Андрій ЧИРВА
для «Урядового кур’єра»

У післямові до чемпіонату Євро-2012 колеги-журналісти наперебій розповіли про декалітри випитого інтуристами пива, звалища сміття, яке залишили культурні європейці після себе, а також провели перші паради статистики футбольного заходу. Однак, гадаю, не помічена одна цікава деталь футбольного дійства. Точніше, вона помічена, але інтерпретована, як на мене, не зовсім правильно. Бо йшлося не про щось дрібне (як ото сміття), а про саму суть сучасного футболу. А що може бути важливішим оцінки? Хіба пиво? 

Тож нагадаю про те, про що не говорив лише лінивий. А саме про скандал навколо збірної Росії, який розгорівся після публікації відео, знятого депутатом російської Держдуми Антоном Бєляковим. Під час словесної перепалки з ним, як усім відомо, капітан збірної Росії Андрій Аршавін сказав крамольну (з подачі тих самих російських ЗМІ) фразу:  «Якщо ми не виправдали ваших сподівань, то це ваші проблеми». От ця репліка й налаштувала проти футболістів усю російську громадськість.

Однак «простой питерский парень» Андрій Аршавін, який лише через уміння буцати м’ячика казково перетворився на одного з футбольних королів планети, сказав більше, ніж хотів сказати. Й ображати когось чи принижувати навряд чи думав. Так, є в ньому дикий снобізм скороспілого мільйонера, але цього разу слова його стали не ознакою «бикування», а істиною.

Пояснювати? Будь ласка. Що таке нинішній футбол? Правильно: насамперед шалені гроші. А куди, хоч би в яку сферу вони проникли, все живе й відносно чесне руйнують. Так сталося і з футболом. Гра з дійства, яке демонстрували двадцять двоє молодих, фізично загартованих, але голодних до найпотрібнішого та ще до слави людей, перетворилася на шоу з усіма можливими наслідками. Нагадувати наслідки? Все нині у світі футболу купляється і перекуповується: футболісти, тренери, футбольні бренди, не кажучи вже про талановитих масажистів.

Відповідно, людські чесноти підхоплюються фінансовим вихором насамперед. Ось чому поряд із фанфарами журналістів офіційних видань про переможну ходу чемпіонату в пресі рясніли заголовки на кшталт «Євро-2012 — це бізнес, політика чи гра у футбол?». Помітили, що суть футболу — гра — стоїть на останньому місці?

 Натомість з’явилося поняття «футбольний олігархат». Після аршавінської репліки російські журналісти гнівно розкрили механіку надприбутків, які отримують короновані футболісти, розповіли, який хто бізнес веде та хто які дивіденди від цього отримує, хто проводить нічний час у спеціальних клубах, а хто в дорогих казино.

То коли ж ми втратили старий добрий футбол? Не так давно, років із сорок тому. А чиї ж це проблеми, що по зеленому полю бігають не гравці, а калькулятори власних прибутків? Наші з вами. Тому коли, приміром, Гусєв чи Воронін не виправдовують наших надій, то це наші проблеми. Так-так, і вболівальників також. Хіба ж не вони, тобто не ми, підтримуємо ерзац-футбол?