Директор
Нікітського ботанічного саду
Валерій ЄЖОВ

Цьогоріч виповнюється 200 років всесвітньо відомому Нікітському ботанічному саду, який має статус наукового центру Національної академії аграрних наук України. Відомо, що на цій заповідній кримській  території  зібрані унікальні колекції рослин,  а сама вона стала  місцем паломництва численних екскурсантів. Тож передусім ми поцікавилися в директора ботсаду академіка Національної академії аграрних наук Валерія ЄЖОВА, чи вдалося витримати екзотам цьогорічні  несприятливі погодні умови. 

— Валерію Микитовичу, була сувора зима, як морози позначилися на рослинах?

— Такі зими в нас  бувають раз на 20-25 років — ртутний стовпчик опускався до позначки -17. Однак поверхово можна сказати, що великої шкоди біла чаклунка не завдала, щоправда, докладніше можна буде оцінити ситуацію після того, як пройде вегетація рослин.

— Тим часом нас уже запевнили,  що кримських персиків і винограду цього року українці не побачать…

— Ідеться про степовий Крим, де температура опускалася до -30-32 градусів. А вона критична  і для персиків, і для винограду. Гадаю, якщо і буде врожай, то не більше ніж 20-30% традиційного.

Хризантеми— завершальний акорд квіткових виставок, які збирають Нікітському ботсаду численних відвідувачів.
Фото УНІАН

— Як колектив ботанічного саду готується до ювілею?

— Ми його відзначаємо з 2008 року — відтоді провели низку міжнародних конференцій, які стосувалися дендрології, ефіроолійних культур, зеленого будівництва, ландшафтної архітектури. У червні цього року проведемо   ювілейну сесію українських ботанічних садів,  а в жовтні відбудеться міжнародна  конференція, присвячена 200-річчю, на яку приїдуть науковці з усіх куточків світу. Окрему святкову програму, яка починається у квітні, ми склали для симпатиків саду. Це каскад квіткових виставок. Першими зазвичай тішитимуть око тюльпани, а  завершатимуть цей парад краси восени  хризантеми.

— Така «квітуча» робота також потребує чималих витрат. Хто вам допомагає?

— Усі 700-800 тисяч відвідувачів – зазвичай стільки шанувальників прекрасного щороку приходять до Нікітського ботанічного саду. Тобто наші ювілейні витрати профінансувала кожна людина, яка купила квиток.

— Про які нові розробки ви звітуватимете на ювілейних  конференціях?

— Торік ми нарешті запустили наукову програму, яка називається «Декоративне рослинництво». Що вона передбачає? Аналіз ринку нашої країни: які рослини продаються і звідки їх завозять, чому така ціна склалася, які є потужності для вирощування власних культур тощо. А також які  нормативні акти потрібно ухвалити, щоб регулювати цей ринок. Тобто ця програма передбачає  побудову системи, за якої в нас, якщо можна так сказати, в цивілізований спосіб  вирощуватимуть декоративні рослини для озеленення, продажу людям тощо.  Це та новинка, про яку ви запитували.

— Не секрет, що територія ботанічного саду на кримському узбережжі — ласий шмат для всіляких забудовників. Після  гучного скандалу, який ще й досі на пам’яті в громадськості, вас більше не турбують?

— Справді, упродовж останніх 10  років, після того, як від нашої території «відщипнули» 3,7 га, де побудували літні котеджі, напряму на нас не наїжджали. Гадаю, що в цьому допомога передовсім журналістів, які оприлюднили той факт. Але є підступніші підходи. Наприклад, третій рік ми судимося з приводу нашого природного заповідника «Мис Мартьян», який входить до складу Нікітського ботсаду. Його площа всього 120 га, зате територія морського узбережжя —1,5 км. Це, мабуть, єдина  на Південному березі Криму не зачеплена будівництвом ділянка. Що хочуть від нас? Заповідник створили 1973 року за ініціативи Нікітського ботсаду на його землях, отже, нам пропонують дати цьому заповіднику статус юридичної особи, тобто відокремити від саду. Чим це закінчиться — можна передбачити: там буде 2 штатних працівники і фінансування 100—150 тис. гривень на рік. І жодної можливості юридичного захисту. Після цього, умовно кажучи, ці землі можна приєднати до Кримського природного заповідника, в якого 45 тисяч га землі, а потім непомітно «загубити».

Наталя БОРОДЮК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Валерій ЄЖОВ. Народився 30 вересня 1947 року в Тбілісі. Закінчив Дніпропетровський університет. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Заслужений діяч науки і техніки АР Крим. Доктор технічних наук, професор, академік Академії аграрних наук України.