Міністерство фінансів України планує до 7 вересня подати на розгляд Кабінету Міністрів проект державного бюджету на 2015 рік. «Ми розробили граничні обсяги для головних розпорядників держбюджету і отримали від них запити на 286 мільярдів гривень (без урахування потреб місцевих бюджетів). Нині проводимо з ними консультації, щоб вийти на реальні показники». Про це під час відеоконференції у Кабміні повідомив директор департаменту державного бюджету Мінфіну Володимир Лозицький.

«Мене не дивує, що бюджетних запитів отримано ще на другий держбюджет, — це наша загальна хвороба. Але у нинішній макроекономічній ситуації та в умовах війни, яка змушує сконцентрувати зусилля на збереженні цілісності держави, бути патріотом означає бути реалістом. Плануймо бюджет наступного року на базі, отриманій цього року», — пропонує екс-міністр фінансів, голова громадської ради при Мінфіні Ігор Мітюков.

Згідно з новою редакцією держбюджету-2014, його доходи заплановано обсягом 377,82 мільярда гривень, видатки — 441,59 мільярда. Уряд вважає реалістичним утримання бюджетного дефіциту на рівні 5% ВВП за підсумками цього року (в абсолютних цифрах це 87 мільярдів гривень). Мінфін оцінює прямі втрати доходів держбюджету цього року від подій у Донецькій і Луганській областях у 16 мільярдів.

Розроблення головного фінансового документа країни на наступний рік ускладнюється тим, що поки що уряд ще не затвердив макропрогнозу на 2015—2017 роки. Крім того, парламент не ухвалив запропонованого Мінфіном законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу (він передбачає нову модель міжбюджетних відносин).

«Формування держбюджету в частині місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин слід проводити на чинній законодавчій базі», — уточнила заступник директора департаменту місцевих бюджетів Мінфіну Галина Маркович. За її словами, триває напружена робота з формування показників місцевих бюджетів. Усім головам обласних держадміністрацій направлено листи щодо особливостей формування їхніх розрахункових показників на 2015 рік.

 «Хотілося б назвати фінансовий документ 2015 року бюджетом боротьби з корупцією. Він має бути зрозумілим для всіх, жорстко контролювати кошти та сприяти їх економії», — зауважив голова об’єднання організацій роботодавців Одеської області Леонід Шемякін.

 «У роботу Громадської колегії при Мінфіні буде обов’язкове внесено питання від представників Дніпропетровська щодо необхідності скорочення пільг у державі», — пообіцяв Ігор Мітюков. Проте він сумнівається, що ті законодавчо затверджені пільги нинішній склад парламенту скасує.

«Потрібно піднімати прогресивну громадськість, щоб не було такої шаленої різниці між привілейованими прошарками суспільства та простими українцями», — вважає він. 

Під час підготовки проекту бюджету країни уваги потребують не лише пільги, а й квазіфіскальні операції щодо різних категорій населення. «Наприклад, у нас іде загальна дотація на ЖКГ, при цьому діють різні тарифи на електрику. З низьким тарифом опалюються і будинки, власники яких можуть оплатити електроенергію за цінами, за якими вона обходиться виробникам», — констатує президент Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» Тетяна Єфименко.

Серед питань, які турбують регіональних бізнесменів, — як формуватимуть держбюджет із врахуванням обмеження енергоресурсів, адже вже сьогодні підприємства отримують ліміти обсягом 30—50%. Хто встановлюватиме та контролюватимете їхнє використання — Київ, обласні чи місцеві ради? На це та інші запитання в Мінфіні пообіцяли відповісти найближчим часом під час публічного обговорення проекту бюджету 2015 року. Та обіцяли всі пропозиції та зауваження опрацювати.