Нещодавно у столиці Великобританії відбувся об’єднаний конгрес організацій операторів ринку скрапленого газу: Європейської (AEGPL), Світової (WLPGA) і Британської (UKLPG). Найбільший за останні п’ять років зліт зібрав газовиків з 65 країн світу і зайняв усі п’ять поверхів виставкового центру Королеви Єлизавети II у центрі Лондона. Українська делегація на форумі була однією із найчисленніших. Наші газовики виступили із доповіддю, у якій ознайомили присутніх із тенденціями і перспективами розвитку ринку скрапленого газу в Україні.
Місце проведення заходу цілком відповідало рівню уваги, яку розвинені країни приділяють скрапленому газу. «Зміна клімату — це беззаперечний факт, тому викиди вуглеводню необхідно зменшувати. На цій конференції присутні ті, хто думають про майбутнє дітей і онуків», — зазначив лорд Дебен, авторитетна особа в британській енергетиці (колишній міністр енергетики Британії).
Втім, тенденції в галузі скрапленого газу в світовому масштабі докорінно відрізняються. Якщо для Європи характерне зниження споживання блакитного палива, то у віддалених від цивілізації куточках Азії та Африки зовсім інша ситуація. За даними Адебайо Ібірогба, генерального менеджера «Національної нігерійської нафтової компанії» і віце-президента WLPGA, смертність від чадного газу, що виникає під час приготування їжі, у світі вища, ніж від малярії, СНІДу та туберкульозу разом узятих. Тому скраплений газ, при спалюванні якого не виникає чадного, — оптимальне рішення для цих регіонів.
Глобальна пропанізація
На розвинених ринках, до яких належить і Великобританія, скраплений газ давно став ресурсом, що дає змогу зменшити вплив на довкілля. Це і визначило технологічний характер питань, що виносилися на порядок денний конференції, а також величезний інтерес до виставки обладнання.
Розвинені ринки вже вичерпали можливості для різкого зростання споживання і тепер намагаються знаходити нові сфери застосування скрапленого газу. На виставці можна було побачити і мотор для човнів, і газонокосарку, і мотокосу, і автономні генератори, і сушарки для зерна, і барбекю... По суті, практично скрізь, де є бензобак, можна поставити балон з пропаном.
Не залишають розробники поза увагою і споживачів дизпального. Наприклад, у галузі автотранспорту європейці прагнуть замінити 30% традиційного дизпального газодизельними сумішами.
У галузі постачання скрапленого газу побутовим і промисловим споживачам Європа також має чимало ноу-хау. Там думають, як найбільш ефективно і зручно доставити паливо споживачеві: автоматизувати процес замовлення, надати абоненту більше варіантів обміну балонів тощо.
Інакша ситуація в США. У цій країні, де бензин і так дешевий, скрапленому газу зовсім важко. І тим більше, в Америці працює спеціальна рада, яка проводить консультації на всьому ланцюжку використання LPG : виробники, трейдери, автодилери, кінцеві споживачі.
Український ринок пропан—бутану значно змінився за останні п’ять років, але багато чого з того, що реалізовано навіть у сусідній Польщі, у нас лише фантастика. Взяти хоча б виготовлення газодизельних сумішей. За словами експертів, у нашій країні поки що технології, які дають змогу це робити, на початковому етапі розвитку.
Інтеграція на ходу
Учасники конгресу також розглянули економічні питання глобального ринку. Представник полтавської компанії «Надія» Олександр Гришко розповів авторитетному товариству про те, наскільки важливе місце займає Україна в системі постачання скрапленого газу. Зокрема, вона забезпечує понад 15% обсягів постачання цього палива на ємні ринки Європи і Туреччини. Для багатьох присутніх цей факт став відкриттям.
«Досвід розвинених країн з подібними в Україні умовами свідчить, що гранична межа нашого ринку не досягнута, — каже президент «Української асоціації скрапленого газу» Станіслав Батраченко. За його словами, потужний потенціал до зростання зберігає як комунально-побутовий сектор, так і сектор автогазу.
«Відвідування заходів такого рівня потрібно для всіх, хто цікавиться ринком скрапленого газу і робить бізнес на ньому», — впевнена глава донецької компанії «Паралель» Олена Хілієнко. Вона зауважує, що ефективні технології і підходи, які сьогодні впроваджуються в Європі, однозначно приходитимуть в Україну з розвитком ринку, а тому треба бути готовими до цього процесу.
Віталій ЮРКІВ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+