільми в кінотеатрах. Передбачено цікаве та змістовне дозвілля: конкурси, вікторини, змагання, спортивні рухливі ігри на природі, свята, інсценізації казок.

«Гру недаремно називають королевою дитинства, адже без неї дітям живеться сумно і нецікаво. Тому при плануванні роботи таборів це враховано і включено якомога більше ігрових моментів, мета яких — спонукати дітей фантазувати, відкривати для себе новий світ, щось незвичайне і прекрасне, а також надавати можливість перевірити свою силу, спритність, швидкість та спортивне загартування», — поділилася думками прес-секретар департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА Марія Кравчук. Робота пришкільних таборів буде організована так, щоб кожна дитина знайшла собі справу до душі, почувала себе затишно, збагатилася духовно, загартувалася фізично.

Старшокласники могли б допомогти 

Безумовно, все це прекрасно. Та чи достатньо для міста-мільйонника запланованої кількості таборів? Чи вистачить, зокрема, для того ж рясно заселеного новобудовами Голосіївського чи Печерського району по п’ять таборів? Гадаю, ні. Нещодавно, розмовляючи з одним педагогом, звичайно, не для преси (бо з пресою з якогось доброго дива в школах суворо заборонено спілкуватися, робити це можна лише з дозволу райвно), зачепила і тему літнього відпочинку. Ось що вона сказала: такий табір — це великий клопіт для школи. Перш за все, це відповідальність за кожну дитину. По-друге, навантаження на педагогів, а ще треба мати справу з харчами та санепідемстанцією. По-третє, просто літо, просто спекотно і нічого не хочеться. Звісно, вчителі за час навчального року стомлюються неабияк і емоційно, і фізично. Їх пожаліти б! (З власного шкільного життя пам’ятаю, як на допомогу вчителеві, що супроводжував нас у пришкільному таборі, приходили двоє старшокласників. Було весело. Педагог не втручалася, а старшаки вживалися в роль учителів і вже по-своєму верховодили. І все це мало форму гри. Старші проводили з нами ранкову зарядку, разом ходили на прогулянки, навчали нас новим іграм, а під час сну (скоріше замість нього) із задоволенням читали книжки, розповідали бувальщини та побрехеньки. Здається, такий варіант був вигідним і для вчителів. — Авт.)

Проте вернімося до початого. Якщо у звітах значиться «організовано», «заплановано», «підготовлено», то в реальному житті все не так просто. Скажімо, якщо у вашій школі немає такого табору, то ви маєте проситися до тієї школи, де він є. Якщо пощастить, вашу дитину візьмуть. Але ризик не потрапити туди — багатовідсотковий. Бо спочатку місцями в пришкільному таборі мають забезпечити «категорійних» дітей (із пільгами), далі йдуть свої, приписані до школи, а решту розділять між прийдешніми. Слід зазначити, що й вік дитини відіграє роль. П’ятикласників беруть у пришкільні табори з великою неохотою. А про старших вже годі й говорити. Зважаючи на такі нюанси, про літній відпочинок варто думати ще у вересні.

Спланований відпочинок завжди виграє перед спонтанним. Не перший рік доводиться спілкуватися з матусями дітей шкільного віку. І чи не кожна з них розкаже про відпочинок у пришкільних таборах. Одні зі щемом згадують свої шкільні роки і всілякі цікаві історії, пов’язані з пришкільним відпочинком. А інші й зараз покладають надію на те, що їхніх діточок візьмуть хоча б на одну зміну в такий табір. Бо, пояснюють, це недорого, дитина під наглядом, нагодована, а не швендяє, де заманеться. А вихідні можна провести з дитиною.  І, звичайно, дочекавшись відпусток на роботі, вже всім разом десь гайнути. Байдуже куди, головне разом!