П’ять перших об’єднаних територіальних громад Рівненщини від початку року мають прямі відносини з держбюджетом. Тобто до тих 16 районів, які є в області, додалося ще 5 адміністративно-територіальних одиниць на таких самих правах. Адже це тільки в перспективі районів не буде, а поки що вони існують паралельно. Які підводні рифи долають громади на шляху децентралізації? Як забезпечити життєдіяльність територій принаймні на рівні минулого року? Адже саме за цим люди судитимуть про успіх реформи. А на піонерів у цьому процесі, вочевидь, орієнтуватимуться інші, коли прийматимуть рішення про об’єднання.
Гуртом і батька легше бити
— У нас об’єдналися 9 сіл, а це чотири сільські ради. І хоча кожна з них досі була самодостатньою, про розвиток говорити не доводилося, — розповідає голова Миляцької об’єднаної територіальної громади, що в Дубровицькому районі, Федір Хлібович. — Із 2006 року у цих сільських радах реалізували 5 проектів ЄС — ПРООН, тобто досвід роботи із залучення інвестицій був. Проте кошти на співфінансування знаходити ставало дедалі складніше. Тому ми пояснювали людям переваги об’єднання: гуртом, казали, й батька легше бити. І більшість переконали. До того ж, експерти порахували, що наша громада з населенням 7 тисяч буде цілком самодостатньою — адже об’єдналася відповідно до методики Кабміну і має всі шанси на розвиток. До речі, народжуваність у нас значно перевищує смертність, тож стабільно маємо природний приріст населення.
Голову Миляцької громади, як і згадану територію, знаю давно. Тут унікальні і особистість самого Федора Хлібовича (він має чималий досвід управління Удрицькою сільською радою, що увійшла до складу об’єднаної Миляцької), і сама територія — глибинка Рівненського Полісся. Тут кожне село своєрідне. Наприклад, невелика Будимля — одне з небагатьох сіл у державі, що належить до другої чорнобильської зони (тут офіційно заборонено будувати та вести домашнє господарство), Переброди — село бурштинове (скільки ж коштів могло б надходити на розвиток громади вже сьогодні, якби офіційний Київ нарешті узаконив старательський видобуток сонячного каменю). А Удрицьк розташований на самісінькому кордоні з Білоруссю: тут доречним був би транскордонний проект.
— Ви цілком обгрунтовано претендуєте на самодостатність?
— Бо крім шести шкіл, двох амбулаторій та семи ФАПів, маємо приблизно півсотні підприємців, що надають різні послуги: торгівля, ресторанне господарство, розпилювання деревини, народні промисли. А ще живемо, по суті, в лісі, тож 50% лісового збору перерозподіляється до бюджету об’єднаної громади. Плюс земельний, прибутковий податок.
— А якби ще держава узаконила видобуток бурштину?
— О, так! — аж зрадів, було, голова. Та ненадовго: «Ви ж самі бачите, ніяк не хочуть наші можновладці цього робити: вочевидь, таки контролюють ці процеси. Ми ж людей переконуємо зберегти унікальні території для дітей та онуків, не залишати «місячні» пейзажі. Дехто це розуміє, та частина — на жаль, ні. Переконати їх, а також розв’язати інші проблеми допоможуть старости, вибори яких ми провели 24 січня. Тепер маю шість помічників у різних куточках території, яким довіряють люди.
Співпраця з районами
Що ж цього року матиме Миляцька об’єднана громада від держави?
Дві субвенції: медичну, що розрахована від кількості жителів, та освітню — від кількості дітей шкільного віку, а також дотацію вирівнювання розміром 2,6 мільйона гривень. Плюс кошти на капітальні видатки з Державного фонду регіонального розвитку, яких на всі об’єднані громади України передбачено мільярд.
Щоправда, субвенція надійшла в об’єднану громаду Рівненщини тільки наприкінці січня. А платити зарплату вчителям і лікарям треба. І якщо школи вже передані в громади рішенням райрад цілісними майновими комплексами й на їхній базі створили комунальні заклади, то з амбулаторіями проблем більше. Тут комунальних закладів чи інших юросіб ще не створили, тож медики, як і раніше, працюють у районному центрі первинної медико-соціальної допомоги.
— Вихід один: передати частину субвенції з громади в район, допоки не залагодяться всі організаційні питання, — каже директор департаменту фінансів ОДА Лідія Біляк. — І якнайшвидше створювати відповідні юридичні особи в громадах. Рекомендую, аби головний лікар амбулаторії одночасно опікувався й ФАПами, щоб не створювати зайвих управлінських структур. Адже саме задля наближення послуг до людей і заплановано децентралізацію. Так само в освіті: директор опорної школи — також начальник новоутвореного відділу освіти, який відповідає за інші малокомплектні школи.
Тугим вузлом сплітаються й проблеми соціального захисту: цільові субвенції з держбюджету розподіляються за принципом «гроші ходять за людиною», тож надійдуть вони в громади. Але (увага!) ті знову ж таки змушені будуть передати їх у райони, бо, по-перше, не мають програмного забезпечення для їх нарахування, а по-друге, за законодавством, соціальні послуги надають тільки органи соцзахисту.
Ось тут і постає питання: центр уже не встигає за процесами, які відбуваються в регіонах, а встигати ой як треба! Адже першопрохідці чекають уже не лише гарантованих їм субвенцій, а й коштів з ДФРР на капітальні видатки. А оскільки розподіляють їх виключно на конкурсній основі, громади нині готують відповідні капітальні проекти.
КОМПЕТЕНТНО
Шлях долаємо самі
Руслан СИВИЙ, директор Офіса реформ у Рівненській області:
— Якщо йдеться про організаційні питання в освіті чи медицині, то ми не маємо жодного рекомендаційного документа профільних міністерств, як їх оптимально врегулювати. Тому під дахом Офіса реформ ми створили тематичні робочі групи, що працюють над різними аспектами децентралізації.
Радимося з колегами з інших областей, насамперед із сусідньої Волині, залучаємо наших провідних фахівців. Переконаний: ми самі в правовому полі маємо виробити формат і модель вирішення питань, які ставить життя, за нас цього не зробить ніхто. Питання оперативних змін у правовому полі, котре вже й справді не встигає за процесами, ми наполегливо порушуємо в Києві. Головам громад рекомендую не зациклюватися лише на організаційних питаннях, а наполегливо вести пошук інвестицій. Скажімо, Миляцька громада вийшла у фінал конкурсу Мінрегіонбуду в межах проекту Німецького товариства міжнародної співпраці зі створення ЦНАПів. А на 27 березня призначено вибори голови шостої, Радивилівської об’єднаної територіальної громади. Тож процеси усвідомленої децентралізації вже незворотні.
Ми в Google+