У держбюджеті на 2015 рік було передбачено, що надходження від реалізації корупційного майна становитиме приблизно 1,5 мільярда гривень. За інформацією на 1 липня цього року, до держбюджету повернуто 7865,77 гривні.

Ця більш ніж скромна сума свідчить про системні проблеми з поверненням активів, хоч в Україні на рахунках заморожено й арештовано майна на сотні мільйонів гривень. Уже не кажучи про всі ті мільярди, «сховані» за кордоном.

Створення агентства з управління злочинними активами є вимогою в рамках Плану дій візової лібералізації, виконання якого — одна з умов скасування візового режиму між Україною та країнами ЄС.

— Створення такого агентства значно пришвидшить та покращить якість роботи правоохоронних органів, особливо під час пошуку корумпованих активів за кордоном, — каже перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. — Нині слідчі, щоб отримати інформацію про активи корумпованого чиновника в тій чи тій країні, мають подати запит і чекати відповіді більш як місяць. 

На допомогу правоохоронцям

За цей час активи зазвичай «випаровуються», й арештовувати вже нічого. Це агентство входитиме в коло аналогічних іноземних агенцій. Тож коли воно почне працювати, слідчий зможе звернутися до нього з відповідним запитом, протягом 24 годин представник агентства зв’я жеть ся з колегами з аналогічної іноземної структури, того самого дня отримає відповідь і передасть її слідчому.

За основу створення майбутньої агенції розробники закону взяли французьку модель, яка поєднує одразу дві функції — пошук та управління. Саме такий підхід, на думку експертів, враховує реалії України, де злочинне майно не знаходять і не арештовують вчасно, тобто на ранніх стадіях розслідування злочинів.

— Це агентство не замінить правоохоронних органів, але допоможе їм вчасно виявляти злочинні активи і зніме зі слідчих таку функцію, як управління арештованим майном, — переконує виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

Передбачається, що нове агентство буде максимально незалежним, у ньому працюватимуть не більш ніж 100 фахівців. Їх на прозорій конкурсній основі обиратиме комісія, яка складатиметься із  авторитетних осіб, делегованих парламентом, Генпрокуратурою, міністерствами юстиції і фінансів, Антикорупційним бюро та Держфінмоніторингом.

Агентство має бути самоокупним. Так, кошти або цінні метали, які повертаються в державу, можна буде розмістити на депозиті в одному з держбанків України, а нараховані відсотки за їх зберігання — спрямувати на функціонування агентства. Також передбачено міжнародну технічну допомогу й окреме фінансування з держбюджету.

— Щорічно у Франції на функціонування подібного агентства витрачають приблизно 2 мільйони євро, а завдяки його діяльності до бюджету надходить 100 мільйонів євро, — наголошує Наталія Севостьянова.

Агенція суворої звітності

Новостворена структура буде підзвітною парламенту й підконтрольною уряду. За роботою агентства стежитиме зокрема й комісія зовнішнього контролю у складі представників Кабміну, ВРУ та Президента, яка щорічно проводитиме незалежний аудит ефективності діяльності.

Працівники агентства матимуть достойну зарплату, тому остерігатимуться втратити роботу через хабарі.

Водночас запропоновано внести зміни до кримінального й кримінально-процесуального законодавства, які розв’яжуть руки правоохоронцям, які нині не можуть арештовувати корупційні активи до оголошення підозри особі або якщо такі активи записані на підставних осіб.

— Завдяки законодавчим змінам правоохоронці зможуть арештовувати майно, записане на родичів корупціонерів, — роз’яснює заступник Генпрокурора Віталій Касько. — Крім того, можна буде арештовувати й конфісковувати майно третіх і підставних осіб: «лексуси», оформлені на тещу, або гроші, які кіберзлочинці крадуть з приватних рахунків і перераховують на власні.

Щодо управління активами. Йдеться про ті, на які накладено арешт у кримінальному провадженні із забороною користуватися чи розпоряджатися ними. Українське слідство нині змушене витрачати час і на питання управління. Проте експерти впевнені, що слідчий не повинен бути комірником, питання управління активами мають вирішувати інші особи.

— У Європі слідчий — це людина, робота якої високооплачувана і час якої дорого коштує, тож він має спрямовувати його на пошук осіб, які вчинили злочин, та притягувати їх до відповідальності, — впевнений Віталій Касько. — У більшості європейських країн управління активами — справа спеціалізованих агенцій, які мають досвід і роблять це набагато ефективніше, ніж слідчий. Також завдяки створенню агентства вдасться максимально зменшити корупційні ризики, адже безліч випадків, коли вилучені активи зникали невідомо куди. Тож коли агентство запрацює, зберіганням активів займатимуться не ті люди, які вели слідство і їх вилучали, — це зменшить корупційні ризики.

Ще одна революційна норма — те, що за рішенням суду можна буде реалізовувати активи, які з часом втрачають вартість (транспортні засоби, комп’ютерна техніка тощо). Оскільки вони на момент набрання чинності вироку суду можуть коштувати вдвічі, а то й утричі дешевше, ніж на момент арешту. Вилучені від їх продажу кошти зберігатимуться на депозиті до прийняття рішення судом. Також передбачено створення єдиного держреєстру активів, здобутих злочинним шляхом.

На думку експертів, завдяки запропонованим до законів змінам та з початком роботи агенції до держбюджету повертатимуть уже не тисячі викрадених гривень, а мільярди.