ЕКОТРАДИЦІЇ

Цьогоріч на Прикарпатті реалізують 50 тисяч «зелених красунь» з електронними «паспортами»

Саме стільки електронних чипів з ініціативи Держагентства лісових ресурсів надійшло нещодавно прикарпатським лісівникам. Орієнтувалися на минулорічні обсяги продажів хвойних підприємствами обласного управління лісового та мисливського господарства до новорічно-різдвяних свят. Виручені торік 850 тис. грн використали на посадку й відновлення лісу, утримання 100 гектарів розсадників, де прикарпатські лісівники плекають 10 млн саджанців понад 70 видів різних кущів і дерев, у тому числі понад десяток видів традиційних смерічок і сосен, рідкісних порід ялиць і кедрів.

Прикрасимо новорічну ялинку гуртом у своєму дворі. Фото Ольги ЛОБАРЧУК.

Закордонні деревця — не рівня нашим

Івано-Франківщина — одна з найбагатших на ліси область України, заготовляє до зимових свят ялинки й смерічки лише на площах, що підлягають санітарним рубкам, на просіках будівництва доріг, ліній електропередач. «А це близько 3 тис. гектарів, — уточнює начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат облради Олексій Голубчак. —  На кожному такому гектарі маємо 10—12 тисяч хвойних деревець. Така схема газдування вигідна і людям, і державі».

— Таким чином можемо реалізовувати землякам екологічно чисту, вирощену в природних умовах, без застосування гербіцидів продукцію лісу, — додає заступник начальника облуправління Роман Олійник. — А не так, як це робиться на приватних фермах у світі. Запах хімії після відвідин одного з ялинкових господарств у Сполучених Штатах пам’ятаю донині. Наші ж «зелені красуні» несуть в оселю цілющий аромат хвої та незрівнянну ні з чим ауру лісу і коштують у кілька разів дешевше  — у середньому 50 гривень. Недарма смерека саме з українських Карпат поїхала аж до Ватикану.

Підрахували, що здоровіше й дешевше прикрашати новорічно-різдвяні оселі, площі та установи натуральним деревцем, ніж витрачати гроші на забруднення довкілля, виробляючи штучні.

У час глобалізації, додає О. Голубчак, особливо важливо виробити загальні правила екоповедінки та спільні стандарти. Почали й ми газдувати по-своєму економно і по-європейськи прогресивно, аби крок за кроком досягати того рівня індивідуальної свідомості, коли людина розуміє: зекономивши нині десятку, втратиш тисячні кошти своїх дітей завтра, підтримуючи такою поведінкою та грошима збитки природі.

У країнах Бенілюксу, наприклад, не куплять навіть меблів, якщо на деревині немає відповідних відміток про легальне її походження. Ми почали цього року з «паспортизації» новорічно-різдвяних деревець.

Підтримуємо ліс акцією і рейдом

У Міжнародний рік лісів, яким ЮНЕСКО оголосив 2011-й, провели кілька важливих природоохоронних акцій. Під час весняно-осінньої «Посади ялинку на подвір’ї, а дуб — біля річки» роздали прикарпатцям кілька тисяч саджанців, горщиків із сіянцями, в тому числі ялинок та смерічок, аби висадили їх на своїх подвір’ях і в дворах багатоповерхівок.

Щоб земляки не спокушалися шкодити природі, купуючи ялинки з «нечистих» рук, не скасовувалась на Івано-Франківщині й традиційна зимова операція «Новорічна ялинка», під час якої на дорогах рейдують працівники лісового і мисливського господарства, екоінспекції, райвідділів внутрішніх справ.

Світиться міліцейськими фарами недремне око мобільних груп і зелених постів, а чипи лише дещо спрощують їм роботу: слугують «залізним» аргументом при накладанні штрафів за зелене браконьєрство. Суми за незаконно «стяту смерічку» сягають 2 тисяч гривень, зокрема коли йдеться, наприклад, про знищення молодих кедрів і червонокнижних видів хвойних дерев. Кількаметрову красуню пощастило минулого року знайти лісівникам під час вирубування просіки. Подарували її Івано-Франківському театру ляльок, який, до речі, носить ім’я знаменитої дитячої письменниці, доньки прикарпатського лісівника Марійки Підгірянки. Тут розкішна рідкісна канадська ялинка, що не осипається аж до Стрітення, виправдовує свою двомісячну прописку, слугуючи сотням дітей окрасою й наочністю, яке саме дерево в лісі не можна зрізати, а виростити в себе на подвір’ї варто.

Адже без «закордонних паспортів» — чипів — не приведеш тепер до хати жодної лісової красуні. Мода на живі вічнозелені деревця тільки набирає обертів.

А було, смерекою заклинали…

Час, прогрес, соціальні чинники змінюють природу й устої прикарпатців.

Відомо, колись ялинку (смереку) гуцули не лише не пускали до господи (прикрашали хату на Різдво «павуками» й «дідухами» з колосся), а й не хотіли її бачити навіть на подвір’ї, розповідає доцент кафедри етнології та археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Михайло Ілліч Паньків. Вона їм гірко давалася в лісах. Тож як хотіли когось облаяти, казали: «Аби тебе смерека втяла», тобто не ти смереку, а вона тебе.

Тільки на початку минулого століття, наслідуючи витребеньки інтелігенції, котра перейняла цю моду з Німеччини та Австрії — ставити ялинку в хаті на Різдво, — прості люди спочатку обережно взялися прикрашати вічнозелене деревце паперовими іграшками на околиці лісу.

На Покутті ж побутувало повір’я: ялинка на подвір’ї затьмарить дівчину і не дасть їй вийти заміж. Лише у 60-х роках ХХ століття прикарпатські гуцули, бойки, покутяни й ополяни масово пустили ялинки та смерічки на свої подвір’я і в святочні оселі. Намагаючись озеленити обійстя, почали надавати перевагу хвойним деревам. Кажуть: більше фітонцидів і менше сміття, ніж від листяних порід.

— Щоб не плутали своє з державним, — додає Роман Олійник, — роз’яснюємо, де можуть придбати саджанці, як їх доглядати. Вже кілька років успішно задає екомоду в краї еколого-просвітницький центр для дітей і батьків у мальовничому урочищі Діброва села Підгір’я на Богородчанщині неподалік обласного центру. Центром керує Заслужений лісівник України Георгій Петрович Вініцковський. Він про дерева й трави, флору і фауну свого краю знає все. І кожного може переконати: домашня ялинка, що росте на подвір’ї, а взимку палає вогнями ілюмінації, тільки приваблює до хати колядників та женихів. При такому світлі жоден парубок не переплутає дерево з коханою навіть після щедрого різдвяного застілля.