Сьогодні «УК» розпочинає серію публікацій під новою рубрикою «Децентралізація: перші кроки». Наш власкор із Дніпропетровська розповідає про будні об’єднаної громади, яка започаткувала в Україні процес реєстрації статутів.
Уявіть добре відремонтовану сільську школу, в якій одночасно діятимуть і дитячий садок, і клуб. У спортзалі можна встановлювати розбірну сцену, яку влітку переносять на вулицю. Так спортивне приміщення перетворюється на актову залу для школярів, де можна проводити концерти чи інші культурні заходи. А для жителів села школа стає будинком культури чи кінотеатром. Цей проект із назвою трансформер — один із найцікавіших, запропонованих Жовтневою об’єднаною громадою Софіївського району Дніпропетровської області (громада першою в Україні зареєструвала свій статут).
Жовтневці розробили 10 проектів розвитку. І деякі з них вже отримали фінансування. Зокрема розв’язується давня наболіла проблема цієї території — водопостачання. Торік за підтримки обласної влади до сіл громади підвели водогін, а розвідні мережі місцеві жителі мали протягнути за власні гроші. Але селяни подали заявку на участь в українсько-швейцарському проекті та отримали необхідне фінансування. 2016 року Жовтнева громада подала ще п’ять проектів на конкурс до Державного фонду регіонального розвитку. Це проекти щодо освітлення вулиць, створення центру надання адмінпослуг, запровадження нових автобусних маршрутів тощо.
«Коштів у громади достатньо, а перспектив ще більше. Бюджет трьох сільських рад, що увійшли в нашу громаду, сягав 2,3 мільйона гривень. Сьогодні є 10,3 мільйона гривень, крім цього, маємо отримати додаткові 10 мільйонів від Мінрегіону. Цього року ми заклали один мільйон гривень на розвиток громади, а ще рік тому про таке й мріяти не могли. Нині дуже багато інвесторів, готових надати нам кошти. Ми просто повинні написати проекти та подати їх», — стверджує голова Жовтневої громади Артур Шевцов.
Комфорт не лише для міста
Кожна територіальна громада Дніпропетровщини торік мала змогу взяти участь у спеціальних тренінгах з підготовки інвестиційних проектів. Після навчання, організованого Дніпропетровською облдержадміністрацією та обласним Офісом реформ, було написано 61 проект розвитку територій. Більшість проектів подали на конкурс до Державного фонду регіонального розвитку, решту доправили вітчизняним та іноземним інвесторам. Кожна громада може розраховувати на підтримку обласної влади в розробленні необхідних для її жителів проектів. Це може бути будівництво дитсадка, відкриття центру реабілітації для демобілізованих учасників АТО, модернізація котелень тощо. Наприклад, окрім допомоги у проведенні водогону в Жовтневій громаді, в Солонянській громаді торік відкрили додаткові групи у Василівському дитсадку.
За словами першого заступника голови Дніпропетровської ОДА Олега Кужмана, цього року кожне сільське чи міське об’єднання отримає по 10 мільйонів гривень, наданих Мінрегіоном.
«Дитячі садки, дороги, водопроводи, модернізовані котельні — так обласна влада допомагає громадам зробити життя і в місті, і в селі однаково комфортним. З обласного бюджету надають кошти на реалізацію найважливіших проектів розвитку цих територій. Однак ми формували об’єднані громади так, щоб кожна з них була фінансово спроможною та самодостатньою. Їхні бюджети після об’єднання зросли більш ніж удвічі, вони отримали пряме фінансування з Києва. Тож кожен очільник новостворених територій повинен самостійно дбати про достаток та наповнення бюджету своїх міст і сіл, вчитися грамотно вибудовувати кошторис та залучати інвесторів», — наголосив Олег Кужман.
З дотаційних — у фінансово спроможні
На Дніпропетровщині створено 16 об’єднаних громад. Усі вони користуються перевагами децентралізації: отримання прямого фінансування з держбюджету, розширення повноважень, можливість самостійно обирати шляхи розвитку та визначати першочерговість проектів тощо. За словами директора Офіса реформ Дніпропетровської області Олени Тертишної, новоутворені громади збільшили свої бюджети як мінімум удвічі.
Особливо збільшення фінансування позитивно вплине на ті населені пункти, які до об’єднання були дотаційними. Зокрема це стосується Апостолівського району, який став першим в Україні повністю об’єднаним у громади, — тепер їх чотири.
«Дніпропетровщина першою в Україні затвердила перспективний план об’єднання територіальних громад. Завдяки цьому торік 48 сільських та міських рад об’єдналися у 16 громад. Офіс реформ отримує нові заявки від міст і районів про створення об’єднаних громад», — зазначила Олена Тертишна.
Вона навела красномовні приклади: Богданівська об’єднана територіальна громада у 2016 році має сукупний бюджет 57 мільйонів гривень, що у 2,5 раза більше від торішнього кошторису сіл цієї території. Бюджет Єлизарівської об’єднаної громади зріс у 5 разів — із 3 до 16 мільйонів гривень. П’ятиразовим збільшенням надходжень може похвалитися і Могилівська громада, бюджет якої з 2 перетворився на 11 мільйонів гривень.
Із початку 2016 року висловили бажання створити об’єднані громади і вже розпочали цей процес представники Слов’янської сільської ради Межівського району та міста Вільногірська. Усього на Дніпропетровщині заплановано утворити 92 об’єднані громади.