14 жовтня відзначаємо День захисника України. І хоч це свято стосується всіх поколінь патріотів, першими спадають на думку герої останньої війни на сході країни — воїни АТО (ООС). Минув час, і вони змінили військовий однострій на цивільний одяг. Як відбувається адаптація учорашніх бійців до мирного життя? Яка роль служби зайнятості в їхній професійній і соціальній реабілітації? На запитання «Урядового кур’єра» відповідає директор Київського міського центру зайнятості Віктор БІЛИЧ.

 Вікторе Олександровичу, на які послуги та фахову допомогу можуть розраховувати учасники АТО (ООС), звернувшись до Київського міського центру зайнятості?

— Зареєстрованим у центрі зайнятості учасникам АТО (ООС), крім підбору підходящої роботи та виплати допомоги у зв’язку з безробіттям, для соціальної адаптації та прискорення працевлаштування надаємо комплекс соціальних послуг, а саме: професійна орієнтація, професійне навчання та перенавчання для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, сприяння у започаткуванні власного бізнесу, участь у семінарах з техніки пошуку роботи, тренінгах, інформаційні та консультаційні послуги тощо.

 Скільки учасників АТО (ООС) звернулося до столичної служби зайнятості із початку антитерористичної операції? Який порядок звернення передбачено для таких осіб?

— Від початку першої хвилі мобілізації в 2014 році і до сьогодні до столичної служби зайнятості по допомогу у працевлаштуванні звернулися  3896 учасників АТО (ООС), 3550 з них мали статус безробітного. Лише протягом 2019 року послугами служби зайнятості скористалися 844 військовослужбовці — учасники АТО (ООС). Одержують послуги державної служби зайнятості майже 400 колишніх учасників антитерористичної операції.

Для отримання статусу безробітного громадяни, які шукають роботу, подають до центру зайнятості заяву про надання статусу й такі документи: паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу і підтверджує громадянство України,  довідку  про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує останній вид зайнятості), документ про освіту, військовий квиток, у якому зазначено дату взяття їх на облік у військовому комісаріаті.

Зміни до Закону України «Про зайнятість населення» розширили перелік категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, учасниками бойових дій. Учасники бойових дій подають посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення націо­нальної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Законодавство про зайнятість населення визначає механізм стимулювання роботодавців до працевлаштування учасників АТО (ООС). Наприклад, у разі працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного з числа учасників АТО (ООС), на нові робочі місця за направленням центру зайнятості, роботодавець має право на компенсацію витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відколи діє такий механізм, ним скористалися багато роботодавців, адже це дало їм змогу заощаджувати власні кошти і витрачати їх на розвиток бізнесу.

Зрозуміло, людина, якій довелося пройти війну, часто перебуває у стресовій ситуації й потребує психологічної реабілітації. Багато бійців повернулися з війни з інвалідністю. Ці люди не завжди охоче йдуть на контакт, з ними потрібно працювати. Тож служба зайнятості готова підтримати кожного учасника АТО, адже ці люди воювали за Україну, за нас з вами.

Директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич

 Які професії нині мають попит серед в учасників АТО (ООС)?

— Важко однозначно відповісти на ваше запитання. Багато учасників АТО (ООС) мають освіту за цивільною спеціальністю і певний професійний досвід, за якими бажають відновити трудову діяльність. Інші навпаки, хотіли б усе змінити, розпочати з нуля.

Із 2014 року забезпечено роботою 1425 учасників АТО (ООС), зокрема за дев’ять місяців цього року — 230. Кожен п’ятий колишній військовослужбовець працевлаштований у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, 16% працюють у галузі торгівлі та ремонту автотранспортних засобів, 11% — у готельному бізнесі і громадському харчуванні; 9% — у переробній промисловості; 7% — у державному управлінні та обороні; по 5% — у транспортній галузі, професійній, науковій та технічній діяльності, охороні здоров’я.

Колишні військовослужбовці працюють інженерами, менеджерами, лікарями, системними адміністраторами, вчителями, охоронцями, водіями тощо.

— А як учасники АТО (ООС), які перебувають на обліку в Київському міському центрі зайнятості, можуть відкрити власну справу? Скільки з них уже скористалися такою можливістю?

— Звільненим із військової служби учасникам АТО (ООС), які в пошуках роботи звертаються до районних філій КМЦЗ, надають консультаційну, методичну та юридичну допомогу з питань організації власної справи. Їм пропонують узяти участь у  семінарі для підприємців-початківців «Як розпочати власний бізнес?», пройти професійне навчання.

У районних філіях столичної служби зайнятості створено умови для самостійного опрацювання методичних матеріалів комплексу «Світ підприємництва». Безробітні можуть скористатися рекомендаціями з питань започаткування власного бізнесу, методиками розроблення та реалізації бізнес-планів, збірниками нормативно-правового регулювання підприємництва, посібниками, тематичними буклетами тощо.

Із 2014 року в Києві започаткували власну справу, отримавши одноразову виплату допомоги у зв’язку з безробіттям для організації підприємницької діяльності, 222 особи, 29 з них протягом січня — вересня 2019 року. Найпопулярніші серед започаткованих безробітними напрямів підприємницької діяльності — торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, надання юридичних і транспортних послуг, видавнича діяльність, кінодокументалістика, організація громадського харчування, надання побутових послуг тощо.

Василь ТУГЛУК,
«Урядовий кур’єр»