Символ незламності українського духу — українська льотчиця і народний депутат Надія Савченко голодує проти незаконного утримування в Росії вже 56-й день. Це безпрецедентний випадок сам по собі, а з урахуванням воєнного протистояння двох країн будь-які новини про незламну Надію сприймаються як зведення з лінії фронту. Про останні новини від Надії Савченко Укрінформу розповіла її сестра Віра, яка вчора вночі повернулася до Києва після побачення з нею у «Матроській тиші».    

— Віро, ми розмовляли з вами напередодні поїздки в Москву, і ви  не могли сказати напевно, чи дадуть вам дозвіл на побачення з сестрою і які процедури для цього треба буде виконати.

— Мені допомогла омбудсман Росії Елла Панфілова, але навіть їй  не так просто було його домогтись. Це свідчить про те, що пресинг нікуди не дівся, репресивна машина працює й далі.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дисидент Володимир Войнович закликав Путіна звільнити Надію Савченко

— Наскільки змінилася Надя від часу вашого останнього побачення? Як вона виглядає?

— Дух у неї бойовий, вона тримається молодцем, хоча дуже худа. Надя завжди була вдвічі більша за мене, а тепер вона набагато худіша, ніж я. Вона важить 58 кг, температура тіла 36,2, цукор на більш-менш нормальному рівні — 4, а коли вводять глюкозу, то скакає до 6. Тиск у неї завжди був стабільний 100 на 70, зараз 90 на 60. Надя  досить активно рухається. Їй вводять амінокислоти, тому що почала змінюватися формула крові — кров густішає, і щоб вона ганяла по венах, це потрібно робити. Але в неї настільки сколоті судини, що коли я приїздила, то один день пропустили, тому що вже немає куди колоти.

— Які в Наді побутові умови, якщо можна так сказати про тюрму?

— Вона одна в кімнаті, розрахованій на три людини. Камера розташована на четвертому поверсі у крилі, де недавно був зроблений ремонт. Надю виводять на прогулянку на дах, тобто вона нікуди не виходить. Там з нею цілодобово перебуває тюремна наглядачка. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремлівські бранці

— Вони спілкуються?

— Ні, ніхто там не спілкується. 

— Тобто ваша сестра може перекинутися словом тільки з адвокатами?

— Якщо приходять якісь правозахисники, громадські діячі чи посланці від Путіна, то вони розмовляють. А так, спілкування як такого там немає.

— Але, кажуть, у неї в камері є телевізор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вбиваючи Савченко, Путін робить з неї нашу Жанну д’Арк

— Телевізор у неї був завжди, починаючи з Воронежа —  як же без улюбленого рупора Російської Федерації! Але канали там тільки російські, а Надя дуже переживає за Україну. Перше, що вона запитувала, чи правда те-то й те-то, які втрати, як хлопці на фронті.

— Скільки тривала ваша зустріч?

— За законом мала б півтори години, але вони сказали: «Встреча — час!» Там був ще консул Геннадій Брескаленко. Я не втомлююсь повторювати — це людина з величезної літери, яка завжди підтримує співвітчизників, і не тільки нас.

Якби я була наодинці з Надею, то побачення було б через скло, а якщо сидіти за столом і мати можливість доторкнутися одна до одної, то мають бути три особи.

Ще зі мною їздив у Москву народний депутат  від «Батьківщини» Іван Крулько, який опікується моєю безпекою. Якби мене там десь схопили, то є консул і є нардеп, який відразу здійме галас по тих каналах, по яких потрібно. Проте, можливо, це дещо легковажно, але я не вважаю, що зараз існує така загроза. Колись, місяців п’ять тому, напевно, була. Але, як кажуть, береженого бог береже. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Надії Савченко присвоєно звання Героя України

— Як Надя виглядає?

— У неї покращився стан шкіри — вона вже не облазить, тому що тут є душ, і Надя може приймати його у будь-який момент. А у тому СІЗО, де вона була раніше, душ був тільки раз на тиждень, причому з холодною водою. Через це шкіра була сухою, у вертикальних зморшках. А зараз її стан покращився, бо  адвокатам дозволили принести олії для шкіри. Звичайно, вона вся така жовтувата, є пігментні плямки, бо у всіх ув’язнених шкіра в першу чергу псується через брак сонця, і починає вилазити пігмент.

— Як Надя проводить там час — ну, душ, на Путіна подивиться в телевізорі...

— Вона не може сидіти без діла! Надя була дуже щаслива, що опинилася в новій обстановці, і два дні прибирала камеру — все вичищала-вимивала. А зараз читає «Кобзар» — їй його якийсь москвич передав із власної бібліотеки, але з поверненням. Це було при мені, начальник тюрми дозволив і запропонував таку ідею — до речі, можете кинути клич людям чи мої контакти дати, чи Facebook — нехай українці зберуть україномовну бібліотеку в тюрму. Адже у Москві україномовна книжка — рідкість. Краще, щоб це були легкі книги — казки, комедії, класика.

— Надя вас просила щось їй привезти?

— Вона рідко щось просить, але всім необхідним її забезпечують адвокати. Вони самі бачать, що потрібно, — може, там холодно, а в неї нема теплого одягу. А витрати адвокатам компенсує партія «Батьківщина». Тому Наді нічого не потрібно. Навіть якби я хотіла щось передати, процедура передавання там досить складна. Вони кажуть: «Хотите, вот тюремный магазин, заказывайте!» А через два місяці вам замовлення доставлять. Ну, це я трошки утрирую, але справді це все непросто.

— А хто з партії «Батьківщина» виявляє до Надії найбільший інтерес?

— Уся «Батьківщина», і весь парламент, і я їм за це дуже вдячна. Навіть якісь там недобитки з минулих часів піднімають свій голос на захист Наді і приймають якісь рішення. Хоча, можливо, це все показуха...

Юлія Тимошенко писала Наді листи, Надя відповідала, але це все через адвокатів, а напряму спілкуватися немає можливості.

— Ви якусь лінію подальшої поведінки з нею обговорювали, чи вона й далі триматиме голодування, поки не доб’ється свого?

— Обговорювали. Але, на жаль, деталей розповісти я не можу.

— Яке побажання від мами ви їй передали?

— У нас немає таких сентиментів, бо ми досить самостійні діти. Мама поїде до неї і сама передасть свої побажання — умовлятиме сестру припинити голодування. Але я вже знаю, що Надя їй скаже, тому й не витрачаю часу на вмовляння.

У мене взагалі трошки викликає подив те, що з усіх боків лунають заклики: «Вмовляйте Надю припинити голодування! Вона нам потрібна живою!» Люди, та я ж не проти, я теж хочу бачити її живою, і не тільки тому, що вона моя сестра! Нам ще багато людей треба витягувати і Україну ремонтувати. Але давайте змінимо заклик: «Владо, витягай своїх людей, не марнуй часу!» У них що, немає важеля впливу на Путіна? Ви в це вірите? Я — ні!

— Віро, а звідки ви з сестрою такі затяті? Вас такими виховали чи ви вродилися такими незламними?

— Просто батьки нас ніколи не балували. Хоча не можу сказати, що ми жили у спартанських умовах — усе було нормально, але якихось надто дорогих речей чи іграшок, яких дуже хотілося, в нас не було. Батьки ще тієї «закалки» — пережили війни, голодовки, і їм усі ці балування діток — до лампочки! Може, це погано, може, добре, але це загартовує, і в соціумі ти нормальна адекватна людина. А коли на тебе починається тиск, то, мабуть, та людина, яку в дитинстві балували, швидше зламається, а та, яку не дуже балували, стає твердішою.

Я вам скажу, що це, можливо, не дуже добре, особливо для жінки. Але зараз іде колосальний тиск, і ти повинен тиснути на всіх фронтах!

І ще одне. Це не гучні слова, але ми належимо до тих людей, які люблять Україну. Може, якби менше любили, то було б легше жити. Наприклад, моя професія — я архітектор — дозволяє виїхати за кордон і нормально працювати й заробляти. Багато моїх колег так і зробили — виїхали і працюють з успіхом, але ми залишилися в Україні, щоб зробити її придатною для існування. І ми знаємо, як це зробити, і нова виконавча влада теж ніби усіма руками за реформи, але вона хоче ще пожити по-старому, щоб нагребти, а вже далі — реформи. Тобто світ на нашому боці, а ми ніяк із собою не можемо справитися. А результат який? Гинуть хлопці на Сході. Ми дуже підтримаємо нашу владу, тільки не зраджуйте людей!

— Політичні теми ви з сестрою теж обговорюєте?

— Я дуже щаслива, що в Наді багато друзів. Вони передають листи через мене, а я — через адвокатів. Коли Надя питає, яка ситуація в країні у тій чи іншій сфері, а в мене немає часу самій розібратися, то є друзі, аналітики, які можуть їй про це написати. Тобто Надя не у вакуумі. Також її підтримують подруги і взагалі багато людей. Це дуже важливо, бо коли Надя читає їхні листи з добрими словами, в неї стає тепло на душі, і вона наче додому повертається.

— Коли може відбутися ваша наступна зустріч із сестрою?

— Родичі і консул мають право на дві зустрічі на місяць. Адвокати, оскільки це процес, можуть щодня до неї ходити.

— Ви поїдете 10 лютого на суд щодо продовження арешту Надії?

— Я буду намагатися туди потрапити!

Надія ЮРЧЕНКО, (Київ)