Визнані майстри-гутники та молоді митці з 16 країн світу впродовж тижня творили зі скла у навчально-виробничих майстернях Львівської національної академії мистецтв авторські роботи, а відтак представили їх на підсумковій виставці у Національному музеї імені Андрея Шептицького.
— Наше мистецтво віянням моди не підвладне, — каже ініціатор проведення симпозіуму народний художник України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, ректор Львівської національної академії мистецтв Андрій Бокотей. — Якби було не так, то хіба летіла б за кілька тисяч кілометрів до Львова з трьома пересадками дизайнер та майстер гутного скла з Мексики Валерія Флорескано чи знані митці з Бельгії, США, Японії, Чехії? А вони охоче відкладають свої термінові справи, корегують творчі й робочі плани задля того, аби зануритись у атмосферу мистецького Львова, поспілкуватися з колегами.
Та задля справедливості, продовжує Андрій Бокотей, варто сказати, що справді непросто вдається виживати українським митцям-гутникам в умовах економічної кризи. Надто ж майстрам прикладного гутництва. Важко конкурувати з недорогою продукцією, яку масово ввозять з Китаю, Туреччини. Не про мистецькі речі, виготовлені майстрами, звісно, йдеться, а про ширвжиток. Через це знижується попит на вироби прикладного гутництва, отже, одна за одною в Україні згасають скловарні печі, і навіть у західному регіоні, де особливо культивувалось мистецтво гутного скла, залишились тільки дві печі, і ті в Академії мистецтв. Власне тому й проводять симпозіуми, аби не дати печам згаснути. Можливо, такі творчі турніри у Львові відбуваються не так часто, як би хотілося.
Цьогоріч до Львова прибуло 68 художників із 16 країн — Бельгії, Білорусі, Китаю, Латвії, Литви, Люксембургу, Мексики, Нідерландів, Норвегії, Словаччини, Польщі, Чехії, Росії, Румунії, США, Японії. Кожен з учасників працював біля гутних печей з бригадою висококваліфікованих майстрів, а одну із своїх робіт майстри за традицією передають у дарунок Львову. В такий спосіб місто сформувало унікальну колекцію, в якій понад 300 композицій мистецьких виробів, серед них таких відомих майстрів, як Індре Стульгайте-Крюкієне та Ремігіюс Крюкас. Організатори планують створити у Львові постійно діючий музей скла, де б можна було експонувати всю колекцію, бо в залах діючого представлено лише 20 експонатів, решта — у фондах Національного музею. Таких музеїв у світі лише кілька.
Рівень Львівського симпозіуму був і залишається високим. Напевне, тому не пропускає львівських імпрез і президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін.
— Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові — один із найбільших мистецьких проектів, що здійснюються в Україні. А його ідея, дух належать Львову, — наголосив на підсумковій виставці у Національному музеї імені Андрея Шептицького столичний гість і зізнався, що і його, графіка, зачарувала магія творення гутного скла.
Зі Львова учасники симпозіуму, окрім медалей та інших нагород, теплих спогадів, повезуть виготовлені місцевими майстрами гутного скла симпатичні яблука. А яблуко — хіба не спокуса, аби через три роки знову приїхати до давнього Львова, жартували на прощання учасники.
Ми в Google+