Минулої п’ятниці у Страсбурзі відбулося офіційне відкриття сезону Різдвяних свят. Центр міста переливався різнобарвними вогнями. Ресторани, кафе і магазини у боротьбі за клієнтів змагаються між собою в оригінальності та багатстві новорічного декору, а на площі Генерала Клебера красується головна ялинка міста. Біля собору  Святого Фоми вже готові казкові будиночки Дитячого різдвяного містечка. Проте людям з синьо-жовтими прапорами, які зібралися біля входу до цього найбільшого у місті лютеранського храму, не до свята. Близько 50 представників місцевої української громади зібралися, щоб висловити свій протест проти виступу в соборі Святого Фоми хору ракетних військ стратегічного призначення Росії «Красная звезда».

Мерія відповіла мовчанням

Ще задовго до дня виступу українці Страсбурга намагалися зупинити ці ганебні гастролі. Одна з лідерів громадського руху «Євромайдан Страсбурга» Катерина Пушкар розповіла, що для цього було складено і розміщено на спеціальному сайті петицію-звернення до мера міста Ролана Ріса із закликом не допустити виступу російських вояків.

«Ми звертали увагу очільника міста, що війну, яка триває зараз на Донбасі, ведуть за прямої участі російської армії, і цей факт офіційно визнали всі міжнародні організації, включно з Радою Європи, чия штаб-квартира розташована у Страсбурзі», — розповіла Катерина Пушкар. За її словами, петиція зібрала майже тисячу підписів з багатьох міст Франції, Німеччини, Бельгії, України. Проте на лист, який було особисто надіслано на ім’я Ролана Ріса, українська громада не отримала жодної відповіді.

Врятовані душі

Полька Іонна, яка прийшла підтримати протест українців, називає виступ російського військового хору безглуздям. «Я дивлюся на цю афішу з червоною зіркою, і мене охоплює почуття сюрреалізму, яке не полишає мене відтоді, коли я дізналася, що Путін захопив Крим», — емоційно каже Іонна. Близько десяти представників грузинської діаспори Страсбурга з плакатами і грузинськими прапорами також приєдналися до мітингу. Уродженець Тбілісі Шота каже, що після воєн, які розпочала Росія у Грузії та Україні, «російський військовий хор не має жодного права виступати в Європі».

Поки ми розмовляємо, до входу в собор підтягуються глядачі. Дехто, не звертаючи уваги на мітингувальників і відмахнувшись від листівок, які роздають кілька дівчат, швиденько пірнає у високі дерев’яні двері. Дехто зупиняється, читає написи на транспарантах: «Російська армія сіє смерть», «Ти знаєш, що ці співаки з армії, яка руйнує мою країну?», «Російська армія — окупант».

Серед тих, хто сповільнює крок, побачивши демонстрацію, — професор історії мосьє Горіс. Він розповідає, що цікавиться історією Росії, свого часу був членом комуністичної партії Франції, але вийшов з неї після того, як Радянський Союз увів свої війська в Афганістан. Професор засуджує політику Путіна щодо України і порівняв окупацію Криму з нападом Гітлера на Судети. «Я не знав, що це не артисти, а справжні військові, і гадав, що війна війною, а мистецтво мистецтвом, тому купив білет на концерт», — пояснює мосьє Горіс. Він каже, що йому потрібно ще трохи подумати, але за десять хвилин ми бачимо, як він сідає у стареньке «Рено» і від’їжджає від собору, помахавши нам на прощання рукою.

«Уезжайте на свою Украину!»

Таких, як мосьє Горіс, виявилося небагато: ще один літній чоловік і дві бабусі. Проте мітингувальники радіють і такому прояву підтримки. «Ми врятували чотири душі», — радіє поруч зі мною жінка із синьо-жовтим прапором на плечах.

«Уезжайте на свою Украину и там митингуйте, если что-то не нравится, а то понаехали тут!» — сердито кричить нам якась жінка середнього віку. Через мить високий імпозантний француз, який прямує на концерт, зупиняється і роздратовано вигукує:

— Я купив білет на концерт за власні гроші, щоб долучитися до вашої культури, а ви влаштували тут казна-що!.

— Це не наша культура! Це культура армії країни-агресора! — відповідає студентка Оля, але чоловік, розлючено жестикулюючи, вже заходить у храм.

Музика не для церкви

«Я ніколи не допустив би такого концерту у своїй церкві», — каже колишній пастор мосьє Хейсель, який випадково опинився біля собору Святого Фоми. На його думку, військовий хор не сумісний з церковним співом, тим паче з огляду на походження хору і події в Україні. «Будь-який інший хоровий колектив з Росії не викликав би жодних заперечень, але гастролі хору російських ракетних сил сприймається як знущання», — вважає колишній пастор.

Він розповів, що сам займається організацією гастролей музичних колективів з усього світу, які виконують церковну музику. На запрошення мосьє Хейселя кілька тижнів тому в соборі Святого Фоми виступала Житомирська хорова капела «Орея». «Це найкращий колектив, який мені доводилося чути у своєму житті! — каже він. — І вони мали у Страсбурзі грандіозний успіх, у соборі не було вільних місць». На думку мосьє Хейселя, мер міста навряд чи міг зупинити гастролі хору «Красная звезда», проте настоятель церкви мав би відмовити хору у приміщенні для концертів.

«Сліпа» дружба?

Проте українська громада Страсбурга вважає, що мер міста міг і мусив запобігти концерту російських військових. Так, на думку учасника мітингу Василя Василенка, мер мав змогу зупинити цей виступ так, як керівництво Франції зупинило передачу Росії «Містралів».

Ігнорування керівництва Страсбурга факту виступу в місті військового хору країни, яку на міжнародному рівні визнано країною-агресором, можна пояснити ще й небажанням псувати добре налагоджені відносини з мерією Москви.

Річ у тім, що кілька останніх років на початку грудня делегація мерії Страсбурга їздить у російську столицю для участі у різдвяному базарі на Манежній площі. Цей рік не став винятком. Ще на початку жовтня ельзаська газета DNA написала, що попри дипломатичну напругу, погрози та санкції між ЄС та Росією після подій в Україні різдвяні шале зі Страсбурга знову встановлять неподалік Красної площі. «На запрошення мера Москви взяти участь у Новорічних святах мер Страсбурга відповів згодою», — написала газета.