Фестиваль тривав три дні під гаслом «Бібліотечний тренд файного міста». У цей девіз, каже заступник голови міськради Леонід Бицюра, вклали такий зміст: книгозбірня — це не лише набір книжок, це ідея, розум, дія.

Понад 60 різноманітних заходів відбулися у фестивальних межах. А розпочали з дефіле книжкових красунь, які пройшли центральними вулицями Тернополя. Дівчатка прагнули привернути увагу до читання. Тому несли сумочки, де лежали книжечки з написом «Незнайомому читачеві від автора». Сподівалися, що під час цієї акції читач відкриє нове ім’я автора, а автор знайде нового читача.

Працівники Тернопільської центральної міської бібліотеки для дорослих Оксана Будзанівська й Наталя Мерва ознайомлюють професора Миколу Лазаровича з присвяченим йому артбуком. Фото автора

Красунь було 12 — саме стільки філій має міська централізована бібліотечна система. Кожна з дівчат репрезентувала одну з книгозбірень, відображаючи в елементах одягу відповідний напрям бібліотечної діяльності. Адже в Тернополі працюють бібліотеки — етнографічний, екологічний центри, літературний музей.

Під час фестивалю відкрили й урбан-бібліотеку. Ще донедавна вона не мала власної читальної зали, була тривалий час зачинена. Її відремонтували за кошти міськради та спонсорів.

Ось такий артбук «Колисав мою колиску вітер рідного Поділля» представили працівники тернопільської бібліотеки для дорослих №4. Фото автора

«На її прикладі показали, як можна працювати командно», — зазначає директор міської централізованої бібліотечної системи Світлана Козелко. І розповідає, що тут оновили книжковий фонд, придбали комп’ютери, подбали про диван і літературне дерево, зробили нові стелажі, облаштували лабіринти періодики. Тут можна замовити літературний фреш зі смаком читання, детектив-дегустацію тощо. А наприкінці року мають намір відчинити двері й коворкінг-центру.

Учетверте на «Бібліофесті» міські книгозбірні репрезентували артбуки. Творити їх бібліотекарям завжди допомагають народні майстри, читачі.

Цього року ці мистецькі книжки-роботи представили у вигляді дерев’яної колиски, валізи, плетеної скрині, платівок, ящика з-під набоїв, друкарської машинки, пазлів. Бібліот ека-музей «Літературне Тернопілля» випустила черговий том циклу «Музей у валізі», цього разу присвятила його 145-річчю із дня народження Богдана Лепкого.

Центральна міська бібліотека для дорослих підготувала артбук «З героїчного коріння забуяли сходи», присвятивши його тернопільському науковцеві, громадському діячеві Миколі Лазаровичу. Коли стали працювати над цією рукотворною книгою, бібліотекарі збагнули: повинні згадати українських героїв останнього сторіччя. Адже Микола Лазарович активно досліджує історію Українських січових стрільців, його краяни та родичі воювали в лавах УПА. Коли російський агресор з поплічниками розв’язав війну на сході України, професор Микола Лазарович добровільно пішов на фронт. Тож сторінки артбуку присвятили й усусам, воїнам УПА, героям-оборонцям сучасної України. Розмістили листи нашим бійцям від дітей, дружин, батьків.

Загалом за чотири роки бібліотеки міста створили майже 50 артбуків. Рукотворні книги, крім Тернополя, репрезентували ще в Києві. Тепер ведуть перемовини, щоб виставити їх в одному з музеїв Львова та в Кракові (Польща).

Тим часом на «Бібліофесті» відбувалися численні зустрічі з письменниками, видавцями. В одній із кав’ярень відкрили книжкову полицю «Хрустка свіжа запашна книжка до кави». На ній з’явилися книжки, які подарували знані автори краю. Організатори фестивалю запросили й на акцію «Якщо ти не читаєш, то ми йдемо до тебе» та ще на багато інших креативних заходів. «Ми вкотре довели, — каже Світлана Козелко, — що бібліотеки — не нудний заклад, а читати — справа не лише цікава, пізнавальна, потрібна, а й модна».