Нашим політикам корисно прочитати теми електронних петицій, з якими можна ознайомитися на сайті Адміністрації Президента, щоб зрозуміти, що зачіпає за живе пересічних громадян. Адже, як стверджують експерти, електронні петиції у цивілізованому світі — дієвий канал комунікації між суспільством і владою.
Практика електронних петицій прийшла в Україну із Заходу. Наприклад, у США, де система електронних петицій діє вже чотири роки, на сайті Білого дому відкрито спеціальну приймальню з назвою «Ми, народ». Там кожен громадянин, старший за 13 років, може створити і підписати петицію до американської влади із проханням вжити конкретних дій із певного питання. Практика прямих електронних звернень до влади існує і в деяких європейських країнах, наприклад у Великій Британії та Німеччині. Нещодавно її запровадив і Європарламент. Віднедавна громадяни України також мають змогу реалізувати своє право на звернення до глави держави з електронними петиціями.
«Ми, народ»
Механізм звернення регулює указ Президента про затвердження порядку розгляду електронної петиції, підписаний 28 серпня цього року.
Механізм цей надзвичайно простий. Будь-який громадянин України, який зареєструвався на сайті президентської адміністрації, може скласти й оприлюднити звернення на тему, яка його особливо турбує. Якщо протягом трьох місяців ця тема виявиться не байдужою 25 тисячам людей, які віддадуть за неї свої голоси, тоді петицію розгляне Президент і оприлюднить офіційну відповідь не більш ніж за десять днів.
Як пояснив заступник Глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, система електронних петицій передбачає верифікацію користувачів за адресою їхньої електронної пошти і вказаними персональними даними: прізвищем, іменем і по батькові. Жодних інших додаткових перевірок підписантів звернення не передбачено. Цікаво, що громадянство користувачів не обмежує подання петицій. За словами Дмитра Шимківа, до такого рішення розробників системи підштовхнули події часів Євромайдану і Революції гідності, коли українці масово залишали свої підписи під петиціями на сайті Білого дому, наприклад, з вимогою підтримати народ України в мирному поваленні уряду Віктора Януковича.
«Бургер Кінг» і легалізація зброї
За інформацією прес-служби Адміністрації Президента, наданою нашій газеті, майже за два місяці, впродовж яких діє система електронних петицій, на сайті президентської адміністрації їх розміщено майже 9 тисяч. Першими набрали понад 25 тисяч голосів петиції про вільне володіння зброєю, скасування розмитнення імпортних авто, призначення Прем’єром Міхеіла Саакашвілі, скасування грошової застави для корупціонерів та про впровадження електронної системи голосування з відбитками пальців у Верховній Раді.
І хоч більшість громадян, які направляють свої звернення, не юристи за освітою, форма викладу їхніх петицій буде вельми повчальною для державних чиновників. Наприклад, ініціатор збирання підписів за призначення Саакашвілі главою уряду пояснив свою ініціативу так: «Хай людина проведе нарешті в Україні реформи. Досить терпіти корупцію».
Автор петиції про скасування розмитнення імпортних авто (до речі, ця петиція назбирала поки що найбільше підписів — понад 38 тисяч) написав: «Скасуйте розмитнення і акцизний збір, скільки можна народ доїти, цього немає в жодній цивілізованій країні».
Серед тем і доволі несподівані: запропонувати американській мережі ресторанів швидкого харчування «Бургер Кінг» відкрити свої заклади в Україні; відмовитися від практики масового розвішування у громадських та адміністративних закладах президентських портретів, скасувати домашнє завдання у школах чи «дати змогу громадянам України вирішити свої фінансові труднощі».
Теоретично петиція, яку розглянув Президент і визнав, що вона варта уваги на законодавчому рівні, а проблеми, які вона зачіпає, перебувають у компетенції глави держави, може трансформуватися у законопроект, який імовірно винесуть на розгляд Верховної Ради. Дмитро Шимків переконаний, що хоч електронні петиції не обов’язкові до виконання, вони важливий елемент демократії й відображають суспільні настрої.
З відповіддю на петицію щодо вільного володіння зброєю, яка першою набрала 25 тисяч підписів, президентська адміністрація спізнилася. Дмитро Шимків пояснив, що це сталося через «внутрішні процеси, які не спрацювали», і попросив вибачення за затримку у всіх, хто поставив підписи під цією петицією.
Щодо звернення про легалізацію вільного володіння зброєю Президент повідомив, що для «всебічного розгляду відповідної конституційної пропозиції» він звернувся до Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана і запропонував скликати засідання робочої групи Конституційної комісії з прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, залучивши до її роботи самого автора електронної петиції, представників різних політичних сил, громадськості, правознавців, експертів.
У відповіді на петицію щодо скасування розмитнення імпортних авто Петро Порошенко нагадав, що з 30 вересня буде скасовано спеціальне мито на автомобілі, а з 1 січня планується скасування додаткового імпортного збору.
Президент також повідомив, що запропонував Прем'єру Арсенію Яценюку опрацювати цю проблему та ухвалити необхідні рішення.
Щодо призначення Міхеіла Саакашвілі на посаду глави уряду Президент докладно пояснив, як працює механізм призначення Прем’єр-міністра і у чиїх повноваженнях воно перебуває. «Крім того, необхідною умовою для започаткування вищенаведеної процедури є особиста згода кандидата, проте Міхеіл Саакашвілі з цього питання не висловлювався», — зауважив Петро Порошенко.
КОМПЕТЕНТНО
Cергій ДАНИЛЕНКО, старший аналітик групи Geostrategy:
— Те, що Президент як гарант Конституції й володар права законодавчої ініціативи може вносити на розгляд парламенту законопроекти, які зачіпають інтереси простого українця, — ознака демократичного відкритого суспільства. За допомогою простого механізму «громадянин звертається — влада реагує» можна істотно знизити градус незадоволення в суспільстві. І вже не надто важливо, ухвалить парламент законопроект, підготовлений на основі петиції, чи ні, важливо інше: громадськість впливає на формування державної політики.
Крім того, для двох мільйонів українських громадян, котрі живуть в окупованому Криму і через російську анексію втратили змогу спілкуватися з українською владою, практика електронних петицій відкриває можливість такого спілкування.
Платформа електронних петицій стане першим кроком України на шляху до широкого впровадження електронного самоврядування, коли люди зможуть упевнено використовувати можливість впливати на рішення через засоби електронної комунікації. Наприклад, в Естонії понад 10 відсотків громадян беруть участь у загальнонаціональних і місцевих виборах через інтернет.
Марія ГОРНОСТАЙ, радниця Адміністрації Президента України:
— Як ми побачили, інтерес населення до петицій не зменшується, і це добрий знак. Проте ми помітили, що серед петицій трапляється чимало з однаковими чи суміжними темами. Це значно розсіює голоси підписантів.
На мою думку, доцільно проводити серед населення своєрідний лікнеп, пояснювати людям культуру створення петицій, щоб перед тим, як писати своє звернення, людина могла, можливо, за ключовими словами перевірити, чи подібне звернення вже існує. Адже Адміністрація Президента не має повноважень редагувати чи об’єднувати петиції.
Якщо ж поглянути на географію користувачів, які направили свої звернення за цей час, то серед них найбільше з України, але є й із Росії, Польщі, США. Найактивніше користуються механізмом електронних петицій жителі Києва, Харкова, Львова, Одеси, Дніпропетровська, Івано-Франківська. А ось, за нашими даними, жителі окупованих територій Криму й Донбасу електронними петиціями не зацікавилися.
Ми в Google+