Понад 300 бійців 93-ї механізованої і 55-ї артилерійської бригад повернулися додому на відпочинок. Інформацію про урочисту зустріч героїв біля облдержадміністрації та на КПП «Уральські казарми», де дислокуються артилеристи, напередодні поширили у соціальних мережах волонтери. Тож у визначений час тисячі запоріжців з усіх куточків міста і області зібралися на вказаному місці. Прийшли з повними руками: квіти, солодощі, домашня випічка та печеня, шампанське — все для героїчних хлопців.
Найбільше дякують волонтерам
— Ми тут за покликом серця, — поділилася з авторкою цих рядків жителька Запоріжжя Олена Піддубна. — Боже, які ж вони ще діти, а вже герої! Не можу втриматися від сліз: такі юні хлоп’ята, а мають великий дух і міцну волю захищати Батьківщину! Бережи їх, Боже!
Щойно автобуси із 200 бійцями 93-ї бригади прибули на центральну площу міста і хлопці почали виходити з них, запоріжці буквально загорнули їх в обійми. Волонтерки розгорнули величезний кількаметровий український рушник, і кожний з військових пройшов під ним. Цей ритуал символізував для них повернення до рідної домівки.
Своїх чоловіків, синів, братів і друзів зі сльозами на очах зустрічали близькі люди. Та й абсолютно незнайомі запоріжці притискали до серця хлопців, говорили їм щирі слова подяки. Адже саме завдяки мужності, сміливості та самовідданості бійців цієї бригади визволили від терористів Амвросіївку, Першотравенськ, утримують стратегічно важливий для українських військовиків об’єкт — донецький аеропорт.
— Можу розплакатися, не звертайте уваги, — щиро зізнався вражений теплою зустріччю боєць Дмитро Макеєв. — Найбільше дякую людям, які нам допомогли, — волонтерам. Без них ми б померзли і з голоду померли б. Велике спасибі бійцям 55-ї бригади, які прикривали наших хлопців, коли ті виходили з оточення.
— Люблю своє місто, — заявив боєць Станіслав Гнатенко. — Нам дуже приємно, що ви всі тут зібралися. Люблю вас, запоріжці!
На жаль, під час виконання бойових завдань бригада зазнала тяжких втрат: 12 запорізьких військових загинули, захищаючи Україну. Олексій Заїка, Михайло Гончаренко, Олександр Основа, Артур Перов, Іван Клівчук, Олександр Шевченко, Роман Кравцов, Андрій Кравченко, Роман Соловйов, Віталій Ільїн, Роман Євдокимов, Артем Ревуцький. Їхню пам’ять вся багатотисячна площа, схиливши голови, вшанувала хвилиною мовчання.
Бойовий дух не занепав
Цього самого дня у розташування рідної частини на «Уральських казармах» двома партіями із бойового завдання у зоні АТО прибули військовослужбовці 55-ї окремої артилерійської бригади. Спочатку на центральному КПП зустріли підрозділ, що перебував під Маріуполем Донецької області, а через дві години — артилеристів, що добряче попрацювали поблизу донецького аеропорту. Всього із зони бойових дій повернулися 126 військових.
— У зоні проведення Антитерористичної операції наша батарея була більш як 60 діб, — коротко розповів 26-річний командир батареї Андрій Якимів, який із побратимами-підлеглими ніс службу поблизу донецького аеропорту. — Хлопці молодці — не з лякливих. Ми повернулися у повному складі. Останній місяць ми виконували бойові завдання біля донецького аеропорту, де супротивник перебував фактично за 70 метрів від наших військ.
Останній перед ротацією бій в артилеристів був за кілька годин до виїзду. Вже о 9-й вечора їх викликали на підмогу одній із батарей, яка потрапила під обстріл сепаратистів. Усі залишилися живими, постраждала тільки техніка. Її бійці доправили у Запоріжжя на ремонт. Боєць 2-го дивізіону Петро Троянов розповів, що бійці 55-ї артбригади навчилися непомітно під’їжджати, стріляти і швидко перебиратися в інше місце. Доки супротивник пристрілюється і шукає українців, ті атакують його вже із зовсім іншої точки. Тому вороги прозвали їх невидимками.
— На превеликий наш жаль, свято повернення наших бійців, як кажуть, зі сльозами на очах. Бо на сході наша артбригада все-таки зазнала втрати. Є зниклі безвісти, поранені, кілька бійців перебувають у полоні бойовиків. Але особовий склад готовий виконувати бойові завдання, хлопці прагнуть захищати рідну землю. З їхнього настрою видно: бойовий дух не занепав! Попри труднощі та негаразди, наші бійці не відступляться, — підкреслив командир 55-ї артилерійської бригади полковник Сергій Брусов.
Як підтвердив полковник Брусов, хлопці відпочиватимуть два тижні: побувають удома, поспілкуються з рідними, а за цей час в артилерійській бригаді відновлять бойову техніку.
А потім артилеристи, як, до речі, і бійці 93-ї механізованої бригади, повернуться в зону АТО. У них там ще є справи!
Ми в Google+