Начальник Полтавського
облуправління водних ресурсів,
заслужений будівельник України
Володимир ФОМИЧОВ

Насущні проблеми головної водної артерії України — Дніпра, водою якого користується 65% населення, менших наших річок та інших природних і штучних водойм неодноразово порушувалися на шпальтах «УК». На Полтавщині не тільки знають ці проблеми, а й беруться їх розв’язувати. Про це — в розмові нашого кореспондента з начальником Полтавського обласного управління водних ресурсів Володимиром ФОМИЧОВИМ.

Куди зникає вода?

— Володимире Опанасовичу, Дніпро згадувалось на нещодавній апаратній нараді в облдержадміністрації. Чому?

— Під час наради серед питань, які обговорювались, був проект «Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро в Полтавській області на період до 2021 року» на виконання однойменної Загальнодержавної цільової програми. Його рекомендовано доопрацювати й винести на розгляд і затвердження сесії облради.

Регіональна програма об’єднає чинні програми, як-от: «Питна вода Полтавщини», «Поводження із твердими побутовими відходами», «Охорона довкілля», «Першочергове забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, що користуються привізною питною водою», «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь» та ще деякі. Це робиться для акумуляції коштів на розв’язання проблем, що накопичилися у сфері водного господарсва.

— А їх накопичилося чимало?

— Достатньо. Навіть для вирішення основних потрібні чималі кошти. Тому і визначаємося з пріоритетами. Що необхідно зробити насамперед і скільки часу на це знадобиться. За приблизними підрахунками, упоратися з обсягом цих робіт реально хіба що за десятиріччя.

— А грошей скільки знадобиться?

— Близько 8 мільярдів гривень. Зрозуміло, у бюджеті їх нема. Тож фінансування здійснюватиметься з кількох джерел.

— Які слушні пропозиції чуєте від громадськості?

— Запобігання підтопленням територій грунтовими водами і ліквідація заторних явищ на річках, їх розчищення. Виявлення зсувонебезпечних ділянок у населених пунктах і забезпечення деяких із них питною водою. Опрацьовуємо також пропозиції і облуправлінь: агропромислового розвитку, земельних ресурсів, лісового та мисливського господарства, щодо окремих розділів програми, де йдеться про боротьбу з ерозією земель, визначення водоохоронних зон і винесення в натуру прибережних захисних смуг, контурно-меліоративні роботи, збільшення лісових насаджень, впровадження крапельного зрошування. Вибрати головне з цього масиву допомагають спеціалісти кафедри екології Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка.

— Над чим нині працює облводресурсів?

 — Передовсім переймаємось питаннями збереження і відтворення поверхневих водних ресурсів області. Щоб мати достовірну інформацію про них, використовуємо геоінформаційну систему, створену торік науковцями Вінницького національного технічного університету.

— То ви контролюєте й використання водних ресурсів?

— Полтавське облводресурсів у межах  повноважень забезпечує вирішення питань з експлуатації державних меліоративних систем, меліорації земель, використання, збереження, відтворення водних ресурсів і забезпечення ними населення і галузей економіки. Під нашою опікою всі гідротехнічні споруди, канали, і саме ми маємо утримувати їх у робочому стані для збереження запасів поверхневих вод. На жаль, якщо ще 10 років тому в області запас води був 500 мільйонів метрів кубічних, то за останні роки він зменшився на 50 мільйонів. Бо вік водних об’єктів у середньому 30—40 років. І якщо протягом останньої п’ятирічки про них ніхто не згадував — це показник професійного виконання нашими працівниками роботи.

Міжрайонні водгоспуправління відповідають і за пропуск води під час повеней, льодоходу, паводків на річках Ворскла, Псел і малих. Споруди, які тут розташовані, перебувають на балансі і обслуговуються нашими управліннями. Сьогодні підготовка до цієї відповідальної кампанії іде повним ходом, попри напружений у фінансовому відношенні початок року. І ми готові гідно зустріти повінь будь-якого масштабу.

— Чи працює в області програма із захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільгоспугідь?

— Так, хоч і не в повному обсязі. Саме завдяки їй закріплено 13 кілометрів берегової зони Кременчуцького водосховища. У її рамках плануємо виконати ще деякі невідкладні роботи з розчищення, регулювання і відновлення водності річок. Загалом щодо 13 об’єктів. Усього за 2012 рік у межах програми освоєно близько 1,5 мільйона гривень.

— А як щодо проблем річки Сула, чи готова вона до пропуску можливої повені?

— Проблеми цієї річки розглядалися торік на різних рівнях — у Держводагентстві, облдержадміністрації, на засіданні Басейнової ради у Черкасах. Створено і впроваджено, як я вже говорив, геоінформаційну систему для управління водними ресурсами. Окрім того, цьогоріч планується за бюджетні кошти розробити техніко-економічне об∂рунтування для поглибленого обстеження всього басейну річки Сула, який охоплює не лише територію Полтавщини, а й Сумську, Черкаську, Чернігівську і Київську області. Тому її проблеми болять багатьом. Не зрозуміло, чому в Сулі влітку йде всього 2 кубометри води за секунду, тоді як у Пслі або Ворсклі за цей час проходить 18—20 кубометрів. Треба оперативно наводити в цьому питанні порядок, дізнатися, куди зникає вода. Розроблені ТЕО дадуть змогу узагальнити баланс водних ресурсів басейну річки Сула та забезпечити ефективність регулювання скидів із водних об’єктів, розташованих у її басейні.

Головна насосна станція і аванкамера Градизької зрошувальної системи на Кременчуцькому водосховищі. Фото  надане автором

Навіщо ставку паспорт?

— Торік Полтавська обласна влада ініціювала передачу в оренду для  риборозведення та інших цілей майже 800 безгоспних водойм разом із розташованими на них гідроспорудами.

— На 1 січня органами водгоспу погоджено питання щодо 636 водних об’єктів загальною площею водного дзеркала понад 5,4 тисячі гектарів. Це на 73 водних об’єкти більше, ніж за відповідний період 2012-го. За надані в оренду ставки до бюджету області сплачено близько 700 тисяч гривень, що майже на третину більше, ніж торік. Пришвидшити процес передачі в оренду водних об’єктів допоможуть «Програми розвитку аграрного сектору району на 2013 рік», затверджені департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації. За планом цьогоріч мають передати у користування ще 86 водних об’єктів.

Зазначу, що з 1 липня набирає чинності Закон «Про аквакультуру», що суттєво змінює статтю 51 Водного кодексу України. Зокрема, водні об’єкти надаватимуться в оренду органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою за повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою і за наявності паспорта водного об’єкта. На рівні Кабміну буде затверджено типову форму договору оренди. Мінекології буде розроблено методику визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти, порядок розроблення та форму паспорта водного об’єкта. З набранням чинності цього закону та прийняттям на рівні Кабміну вищезазначених документів механізм передачі у користування на умовах оренди водних об’єктів буде більш прозорим та простим у використанні. Полтавське облводресурсів у цілому підтримує передачу водних об’єктів у користування. Адже, за неофіційними даними, орендарі провели поточні ремонти гідротехнічних споруд на водоймах на понад 800 тисяч гривень. Усього за 2012 рік в області виконано природоохоронних робіт на річках і водоймах на 29 мільйонів гривень.

— Щойно ви згадали про паспортизацію водних об’єктів. Наскільки це актуально для області?

— Свого часу в нас проводилася паспортизація малих річок. І в нас є паспорти по багатьох із них. Але ця робота до кінця не доведена. Проблемою №1 для Полтавщини залишається  паспортизація ставків та водосховищ, більшість із яких побудована у 1970—1980 роках. Особливо тих, де площа водного дзеркала менша за 10 гектарів. Вони збудовані без проектно-кошторисної документації, а їх передано в оренду для розведення риби. Щоб її виловити там, де є можливість наповнення цих ставків водою за сезон, орендареві треба буде скидати воду. Для цього потрібен дозвіл на спецводокористування. Щоб його погодити, треба знати обсяг, який скидатиметься. За цим ітиме відповідна оплата. Отже, перевірити це можна лише за допомогою паспорта водного об’єкта. А паспортизація —  це складний процес, що  включає заміри глибин, топографічну зйомку тощо.

— То ця робота ще триває?

— Звичайно. Торік ми виготовили і видали 25 таких паспортів. Нині у роботі ще з десяток.

— А за чиї кошти це робиться?

— За рахунок орендарів, що зацікавлені в цьому передусім. У районних бюджетах на це коштів немає. Виготовлення паспорта для ставка площею водного дзеркала два-три гектари коштує 7—8 тисяч гривень.

— Насамкінець, як ви оцінюєте стан водного господарства Полтавщини загалом?

— Сьогодні його стан задовільний. Але за нинішнього фінансування воно потребує пильної уваги.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир ФОМИЧОВ. Народився 4 січня 1952 року в селі Сергіївка на Одещині. Закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «інженер-гідротехнік». Стаж роботи за фахом — 35 років. Нинішня посада — начальник Полтавського облуправління водних ресурсів. Заслужений будівельник України, почесний працівник Держводагентства України.