Учора Харків ще на один крок наблизився до європейських стандартів. Тут введено в експлуатацію сучасний Центр керування повітряним рухом, який об’єднав аеродромний диспетчерський центр та сучасну аеродромну диспетчерську вишку, що значно підвищує безпеку польотів та пропускну спроможність повітряного простору в районі аеропорту «Харків». Головним «винуватцем» події стало Державне підприємство обслуговування повітряного руху України («Украерорух»), яке за власні кошти й збудувало цю вишку.

Унікальна вишка

У церемонії відкриття важливого для  формування спільного з ЄС авіаційного простору об’єкта взяв участь віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул.

«Завдяки унікальній  аеродромній диспетчерській вишці і українське небо стає безпечнішим, і підвищується пропускна здатність аеропорту «Харків». Ми сьогодні перебуваємо на фінальній стадії підписання угоди про вільний повітряний простір. Угода про вільне небо з Америкою і ЄС дуже важлива для нашої країни, бо збільшення кількості авіакомпаній, які працюватимуть в Україні, — це збільшення конкуренції, нові робочі місця, підвищення сервісу і, що важливо, зниження цін на авіаквитки. Тобто набагато більше людей зможуть скористатися повітряним транспортом. І всього цього не можна досягти без створення справжнього європейського рівня безпеки», — підкреслив урядовець.

Віце-прем’єр акцентував на системності роботи уряду з підписання Угоди з Євросоюзом про «Відкрите небо» та формування спільного авіаційного простору з ЄС. І пояснив, що саме з цих причин нині  приділяється особлива увага підвищенню безпеки польотів, збільшенню пропускної спроможності аеропорту за рахунок появи у диспетчерів нових можливостей для пришвидшення руху літаків.

«Створення нових можливостей в аеропорту є важливою складовою розвитку Харкова як сучасного європейського міста. Це розширить його туристичні можливості та посилить зв’язки з аеропортами України та інших країн», — сказав віце-прем’єр.

Унікальність нового Центру керування повітряним рухом полягає в тому, що збудована «Украерорухом»  аеродромно-диспетчерська вишка — єдина такого типу в країні. Її верхня частина складається з шістнадцяти граней, що  наближує її форму до кола і це дає змогу диспетчерам здійснювати огляд льотного поля на 360 градусів. Завдяки оригінальній конструкції забезпечується відстеження руху повітряних суден не тільки по приладах, але й візуально, щоб контролювати всі перони, злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки та повітряний простір навколо аеродрому. Також на вишці створена підвищена шумоізоляція, що позитивно позначається на сконцентрованості та уважності диспетчерів.

Висота нової аеродромно-диспетчерської вишки — 45 метрів, а загальна площа приміщень — близько 3 тисяч квадратних метрів. Вона є другою після Донецької (51 м) за висотними параметрами в Україні.

Новий Центр керування повітряним рухом зведено всього за два роки в партнерстві з приватним підприємством «Декарт», що виступило в ролі головного проектанта та  генеральних підрядників — ТОВ «Мікол» і ПАТ «Енергомонтажвентиляція». Його оснащено сучасним обладнанням і устаткуванням, до числа яких входить, зокрема, автоматизована система керування повітряним рухом «Aircon-2100» провідного іспанського виробника аеронавігаційного обладнання, а також забезпечено функціонування необхідних систем — комутації мовного зв’язку, повітряного електрозв’язку, IP-телефонії, гарантованого електроживлення тощо. Завдяки цьому підвищились якість і надійність обслуговування повітряного руху та поліпшились умови роботи в аеродромному диспетчерському центрі  Харківського регіонального структурного підрозділу «Украероруху».

Нині диспетчери забезпечують відстеження руху повітряних суден не тільки приладами,  а й візуально. Фото автора

Зручність  у всьому

Раніше робочі місця авіадиспетчерів розташовувались в окремих приміщеннях, що було вкрай незручно і потребувало додаткової координації між фахівцями. Крім того, через незначну висоту старої вишки диспетчери не могли здійснювати в повному обсязі візуальний контроль за рухом літаків і транспорту на аеродромі.

Генеральний директор «Украероруху» Юрій Чередніченко розповів, що вартість проекту становить 87 мільйонів гривень і його реалізовано виключно за рахунок власних коштів «Украероруху». Основним джерелом цих коштів стала плата за надане авіакомпаніям аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України. Тож на будівництво та облаштування центру в Харкові, як і на інші проекти, втілені «Украерорухом», не було витрачено жодної копійки бюджетних коштів, оскільки підприємство не фінансується з держбюджету.

За останні сім років  «Украерорух» також побудував два нові центри керування повітряним рухом у Дніпропетровську та Сімферополі, нову аеродромну диспетчерську вишку в Сімферополі, встановив у своєму Навчально-сертифікаційному центрі сучасний тривимірний диспетчерський тренажер «3D-Tower», розгорнув і використовував мобільні вишки у Львові та Харкові, ввів у дію 4 доплерівські метеолокатори у Харкові, Львові, Донецьку та Сімферополі. На завершальному етапі — будівництво вишки в аеропорту «Київ» (Жуляни), а також реконструкція вишки та будівництво Центру керування повітряним рухом у Львові. У найближчій перспективі аеродромні диспетчерські вишки буде побудовано у Дніпропетровську, Борисполі та Одесі.

Успішність реалізації масштабного проекту модернізації засобів зв’язку навігації та спостереження, а також аеронавігаційних об’єктів Юрій Чередніченко пояснив тим, що «до 70 відсотків капіталовкладень підприємства — це інвестиції в технічну модернізацію аеронавігаційної системи України, що відповідає найсучаснішим світовим вимогам до провайдерів аеронавігаційних послуг».

«Це дасть змогу зміцнитися у статусі провідного провайдера в Чорноморському регіоні», — резюмував керівник «Украероруху».

Він також наголосив, що поліпшенням безпеки польотів і якості обслуговування повітряного руху підприємство створює нові можливості для подальшого розвитку аеропорту «Харків» і економіки Харківщини загалом. Крім того, сказав Юрій Чередніченко, це дасть змогу підвищити відповідність української аеронавігаційної системи європейським стандартам, що є складовою обраного державою курсу на євроінтеграцію.