Кілька поколінь киян — мешканців Дарницького і Дніпровського районів з ПрАТ «Фанплит» пов’язують своє життя. Бо тут працювали якщо не вони самі, то близькі родичі та знайомі. Не випадково 80% нинішнього трудового колективу заводу становлять трудові династії, виробничий стаж яких — 80—150 років.

Із піднятим прапором

«Живучість» підприємства пояснюється тим, що діди, батьки, сини, онуки, змінюючи одне одного біля верстатів, звісно ж, дбайливо ставляться до всього заводського. І дбають про репутацію та цілісність підприємства. Це підтверджує факт, що колектив заводу виграв понад 10 судів у часи розквіту рейдерства в Україні. І нині він обстоює свою «фанерку» перед наступом на її територію житлового комплексу «Комфорт Таун». Попри нечесну гру «маленької Європи всередині київського мегаполіса», яка підбурює місцевих жителів писати скарги на нібито екологічно небезпечне виробництво ПрАТ «Фанплит», заводчанам поки що вдається відстояти непорушність своїх кордонів.

— Більш того, — каже головний інженер підприємства Ярослав Балич, — щоб довести безпідставність усіх звинувачень ЖК «Комфорт Таун», торік ми замовили спеціальну незалежну екологічну експертизу, заплативши за її проведення 314 тисяч гривень. Хоч могли цього й не робити, бо нашу «екологічну небезпечність» повинна була доводити ця компанія. До речі, таку експертизу проводили на заводі вперше за 100 років (ПрАТ «Фанплит» відсвяткував 2015-го 107-му річницю із дня заснування. — Авт.). Уже те, що з робітників підприємства зняли спецхарчування — молоко, — свідчить про нашу безпечність для довкілля. Крім того, раз на квартал санстанція міста Києва проводить заміри повітря на території підприємства та місцевості, що прилягає до неї. Жодних зауважень від СЕС не надходило.

Палладій Горбатюк знає поіменно всіх працівників заводу. «Це справжні професіонали, — каже директор, — і гордість підприємства».

Газ — про запас

ПрАТ «Фанплит» у цьому питанні підтримує і керівництво Дніпровської райдержадміністрації.

— Фанерне підприємство, — зауважує заступник голови Дніпровської райдержадміністрації Алла Загородня, — одне з провідних у районі. Нещодавно, наприклад, завод став переможцем конкурсу «Столичний стандарт якості» за виробництво конкурентоспроможної продукції, 30% якої, до речі, експортують у понад 20 країн. Крім того, завод забезпечує майже 500 людей стабільною роботою і зарплатою. У Дніпровському районі таких бюджетоутворюючих підприємств (торік ПрАТ «Фанплит» сплатило 24,7 мільйона гривень податків, а цього року — вже 22,6 мільйона гривень) залишилося, на жаль, не так уже й багато. Тому ми не хочемо, щоб ПрАТ «Фанплит» спіткала доля «Галактона», який нещодавно зупинив своє високотехнологічне виробництво, залишивши без роботи 500 людей і без податкових надходжень — район. Окрім того, на «Фанплит», як ніде більше, дбають про екологічну безпеку виробництва, альтернативну енергетику.

Нещодавно на базі заводу відбулися спочатку рада директорів промислових підприємств міста, а згодом — районних. Керівники заводів і фабрик переймали досвід підприємства, як потрібно замість газу використовувати відходи виробництва.

Ми теж мали змогу побачити в роботі виготовлені на заводі теплогенератори (на 2,3 та 5 мегават), які замість газу спалюють деревинні відходи виробництва. Економія блакитного палива від цього становить близько 4 мільйонів кубометрів за рік (з початку експлуатації теплогенераторів заощаджено вже приблизно 14 мільйонів кубометрів газу). Більш того, умільці підприємства переобладнали з газу на тріски німецький котел, який відпрацював 29 років на газі в єдиному в Україні виробництві ДВП за технологією німецької фірми Binos. Цим дуже вразили виробника обладнання. Фанеру тепер виготовляють повністю на альтернативному паливі.

Продукцію підприємства закуповують навіть американці. Це висока оцінка її якості.

Від субмарин до космічних апаратів

— Ми перші й досі ще єдині в Україні випускаємо фанеру завтовшки 3 міліметри, — каже голова правління — генеральний директор Палладій Горбатюк. — Її якість відповідає світовим стандартам: по всій площі листа використовуємо лише високоякісну сировину технологічних порід — вільху, березу. А спеціальне обладнання, яке «вибиває» з фанери навіть сучки, забезпечує естетичний вигляд продукції. Це вищий пілотаж у деревообробній промисловості, що, на жаль, не зовсім цінують в Україні. Інакше високопосадовці не дозволяли б усіляким ділкам запускати ледь не в гаражах міні-заводи з виробництва так званого сирого шпону. Його переправляють через Одесу до Туреччини. Тамтешні ж підприємства із цієї сировини виготовляють фанеру, продаючи її вдесятеро дорожче, зокрема й в Україні.

Справді, вітчизняних виробників у нас належним чином не цінують. Тим часом із київської фанери виготовляють тару, декоративні елементи для оздоблення будівель, дитячі іграшки, музичні інструменти, деталі для транспортних засобів, навіть деякі конструкції для підводних човнів, літаків заводу імені Антонова та космічних апаратів. І завод не зупиняється на досягнутому: конструктори підприємства (на «Фанплит» їх запросили зі скорочених науково-дослідних інститутів) за допомогою лазера освоїли випуск недорогих оригінальних меблів, що мають великий попит у киян.

Про зростання міжнародного авторитету товариства свідчить те, що на підприємстві (вперше за 50 років у країнах СНД) було проведено форум Європейської асоціації виробників фанери, штаб-квартира якої розташована в Парижі.

ТОЧКА ЗОРУ

Абонентське юридичне обслуговування 

Нині займатися бізнесом стає дедалі складніше. І не лише через валютні каруселі до гривні, але і через часті зміни в чинному законодавстві, які змушують підприємства і організації звертатися по допомогу до юридичних компаній, що здійснюють правовий супровід господарської діяльності.

Наприклад, юридична компанія «Юстікон», яка сім років надає правові послуги, пропонує своїм клієнтам абонентське юридичне обслуговування.

Абонентське юридичне обслуговування — це супроводження діяльності компанії з правових питань, які виникли під час ведення господарської діяльності. Юридичне супроводження діяльності підприємства чи організації допоможе уникнути прийняттю неправильних рішень, які можуть зашкодити фінансовій стабільності підприємства чи організації.

Нині у більшості підприємств немає штатного юриста, а якщо він і є то, як правило, займається вузькопрофільним напрямом правової діяльності, тому вирішити проблему з іншої юридичної царини, йому просто фізично не під силу. Тоді як після замовлення абонентського юридичного обслуговування замовник отримаєте цілу команду фахових юристів, які займаються виключно конкретними напрямками роботи у різних сферах права і мають бездоганну репутацію. 

Фахові юристи компанії «Юстікон» вирішать найскладніші юридичні колізії. Довіртеся професіоналам і вони нададуть вам усні і письмові консультації, підберуть потрібні нормативно-правові акти, перевірять і проаналізують юридичні документи вашого підприємства, здійснять їхню експертизу та нададуть правову оцінку, внесуть зміни в статутні документи, допоможуть зареєструвати їх в контролюючих органах, захистять ваші інтереси в суді.

КОМПЕТЕНТНО

Третину деревини переробляють у «тіні»

Сергій САГАЛЬ,
президент асоціації «Меблідеревпром»:

— В Україні на 10 років заборонено експорт необробленої деревини. Це означає, що деревину тепер не можна вивозити кругляком за кордон, а потрібно проводити максимально глибоку її переробку. 40 підприємств, які входять до складу асоціації, підтримують це рішення. Але нас непокоїть, що деякі ділки обходять закон, експортуючи деревину під виглядом так званих брусів: із колоди виготовляють квадратний брус, що не заборонено законом, і завантажують у вагони. Таку «продукцію» продають за копійки. А якби з цих колод зробити двері, вікна, ще краще — меблі, прибуток був би у 6—12 разів більшим.

Підтримую генерального директора ПрАТ «Фанплит» Палладія Горбатюка і в питанні протидії «гаражному» фанерному бізнесу. Сирий шпон — це фактично та сама контрабанда круглої деревини. Маємо інформацію, що третину всієї деревини (майже 66 тисяч кубометрів на рік), з якої могли б виготовляти готову продукцію офіційно зареєстровані підприємства, перехоплює за різними схемами сірий бізнес. І це тоді, коли фанерні заводи держава змушує закуповувати сировину на аукціонах. Держлісагентство, яке є регулятором ринку деревини, обстоює не державницькі інтереси, а власні, відомчі, прагнучи отримати від продажу деревини максимальні прибутки. Тому лісівники нерідко сплавляють ліс по-чорному — за готівку.

Дуже турбує нас і реалізація деревини під виглядом так званого альтернативного палива. Субсидуючи зелену енергетику, держава відкриває шлях корупціонерам: в Україні запроектовано будівництво 4 теплоелектростанцій потужністю 17 мегават, на яких електроенергію вироблятимуть із пелет. Ці електростанції, за нашими підрахунками, можуть спалити півтора мільйона кубометрів дров за рік. І якщо у попередньому законі було зазначено, що для виробництва електроенергії ТЕС повинні використовувати лише відходи лісозаготівлі (те, що валяється, як кажуть, під ногами), то в нинішньому — 2010-Д, підписаному вже Президентом Петром Порошенком, в топку підуть «продукти лісової галузі». А це вже не санітарне вирубування, а здоровий ліс.

До речі, держава збирається за кожен кубометр деревини, з якого вироблятимуть біопаливо, платити виробникам у вигляді дотацій 35 євро. Завод же, де випускають деревостружкові та деревоволокнисті плити, за купівлю (на аукціоні!) та доставку на підприємство кубометра такої самої сировини платитиме приблизно 400 гривень. Отже, конкурувати із субсидованою зеленою енергетикою, яка «залізе в наші дрова», ми не зможемо. Це опрацьована корупційна схема заробітку великих грошей.

І насамкінець: деревообробна промисловість України нині переробляє за рік приблизно стільки сировини, скільки Німеччина. Лісів у наших країнах теж приблизно однаково. Але продукції з дерева ми виготовляємо в десять разів менше, ніж німці. Лише Баварія продає її на 22 мільярди євро. Бо німці так по-варварськи не ставляться до своїх багатств і не крадуть у самих себе ліс, як ми. Тому в українську деревообробну промисловість не йдуть інвестори, тут не будують нових заводів, отже нема й нових робочих місць. Та що там німці! Сусіди поляки виготовляють 8% валової продукції із деревини, ми ж (разом із мебльовиками) — ледь до 1,6% дотягуємо.

Олександр КРЮЧКОВ,
Світлана СКРЯБІНА (фото),
«Урядовий кур’єр»