ПОТЕНЦІАЛ

На Чернігівщині визначають шляхи зростання надоїв

Молочний комплекс у селі Григорівці Бахмацького району — красиве, просторе, сучасне приміщення. Чистий, світлий, із новим обладнанням доїльний зал теж виправдовує своє призначення, адже йдеться про виробництво високоякісного молока. Що вразило насправді — комп’ютер у кімнатці навпроти, котрий щодня фіксує кількість надоєного молока від кожної корови. Придивившись, що тварини пронумеровані багатозначними числами, здивувалася: «Вони що, кличок не мають? А доярки як звертаються: «Ей ти, номер сорок шість тисяч вісімсот два, повернися!»? Це ж незручно!» Оператор, котрий працював біля монітора, Олександр Грищенко, усміхнувся: «Ні, для доярок вони — Зорьки і Квітки, а для статистики зручніше так, як є. Відкриваєш будь-який номер і видно, яка продуктивність корови: кілька років висока, потім іде на спад, отже час дбати про заміну».

Чернігівці люблять молоко і бажають випити рекомендовану Міністерством охорони здоров’я норму: 380 кілограмів на одну людину упродовж року. Фото наданіголовним управлінням АПР

Обчислений зооаргумент

Це одна з технологій, завдяки яким торік в області підвищилася середня продуктивність дійної череди на 466 кг, або на 12%.

За словами начальника відділу організації виробництва та маркетингу продукції тваринництва головного управління агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олега Крапивного, у сільгосппідприємствах, котрі взяли твердий курс на виробництво молока, активно оновлюють морально застаріле обладнання, котре дає відчутний мінус собівартості продукції внаслідок високої енергоємності. Технічне переоснащення відповідно до  вимог сьогодення та застосування сучасних технологій дає помітні результати і в кількісному, і в якісному плані: за п’ять останніх років значно зросла продуктивність великої рогатої худоби. Більше того: уперше в історії Чернігівщини одержано середній надій молока понад 4 тонни від корови, а точніше — 4289 кілограмів, — зауважує Олег Крапивний. Нині в регіоні діють 35 сучасних молочних комплексів, котрі виробляють близько 30% молока високої якості від загального виробництва в сільськогосподарських підприємствах.

За кількістю поголів’я худоби у сільгосппідприємствах регіон продовжує утримувати друге місце в Україні після Полтавщини — при тому, що цей показник істотно збільшився в обох областях. Щодо дійних корів, то їх нараховується 50,7 тисячі голів, що значно більше проти попереднього року.

Важливо й те, що чернігівські аграрії другий рік поспіль перевищили власний рекорд, зібравши майже 3 мільйони тонн зернових. Це має спрацювати і на розвиток тваринництва. В головному управлінні агропромислового розвитку облдержадміністрації полюбляють аргументувати з калькулятором у руках. Ось і вирахували, що, приміром, гектар кукурудзи у 2012 році дав 1390, а одна корова — 1588 гривень прибутку. Тобто вкладати зернові у тваринництво — вигідна справа. 

На сьогодні в області працюють 58 великотоварних сільгосппідприємств із поголів’ям корів від 300 до 1400 голів. Упродовж нинішнього року передбачається ввести в експлуатацію ще 7 комплексів з виробництва молока, в яких утримуватиметься 5,5 тисячі корів.

Формула успіху з чотирма відомими

Якщо говорити про велике молоко детальніше, то тваринники Чернігівщини зводять формулу його виробництва до чотирьох «К»: корми, корова, кадри, комфорт. Причому саме в зазначеному порядку. І це логічно: спершу слід подбати, чим нагодувати тварин. І вимоги збільшуються з кожним новим етапом: завдяки просто якісним кормам можна одержати до п’яти тисяч літрів молока на корову, збалансований раціон дає змогу пересікти п’ятитисячну позначку, а загальнозмішаний — семитисячний рубіж.

Дещо незвичним здається метод, за яким стають реальними 9-тисячні надої на корову. Це — цілорічний однотипний раціон. Коли я висловила сумнів у його ефективності, навівши приклад із мавпочкою, котра дуже любила рисову кашу, але на 15-й день уже не хотіла на неї й дивитися, Олег Крапивний зауважив, що це різні речі. Рис не забезпечує всіх необхідних для повноцінного розвитку організму речовин, тоді як однотипний раціон — саме те, що потрібно для максимальної продуктивності.

Тепер, власне, корова, яка повинна мати високий генетичний потенціал. Отже наступне слово — за селекційно-племінною справою. З цією метою створене, приміром, «Прилуцьке племпідприємство», котре працює на підвищення якісного складу худоби як у приватному секторі, так і у великих господарствах. Деякі господарі тримають у стаді виключно корів облюбованої породи, коригуючи її і підтримуючи. Не можна забувати і про здоров’я тварин, — додає мій співрозмовник. — А ще є такі поняття, як графік, режим і ритм годівлі, на дотримання яких вдячно реагує кожен живий організм. 

Усе перелічене підносить розвиток тваринництва на якісно вищий, науковий рівень. Сучасні ферми, переконаний Олег Крапивний, потребують спеціалістів, менеджерів, консультантів. Це, як мовиться, вимога часу і  новітніх технологій.

Комфорт — не розкіш, а необхідність 

Того самого дня, коли в Бахмацькому районі  учасникам виїзної наради демонстрували комп’ютер, котрий слідкував за процесами в доїльному залі, випала нагода познайомитися і з дією четвертого «К» — у телятнику. Там у затишних загонах утримували новонроджених теличок. Коли вони підростали, їх, як у дитсадку, переводили до середньої, а пізніше — старшої групи, тобто до нетелей. І все це відбувалося в одному великому сараї. Всі етапи дорослішання майбутня корівчина проходила без стресу, у звичному середовищі. Увесь її нерозтрачений на побоювання, нервування та інші неприємні речі потенціал буде спрямований на головне призначення — виробництво молока. 

Однією з умов високої продуктивності корів, на думку фахівців, є також оптимальний мікроклімат. Виявляється, температурний комфорт великої рогатої худоби перебуває на шкалі термометра нижче за позначку +20 градусів за Цельсієм. Вище — знову-таки стрес. Тож у цьому сенсі комфорт — не розкіш, а необхідність.

Олег Крапивний наголошує на тому, що потенціал у справі  одержання високих надоїв в області ще не вичерпано. Про це свідчать результати роботи окремих господарств, які  завдяки запровадженню інноваційних технологій та їх дотриманню одержують по 6000—7000 кілограмів молока від кожної корови на рік. І це ще не межа можливостей.

КОМПЕТЕНТНО

Анатолій МАКСАК,
начальник головного управління
агропромислового розвитку
Чернігівської облдержадміністрації:

— У найближчі п’ять років на теренах області запрацюють ще близько сорока нових сучасних молочних комплексів, які на сьогодні на різних стадіях проектування та будівництва. Ми сподіваємося, що в кожному серйозному сільгосппідприємстві області буде сучасна молочна ферма, а якість молока худоби відповідатиме світовим стандартам. Найвагоміший інвестиційний проект, який нині здійснюється, це ТОВ «Красносільське молоко», що  в Борзнянському районі, де розпочато будівництво молочного комплексу, в якому утримуватиметься понад 4 тисячі корів.

Відчутним стимулом для розвитку тваринницької галузі в регіоні є її державна підтримка. Так, торік за утримання та збереження  12,2 тисячі голів молодняку ВРХ 9,6 тисячі селян було нараховано понад 5,4 мільйона гривень. Також нараховано 744 тисячі гривень часткового відшкодування витрат на закупівлю  204 установок індивідуального доїння. Чотири господарства області одержали часткове відшкодування вартості закуплених племінних телиць, нетелей і корів молочного, м’ясного та комбінованого напряму продуктивності на суму 2488,9 тисяч гривень.