Для повноцінної характеристики роботи лісового господарства, як для жодного іншого, притаманний так званий інвентаризаційний період, який кількісно обраховується десятьма роками. Якщо цей термін умовно порівняти з іншими галузями, то він прирівнюється до року господарської діяльності. Тобто співвідношення 10:1 наочно переконує, наскільки успішний часовий відтинок для того чи того колективу. Остання десятирічка сумських лісівників особливо результативна та зрима. Вона переконує: слобожанські ліси — у надійних та працьовитих руках, які не лише ретельно оберігають природне багатство, а й усіляко його примножують.

Свеський лісгосп як зразок для України

Селище Свеса Ямпільського району — одне з віддалених від обласного центру. Однак географічне розташування жодним чином не впливає на роботу тамтешніх лісівників. Швидше навпаки: тут прагнуть не лише йти в ногу з часом, а й випереджати його. Так, нещодавно стало до ладу сучасне підприємство з виготовлення паливних пелет, яке гарантує колективу надійні енергетичні перспективи. За словами директора лісгоспу Олега Закусила, щороку в лісгоспі накопичувалося майже 19 тисяч кубометрів лісосічних відходів та відходів деревообробки, частину з яких використовували для технологічних та побутових потреб. А чому б не використовувати решту для виробництва паливних пелет, попит на які нині необмежений? Такої кількості відходів цілком вистачить для виготовлення впродовж року принаймні 1800 тонн гранул, які успішно замінять такий дорогий природний газ.

Інвестувавши у виробництво понад 3 мільйони гривень, підрахували, що вкладені кошти окупляться через три роки й надалі даватимуть прибутки. Тепер упродовж години лісівники можуть виготовляти 1,2 тонни гранул, які не лише «замкнуть» безвідходне виробництво, а й справлятимуть позитивний вплив на довкілля.

Місцеві лісівники стали піонерами не лише у галузі заощадження енергії. Тут одними з перших у регіоні почали будувати мости, що стало якісно новим господарським кроком. Недавно такий 26-метровий міст став до ладу через річку Шеєнка, який зняв з порядку денного одну зі складних проблем: щоб дістатися нижнього складу лісгоспу з найвіддаленішого Чуйківського лісництва, потрібно було подолати 65 кілометрів. Проклали пряму дорогу, і відстань скоротилася в 4 рази. А це означає, що 90-тонним мостом зможуть курсувати потужні лісовози, які на 100 кілометрів споживають 50 літрів пального і рейси яких стануть у 4 рази економічно ефективнішими.

Два інших мости завдовжки 21 і 19 метрів спростили ситуацію не лише лісівникам, а й місцевим селянам, які діставатимуться від одного села до іншого значно швидше та без зайвих клопотів. Показовий такий штрих: обидва мости лісівники зводили власними зусиллями, тож вартість кожного становить приблизно 50 тисяч гривень. Якби скористалися послугами найнятих мостобудівників, мости були б у 12—15 разів дорожчими. Ось така проста арифметика, вважай, на рівному місці.

Економіка повинна бути вигідною для людей

Саме так вважають у колективі управління і роблять усе, щоб не лише заробляти гроші, а й заощаджувати. Якщо проаналізувати всі практиковані шляхи та варіанти, вийде справжній фоліант, вартий окремого економічного дослідження. І насамперед стосовно запровадження та використання альтернативних видів палива. На відходах лісопиляння нині працюють усі лісгоспи. Де була потреба, встановили нові екологічні котли, в інших підрозділах реконструювали наявні. Усього функціонують 36 котелень, завдяки яким протягом року вдається заощаджувати майже 5 мільйонів кубометрів природного газу. Як узагальнений результат — лише завдяки цьому щомісяця лісівники заощаджують понад мільйон гривень, не кажу про тепло й затишок в опалюваних приміщеннях.

Зайве переконувати, наскільки потрібні й економічно ефективні лісові дороги не лише для лісгоспів, а й жителів тієї чи тієї місцевості. Адже це справжні артерії сучасного життя. Якщо в 2008 році лісівники проклали перші 10 кілометрів добротного сполучення (до речі, власними силами і матеріалами, що істотно здешевило роботи) і тоді це видавалося значним досягненням, то за останні два роки — майже 65. Усього ж їх вже майже 120 кілометрів, і кожен дає змогу щороку заощаджувати не менш як 80 тисяч гривень — завдяки використанню великотоннажної техніки, її амортизації, скороченню відстані перевезень тощо.

Варте економічної уваги та підтримки й переобладнання бензинових двигунів на дизельне пальне. Загалом на лісових дорогах області курсують 70 таких автомобілів, а саме ЗІЛ-130. Разом вони заощаджують кілька мільйонів гривень, які використовують в інших сегментах та ділянках виробництва, соціальної сфери.

2004—2014: цифри і факти

Упродовж 10 років площа земель державного лісового фонду зросла на 1457 гектарів, лісистість — на 0,5%. Лісові насадження перебувають у хорошому стані та повністю виконують екологічні, захисні й господарські функції. Обсяг реалізації продукції зріс з 95,9 до 431,8 мільйона гривень, або в 4,5 раза. Ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини — найвища в Україні й становить 549,9 гривні.

У розвиток виробництва інвестовано 153,8 мільйона гривень власних коштів, зокрема торік — 31,1 мільйона. Загалом отримано 64,4 мільйона гривень чистого прибутку, з них торік — 10,5. Порівняно з 2004-м він зріс у 5,6 раза. До бюджету та державних соціальних фондів перераховано 767,3 мільйона гривень, зокрема торік – 126,8, з яких 44,3 мільйона, або 35% — до місцевих бюджетів.

Лісогосподарські підприємства розташовані у сільській місцевості, тож вони є основними наповнювачами районних бюд?жетів. Так, державне підприємство «Свеський лісгосп» торік перерахувало до бюджету Ямпільського району майже 13 мільйонів гривень, Шосткинський лісгосп — 13,5, Середино-Будський — майже 10, Краснопільський — майже 12 мільйонів. Левову частку коштів використано для розв’язання соціальних проблем місцевих громад: на заробітну плату лікарям, учителям, працівникам культури, утримання соціальної сфери тощо.

Створено майже 3500 робочих місць з дотриманням вимог охорони праці, техніки безпеки, належними санітарно-побутовими умовами. Щороку між адміністраціями та трудовими колективами укладають колективні договори, які реєструють у місцевих органах влади. Вони регулюють виробничі, трудові та соціально-економічні відносини між роботодавцями і трудовими колективами, визначають соціальний пакет працівників та гарантують його виконання. У 2014 році середньомісячна заробітна плата лісівників становила 3897 гривень 92 копійки, а в грудні — 5105 гривень. Упродовж 10 років вона зросла більш як у 7 разів.

Загальна сума фінансової підтримки бійців у зоні АТО — майже 3 мільйони гривень.