Житель Черкас Микола Білашенко, якому вже майже 90 років, звернувся в кореспондентський пункт «Урядового кур’єра», щоб обстояти справедливість. А змусила його це зробити ситуація із сином, якому вже час іти на пенсію. До газети зневірені люди часто звертаються як до останньої інстанції з думкою, якщо проблему оприлюднити, то хоч так, можливо, вдасться зрушити справу з мертвої точки й почати її вирішувати. Сподіваються часто на те, що державний механізм, який хоч і дав збій у їхній ситуації, має-таки діяти.

Його ж син Віталій Білашенко вже втомився захищати в різних інстанціях свої права. Махнув рукою, зневірившись у можливості знайти правду в кабінетах чиновників. Знайшов роботу далекобійника і більше не оббиває пороги начальницьких приймалень. Батько ж — чоловік старого гарту й вірить у чесність держави перед її громадянами.

Свого часу Черкаси справедливо вважали містом великої хімії.

Замість пенсії послали по довідку

Тут діяли кілька заводів-велетнів, що постачали хімічну продукцію на весь колишній Союз. На одному з таких — «Хімволокні», в цеху з підвищеною шкідливістю з виробництва целофану з 1985-го по 1993 рік працював Віталій Білашенко. Влаштувався на завод після служби в армії. А торік настав час оформляти пенсію. Звернувся до місцевого відділення Пенсійного фонду, де його попросили надати довідку, яка б підтверджувала право на пільговий стаж. А де брати ту довідку, не повідомили.

Логічно було звернутися на підприємство, де працював. Але ж воно вже багато років як припинило діяльність. Після тривалих пошуків і ходіння по кабінетах чиновників Віталій з’ясував, що документи (трудові архіви підприємства) передано ТОВ «Арх-сервіс».

Фото з сайту ranak.me

Пиши хоч в ООН, а надходить у район

«Вислухавши моє прохання надати довідку, розпорядниця ТОВ «Арх-сервіс» Вікторія Борзяк мені відмовила. Послалася на те, що приміщення, де перебувають документи, дуже мале і вона не має змоги з ними працювати. За словами розпорядниці, вона неодноразово зверталася до міської ради з питання відведення приміщення. Ось коли міськрада надасть їй відповідне приміщення, тоді вона із задоволенням видасть потрібну мені довідку», — так написав Віталій Білашенко у зверненні до Черкаського міського голови Анатолія Бондаренка і попросив вжити заходів, щоб можна було отримати довідку й оформити пенсію.

Звернення Віталія Білашенка щодо надання допомоги у витребуванні довідки соціально-правового характеру про підтвердження його стажу роботи на Черкаському заводі хімволокна в міській раді офіційно розглянули. У листі за підписом міського голови повідомили, що документи, які стосуються кадрових питань (особового складу) підприємства, на зберігання до архівного відділу департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради не надходили. Відповідно до вимог законодавства, такі документи підлягають зберіганню на підприємстві, в установі, організації (у юридичної особи власника документів його правонаступника) до його ліквідації (чи припинення юридичної особи у разі банкрутства). Розпорядник архівних документів ВАТ «Черкаське хімволокно», згідно з договором, укладеним між ЗАТ «Хімпобутсервіс» та ТОВ «Арх-сервіс» від 04.09.2012 року, — ТОВ «Арх-сервіс». Тобто ліниві чиновники, навіть не вникнувши у зміст проблеми, направили чоловіка в ту саму установу, на бездіяльність якої він їм і скаржився.

Мале приміщення — не привід порушувати права людей

Адвокат Світлана Давигора, яка спеціалізується на оскарженні дій чи бездіяльності органів Пенсійного фонду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, проаналізувала ситуацію й порадила Віталієві Білашенку звернутися до суду.

«ПрАТ «Черкаське хімволокно» не є ліквідованим підприємством, — роз’яснила адвокат. — Документація ВАТ «Черкаське хімволокно» та його попередників з 16 квітня 2012 року зберігалася в ЗАТ «Хімпобутсервіс», із 4 вересня 2012-го перебуває на зберіганні в ТОВ «Арх-сервіс». За умовами договору, ЗАТ «Хімпобутсервіс» — правонаступник ВАТ «Черкаське хімволокно» за обов’язками щодо надання відомостей, довідок, іншої документації, пов’язаної з діяльністю, яка стосується випуску віскозної текстильної нитки, зокрема довідок про стаж роботи та заробітну плату. Щоб реалізувати своє право на отримання довідки про трудовий стаж і роботу в цеху з підвищеною шкідливістю з виробництва целофану, необхідно звертатися за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Арх-сервіс», оскільки підприємство — розпорядник цієї інформації. Такі звернення розглядають і вирішують у термін, що не перевищує місяця із дня їхнього надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніш, ніж за 15 днів із дня їх отримання».

У разі письмової відмови або відсутності відповіді в установлений законом строк в отриманні такої інформації, зазначила адвокат, слід звернутися до суду по захист своїх трудових прав з позовом до ТОВ «Арх-Сервіс» про зобов’язання вчинити дії — надати відповідну довідку та витяг з атестації робочого місця і шкідливі умови праці за період 1985-го по 1993 рік для пред’явлення в ГУ Пенсійного фонду в Черкаській області для оформлення пенсії на пільгових умовах.

Як роз’яснила адвокат, відсутність місця зберігання великої кількості документів, переданих для зберігання ТОВ «Арх-Сервіс», не можуть слугувати підставою, щоб допускати порушення чи звуження прав громадян на безперешкодне отримання інформації та відомостей, що стосуються їхніх трудових прав.

Усе вирішує суд?

Чи подаватиме Білашенко до суду на чиновників, прогнозувати не беруся, адже й така дія нині, здається, — ще не гарантія додержання прав. З іншого боку, невже для одержання якоїсь довідки треба обов’язково подавати до суду, невже не передбачено інших механізмів впливу на неcумлінних чиновників? А ще непокоїть таке: на згаданому підприємстві у шкідливих умовах працювали тисячі людей. Невже виходячи на пенсію, кожен з колишніх працівників змушений проходити всі кола пекла? Та й що це в нас за традиція така — відфутболювати скаржника до того самого чиновника, на якого він скаржиться? Ще в радянські часи її висміював сатирик Аркадій Райкін. Здається, всі давно засудили цю практику, але, як бачимо, традиція жива.

До речі, ми спробували самі зв’язатися з «Арх-сервісом». Жоден із вказаних у податкових документах телефонів не відповів. Може, в міській раді все-таки з’ясують, де і як працює установа, покликана надавати послуги громадянам. Для чого її й створено.