ПРИКМЕТІ ВІР, ОДНАК ПЕРЕВІР

Сьогодні на Харківщині розбудять «синоптика» Тимка-другого

Не вірте тим, хто стверджує, що у Свята байбака американське коріння. Насправді ще задовго до відкриття Нового Світу наші предки-хлібороби орієнтувалися на прогнози цього гризуна-степовика, аби належно підготуватися до виходу в поле: орати й засівати землю. Дуже довіряли симпатичній тварині в місцях її найбільшої популяції — на території сучасних Харківщини й Луганщини.

Про Тимка або добре, або… дуже добре

Тому цілком природно, що саме на Слобожанщині десятиліття тому відродили традицію використовувати синоптичні здібності байбака. Харківські науковці з національного університету ім. В. Н. Каразіна наполягають, що їхні вихованці неабиякі прогнозисти. Приміром, торік нещодавно призначений степовий звір Тимко-другий (його попередник, на жаль, не мав потомства, тому не зміг передати «посаду» у спадок), якого за традицією на свято провесни потурбували в селищі Гайдари поблизу біостанції Харківського нацуніверситету, прокинувся від зимової сплячки і побачив свою тінь — була ясна, сонячна погода. Весна була ранньою й затяжною. А по-справжньому стало тепло лише після 14 березня (за старим стилем це й був початок весни календарної). 

Втім, життя байбаків не таке вже й безхмарне. За останні 10 років українська популяція цих тварин зменшилася втричі. Основною причиною скорочення чисельності науковці називають кліматичні зміни, а також зниження кількості великої рогатої худоби й відповідне зменшення пасовищних земель, які є середовищем існування байбаків. Тому щоразу, коли журналісти з’їжджаються побачити черговий прогноз на весну, науковці з несвятковими нотками в голосі нагадують суспільству ще й про негаразди самих слобідських «синоптиків».

Незмінний хранитель харківських віщунів, доктор біологічних наук, професор університету Віктор Токарський зазначає, що лише заохочення селян до випасання худоби й коней на якомога більшій кількості сільгоспугідь допоможе зберегти вид від зникнення. Виявляється, корова й байбак належать у природі до одного ланцюжка: худоба з’їдає високу траву та сухостій, тож рослини постійно перебувають у процесі вегетації, викидаючи молоді соковиті пагони. А це — найсмачніший і найпоживніший корм для байбака…

Букмекери байбакам не вірять

Торік байбак уперше передбачив не лише погоду, а й зробив футбольний прогноз. Для цього тварину випустили на імпровізоване футбольне поле, по периметру якого дівчата тримали таблички з назвами країн, яких вважали найбільш імовірними претендентами на участь в 1/4 фіналу ЧЄ-2012. Збірні країн, до яких підбігав Тимко-другий, переводили в наступне коло. І якщо природне чуття тварині майже не зрадило, то спортивне помилилося. Він «передбачив»… вихід збірних України й Польщі до фіналу чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Організатори відразу заявили, що Тимко-другий не прогнозуватиме  результати фіналу, щоб зберегти інтригу. Втім, більшість шанувальників футболу, прочитавши прогнози ще на чвертьфінальній стадії, зробили висновок, що футбол — не його фішка. Принаймні лаври восьминога Пауля і навіть слава кабана Фунтика для нього недосяжні. Краще хай вгадує погоду.

Тож якщо тепло вже близько — другого лютого байбак вибереться з нори, випрямиться на весь зріст, тричі переможно свисне і знову пірне до належаного кубелечка додивлятися зимові сни. Однак якщо день буде сонячний і байбак побачить свою тінь — зима триватиме ще шість тижнів.

До речі, лютий за народним календарем щедрий на прогнози. Зокрема, 6 лютого на Оксани завжди казали: «Яка Оксана — така й весна». А 15 лютого  на Стрітення Господнє або Зимобор помічали: півень води нап’ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.

ДОВІДКА «УК»

У давні часи українці зустрічали свято провесни, а для прогнозів погоди на перспективу використовували різних звірів, які впадали в зимову сплячку, зокрема й байбаків. Така традиція у давнину існувала і в інших країнах Європи, передовсім в Німеччині. З Європи вона перейшла до Америки. 2 лютого у Пенсильванії байбак Філ також робитиме свій прогноз на Індичій горі.